НЕОБХІДНІСТЬ ВИХОВАННЯ У ПОСЛУСІ

20. Що розуміється під виразом «виховання у послусі» і як слід виховувати дітей?

²⁰ Під вихованням у послусі розуміється навчання, яке виправляє розум і серце. Діти потребують його постійно. Павло радить батькам: «Виховуйте [своїх дітей] у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). Батькам слід виховувати своїх дітей з любов’ю, беручи приклад з Єгови (Євреїв 12:4—11). Виховувати з любов’ю можна словом. Тому нам говориться: «Навчання послухайте» (Приповістей 8:33). Як же виховувати дітей у послусі?

21. Які принципи повинні пам’ятати батьки, виховуючи своїх дітей?

²¹ Деякі батьки думають, що виховання дітей зводиться тільки до погроз, дорікань, навіть образ. Проте Павло, обговорюючи цю тему, застерігає: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх» (Ефесян 6:4). Кожен християнин повинен бути «до всіх привітним... лагідно картаючим тих, що спротивляються» (2 Тимофія 2:24, 25, Хом.). Хоча християнські батьки усвідомлюють потребу виявляти твердість, вони все-таки пам’ятають ці слова, виховуючи своїх дітей. Але деколи сло́ва недостатньо і може виникнути потреба у покаранні (Приповістей 22:15).

22. Що слід пояснити дитині, коли вона потребує покарання?

²² Різні діти вимагають різного виховання. Декого не вдається «словами... поправити». Для них періодичне покарання за непослух може бути рятівним (Приповістей 17:10; 23:13, 14; 29:19, Хом.). Однак дитина повинна розуміти, чому її карають. «Різка й докір надають мудрости» (Приповістей 29:15, Хом.; Йова 6:24). Крім того, покарання має обмеження. «Я буду змушений покарати тебе до належної міри»,— сказав Єгова своєму народові (Єремії 46:28б, НС). Біблія аж ніяк не схвалює гнівного шмагання чи жорстокого биття, від якого в дитини залишаються синці або навіть рани (Приповістей 16:32).

23. Що повинна усвідомлювати дитина, коли отримує від батьків покарання?

²³ Коли Єгова попереджував свій народ, що покарає його, він спершу сказав: «Не лякайся... бо Я з тобою» (Єремії 46:28а). Так само батьківське покарання у будь-якій доцільній формі ніколи не повинне залишати в дитини відчуття, що її відкинули (Колосян 3:21). Швидше дитина має усвідомлювати, що батько чи мати карають її, бо вони ‘з нею’, на її стороні.