Розбиті серця і зруйнована віра

«УСЮДИ лежали людські тіла, і ми не могли знайти місце, де стояв наш дім»,— розповів один чоловік зі Шрі-Ланки, село якого було зруйноване цунамі в грудні 2004 року. Коментуючи це стихійне лихо, один автор, який пише статті на релігійні теми, сказав, що тепер він іноді «молиться крізь стиснуті зуби».

Багато людей вважають стихійні лиха Божою карою. Журналіст певного видання назвав один спустошливий ураган «перстом Бога». У США деякі релігійні провідники описали стихійні лиха, подібні до урагану Катріна, як «Божий гнів», вилитий на «грішні міста». У Шрі-Ланці агресивно налаштовані буддисти всю вину за цунамі звалили на християн і цим ще більше загострили релігійний конфлікт. Служитель одного індуїстського храму вважає, що бог Шіва навів на людей це стихійне лихо, покаравши їх за негідну поведінку. Ось як висловився про природні катаклізми духовний лідер буддистів у США: «Ми не знаємо, чому вони відбуваються. Ми навіть не знаємо, для чого ми живемо».

Коли ви бачите смерть, зруйновані доми і біль розбитих горем сердець, вас, мабуть, непокоїть: «Чому Бог допускає такі страждання?» Можливо, ви думаєте: «У Бога мусили бути на це вагомі причини, але він нам про них нічого не каже». Ці питання обговорюватимуться в наступних статтях. У них ви також знайдете практичні поради, як уникнути поранень і навіть смерті в разі стихійного лиха.

[Ілюстрація на сторінці 3]

Чимало релігійних провідників не знають, чому Бог допускає стихійні лиха.

Чи винен Бог?

БІБЛІЯ каже, що «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Крім того, він справедливий і милосердний. «Він Скеля, а діло Його досконале, всі-бо дороги Його справедливі,— Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він» (Повторення Закону 32:4).

Наш Творець, Бог Єгова, може побачити будь-яку потенційну небезпеку, він також має силу відвернути її. Тож не дивно, чому багато людей запитує: «Навіщо Бог допускає стихійні лихаa?» А втім, сам Бог дав вичерпну відповідь на це запитання, і мільйони осіб, які щиро шукали пояснення, знайшли його в Божому Слові (2 Тимофія 3:16).

Люди відкинули Божу любов

Біблія розповідає, що Бог дав нашим першим прабатькам усе необхідне для щасливого і безпечного життя. Вони та їхні нащадки мали виконувати Божий наказ: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю». А Бог був готовий дбати про людську родину, яка ставала б дедалі більшою (Буття 1:28).

На жаль, Адам і Єва свідомо відвернулися від свого Творця. Вони перестали слухатись його і захотіли бути незалежними від нього (Буття 1:28; 3:1—6). Більшість нащадків Адама і Єви пішли їхніми слідами (Буття 6:5, 6, 11, 12). Людство відкинуло Боже керівництво і вирішило само господарювати у своєму земному домі. Оскільки Єгова є Богом любові і поважає свободу вибору кожного, він не змушує людину визнавати його верховну владу, навіть якщо її вибір матиме гіркі наслідкиb.

Проте Єгова і далі продовжує піклуватись про людей. Донині «він наказує сонцю своєму сходити над злими і добрими та посилає дощ на праведних і неправедних» (Матвія 5:45). Також він дозволив людству вивчати різні природні процеси, які відбуваються на землі. Завдяки цьому ми можемо прогнозувати погодні аномалії та інші небезпечні явища, як-от виверження вулканів.

Сьогодні людина навчилась визначати зони, в яких найчастіше відбуваються загрозливі атмосферні явища або існує високий ризик землетрусів. У деяких країнах почали розробляти спеціальні методи будівництва і системи попередження, а також проводити освітню працю серед населення. Усе це допомогло врятувати життя багатьох людей. Проте кількість стихійних лих зростає з року в рік. Для цього є багато причин, і вони доволі складні.

Зони підвищеного ризику

Ступінь спустошення часто залежить не від сили стихійного лиха, а від густоти населення в зоні ризику. Як зазначалось у звіті, опублікованому Світовим банком, приблизно в 160 країнах понад чверть населення проживає в районах, де існує велика загроза загинути від стихійного лиха. «Чим більше людей живе у зонах ризику, тим більша ймовірність того, що звичайне природне явище перетвориться на катастрофу»,— каже Клаус Джейкоб, науковий співробітник Колумбійського університету (США).

Значною мірою виникненню стихійних лих сприяє швидке і неконтрольоване розростання міст, вирубка лісів і бетонування великих ділянок землі, які мали б всотувати воду. Останні два чинники можуть спричинити руйнівні зсуви ґрунту і великі повені.

Нерідко під час землетрусів люди помирають або зазнають серйозних травм не від підземних поштовхів, а від будівель, які на них падають. Тоді звичайне природне явище перетворюється на велику трагедію. Недарма серед сейсмологів поширена приказка: «Людей вбивають не землетруси, їх вбивають будинки».

У деяких країнах чимало людей втрачає життя через недбалість державних службовців. Наприклад, столицю однієї південноамериканської країни за минулі 400 років було тричі зруйновано землетрусом. З часу останнього землетрусу, який відбувся 1967 року, населення міста зросло в два рази і тепер становить 5 мільйонів. «Однак державні норми, які б регулювали будівництво безпечного житла тут або відсутні, або ж їх просто не дотримуються»,— говориться в журналі «Нью саєнтист».

Згадана проблема стосується також міста Новий Орлеан (штат Луїзіана, США), яке лежить практично на рівні моря у місцевості з високим ризиком затоплення. Ані система дамб, ані численні насосні станції не врятували місто від стихійного лиха, якого всі боялися. У 2005 році ураган Катріна завдав Новому Орлеану величезних збитків. Люди ігнорували «неодноразові попередження» або ж «легковажили ними», повідомлялося в газеті «Ю Ес Ей Тудей».

Подібну байдужість можна побачити і у ставленні людей до глобального потепління. Вчені вважають, що саме через нього виникає велика кількість погодних катаклізмів і підвищується рівень океану. Як ми побачили, люди гинуть у стихійних лихах внаслідок політичних, соціальних та економічних чинників. У цьому немає Божої вини. Згадані чинники підтверджують правдивість слів з Біблії: «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Ще однією причиною загибелі людей є те, що вони не звертають уваги на попередження чи то від самої природи, чи з боку влади.

Зважайте на попередження

Звичайно, стихійне лихо може вдарити цілком несподівано. Як говориться у Біблії, «час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Але нерідко влада і навіть сама природа попереджають про наближення катастрофи. Прислухаючись до таких пересторог, люди збільшують свої шанси на спасіння.

Коли 2004 року цунамі накотилося на індонезійський острів Сімьолуе, з багатотисячного населення загинуло лише 7 осіб. Люди знали про незвичайно великі відпливи, які передують цунамі. Тож, побачивши, що вода відступила далеко в море, більшість з них повтікала. В інших випадках багато людей теж змогли врятуватись від ураганів і вивержень вулканів, оскільки прислухались до осторог. Часто природа посилає сигнали про небезпеку ще до того, як надходять офіційні попередження. Тому варто вміти їх розпізнавати, особливо якщо ви живете у місцевості, де часто трапляються стихійні лиха.

На жаль, «люди схильні ігнорувати навіть очевидну небезпеку», зауважує один вулканолог. Зокрема це стосується територій, де часто звучать сигнали фальшивої тривоги і останнє лихо відбулось досить давно. Іноді ж люди просто не хочуть залишати свої маєтки, хоча й бачать, що катастрофа вже стоїть на порозі.

Інша проблема полягає в тому, що багато людей надто бідні, аби переїхати у більш безпечну місцевість. Проте люди потерпають від бідності не з Божої вини. Адже нерідко уряди витрачають великі кошти на озброєння і зовсім не дбають про потреби вбогих.

Однак такі люди не полишені напризволяще. Через своє Слово, Біблію, Бог дає цінні принципи, застосовуючи які можна пережити стихійне лихо.

Принципи, що рятують життя

◼ Не випробовуйте Бога. «Не випробовуй Єгову, Бога свого» (Матвія 4:7; Повторення Закону 6:16). Християни уникають погляду, що Бог захищатиме їх від будь-якої фізичної шкоди. Натомість, коли нависає загроза, вони слухаються біблійної настанови: «Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і караються» (Приповістей 22:3).

◼ Більше цінуйте життя, аніж матеріальні речі. «Навіть якщо людина й має достаток, її життя не залежить від її майна» (Луки 12:15). Звичайно, матеріальні речі мають свою цінність, але мертвим вони вже не потрібні. Тому всі, хто любить життя і прагне служити Богу, не наражатимуть себе на небезпеку, щоб захистити своє майно (Псалом 115:17).

У Японії 2004 року стався землетрус. Тадаші полишив свій дім відразу після перших поштовхів, ще до того, як влада видала наказ про евакуацію. Він цінував своє життя більше, ніж маєтки. Акіра з тієї ж місцевості написав: «Величина матеріальних збитків залежить не стільки від самих втрат, скільки від нашого погляду на них. Я сприйняв це лихо як добру нагоду спростити своє життя».

◼ Слухайтеся попереджень влади. «Нехай кожна душа підкоряється тим, хто посідає вищу владу» (Римлян 13:1). Коли влада дає наказ про евакуацію або організовує інші заходи безпеки, було б мудро слухатись її вказівок. Саме так вчинив Тадаші, залишившись у безпечній зоні. І, коли почались повторні поштовхи, він уникнув поранень та зберіг своє життя.

Якщо ж місцева влада не попередила про наближення стихійного лиха, то люди на основі відомої їм інформації повинні самі вирішувати, як і коли діяти. У деяких країнах уряди розробили інструкції щодо того, як поводитись у разі стихійного лиха. Якщо така інформація доступна у вашій місцевості, ознайомтесь з нею і обговоріть її в сімейному колі (дивіться супровідну інформацію). У багатьох країнах збори Свідків Єгови під керівництвом місцевих філіалів склали план дій у випадку стихійного лиха. Такі заходи виявилися надзвичайно ефективними.

◼ Показуйте християнську любов. Ісус наказав своїм послідовникам: «Як я вас полюбив, так любіть одні одних і ви» (Івана 13:34). Люди, які, подібно до Христа, виявляють саможертовну любов, роблять все можливе, щоб допомогти один одному підготуватись до стихійного лиха і пережити його. Серед Свідків Єгови старійшини докладають великих зусиль, аби зв’язатись з кожним членом збору і переконатися, що він у безпеці, або ж допомогти йому дістатися безпечного місця. Також вони дбають, щоб кожен мав найнеобхідніше: чисту воду, їжу, одяг і медикаменти. Сім’ї Свідків, які живуть поза зоною лиха, відкривають двері своїх домівок для постраждалих співхристиян. Така любов справді є «досконалими узами єдності» (Колосян 3:14).

Дехто говорить, що стихійні лиха ставатимуть чимраз жахливішими. Можливо, й так. Але це триватиме недовго. Адже ера незалежності людей від Бога, яка принесла стільки страждань, скоро закінчиться. Тоді всі мешканці землі підкорятимуться верховній владі нашого люблячого Творця Єгови і втішатимуться чудовим життям. Саме про це йтиметься в наступній статті.

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

ЧИ ВИ ГОТОВІ ДО ЕВАКУАЦІЇ?

Відділ з надзвичайних ситуацій міста Нью-Йорка радить заздалегідь підготуватись до евакуації. Для цього потрібно зібрати найнеобхідніші речі в зручну сумку з цупкої тканини і завжди мати її напоготові. У неї можна покласти такі речіc:

◼ Копії важливих документів у водонепроникній упаковці.

◼ Дублікати ключів від дому і машини.

◼ Банківські картки і готівку.

◼ Питну воду і їжу, яка довго не псується.

◼ Ліхтарик(-и), радіоприймач, мобільний телефон, запасні батарейки.

◼ Ліки, які ви постійно приймаєте (з розрахунком на тиждень); листок-вкладиш, де вказано спосіб застосування та дози; рецепти; список лікарів і номерів їхніх телефонів. (Не забувайте перевіряти термін придатності ліків).

◼ Аптечку.

◼ Надійне, зручне взуття і дощовик.

◼ Інформацію про місце зустрічі і контактні телефони ваших рідних та друзів; карту місцевості.

◼ Речі для догляду за дітьми.

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

USGS, David A. Johnston, Cascades Volcano Observatory

Невдовзі стихійних лих вже не буде

ЗЕМЛЕТРУСИ, війни, голод і хвороби — це лише деякі з передречених Ісусом ознак «закінчення цієї системи» (Матвія 24:3, 7, 8; Луки 21:7, 10, 11). Звичайно, Бог не спричиняє цих лих. Ані Ісус, ані його небесний Батько не винні у людських стражданнях.

Однак їм не байдуже, що діється тут на землі. Невдовзі Бог Єгова знищить усіх, хто відкидає його верховну владу, а небесне Царство на чолі з Ісусом Христом запанує над людьми (Даниїла 2:44; 7:13, 14). Земля стане затишною домівкою, де більше нікому не загрожуватимуть стихійні лиха. Тоді повністю виконається Божа обітниця: «Осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку» (Ісаї 32:18).

Слухайте Бога й живіть!

Як вже згадувалось у попередній статті, людина може врятувати своє життя, коли слухатиметься попереджень. Цей принцип ще більше стосується попереджень, які Бог дає нам через Біблію. Він говорить: «Хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом» (Приповістей 1:33).

Свідки Єгови прагнуть слухатись Бога. Вони регулярно читають Боже натхнене Слово і дотримуються його вчень. Свідки заохочують і вас до цього. Всі, хто слухається Бога Єгови, з упевненістю дивляться в майбутнє і не бояться лиха, яке спаде на злих людей. Вони з нетерпінням чекають вічного життя в Раю на землі, де «зарозкошують миром великим» (Псалом 37:10, 11).

[Рамка на сторінці 8]

РОЗРАДА ДЛЯ УБИТИХ ГОРЕМ

Можливо, ви втратили когось із рідних через стихійне лихо чи якусь іншу трагедію. Майже 2000 років тому близький друг Ісуса Лазар несподівано помер. Дізнавшись про це, Ісус пішов у Віфанію, де мешкав Лазар, і «розбудив» його зі сну смерті (Івана 11:1—44).

Ісус зробив це чудо не лише тому, що любив Лазаря і його сім’ю. Цим він хотів показати, що під правлінням свого Царства обов’язково виконає обіцянку воскресити «всіх, хто перебуває в пам’ятних гробницях» (Івана 5:28, 29). Крім того, в новому світі Ісус усуне всі інші наслідки бунту в Едеміa (1 Івана 3:8).

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 9]

ЗЕМЛЕТРУС ЗМІНИВ МОЄ ЖИТТЯ

У 1971 році я, молода мати, готувалася стати оперною співачкою. Ще 1957 року я переїхала з рідного Вінніпега (провінція Манітоба, Канада) поближче до Голлівуда в Каліфорнію (США) і прагнула присвятити своє життя музиці.

Моя мама була Свідком Єгови. Протягом дев’яти років вона щоліта приїжджала до мене з Канади. Кожного разу мама розмовляла зі мною про Біблію. Вона вважала, що ця книга дає найліпші поради, як досягти щастя і мати успішне сімейне життя. Я любила маму і завжди з повагою вислуховувала її. Але як тільки вона поверталась додому, я викидала залишену нею літературу, адже була впевнена, що моє життя і так прекрасне.

У лютому 1971 року сталась подія, яка змінила моє життя. Якось у вівторок зранку я прокинулась від землетрусу. Його сила становила 6,6 бала. Довкола все сильно тряслося, і стояв оглушливий гуркіт. Перелякана, я побігла до ліжечка сина, та, на щастя, з ним було все гаразд. Коли трясіння припинилося, підлога була вкрита битим склом і посудом, який повилітав з сервантів. А вода з басейну розплюскалась по цілому подвір’ю. І хоча ніхто не постраждав, я не могла більше спати.

Мама не раз розповідала мені про «останні дні» і що тоді відбуватимуться «сильні землетруси» (2 Тимофія 3:1; Луки 21:7—11). Вона приїхала до мене, як завжди, влітку, проте біблійної літератури з собою не привезла. Проповідуючи мені дев’ять років поспіль без видимих результатів, мама вирішила, що я не цікавлюся правдою. Але як же вона помилялась! Я просто засипа́ла її запитаннями. Музика і слава раптом перестали бути для мене такими важливими.

Того ж тижня я пішла з мамою в місцевий Зал Царства. Відтоді я рідко коли пропускала зібрання. Мама домовилась, щоб зі мною проводили біблійне вивчення. У 1973 році я охрестилась і тепер щомісяця виділяю в середньому 70 годин, аби ділитися з іншими доброю новиною про Боже Царство (Матвія 24:14). Тож землетрус не зруйнував моєї віри в Бога, він, навпаки, допоміг мені її набути. (Розповіла Коллін Еспарса).