Вони відкинули дисципліну

Один, який відкинув дисципліну був Каїн, який заздрив своєму братові Авелю. Бачачи, що Каїн почав збиватись з правильної дороги, Єгова Сам застерігав його, питаючи: „Чого ти розсердився? Чому похмурнів? Коли чиниш добре, будь погідний, а коли ні — гріх на порозі чигає: він і так оволодів тобою, але мусиш над ним панувати”. (1 Мойсеєва 4:6, 7, Переклад Хоменка) Каїн не послухався. Він убив свого брата, Авеля, і таким чином почалось душогубство між людством.— 1 Мойсеєва 4:8-16.

За днів Самуїла Ілієві сини також не приймали дисципліну. Їхній батько служив первосвящеником у скинії Єгови, але його сини використовували свою посаду, щоб красти пожертви й спокушувати жінок чинити з ними неморальність. Батько оголошував їм догану — дещо слабко — але вони не послухали його. З яким же наслідком? Відкинення дисципліни довело їх до загибелі в битві, і коли це донеслось Ілієві, він сам помер.— 1 Самуїлова 2:12-17, 22-25; 3:11-18; 4:1-4, 10-18.

Дехто послухався

Проте, інші приймали дисципліну. Давид, цар і воїн, учинив великий злочин, коли спричинив смерть Урія, з якого дружиною він учинив перелюб. Але Давид прийняв Божу догану через пророка Натана, і тому Єгова не відкинув його зовсім. (2 Самуїлова 12:1-14) Так, дисципліна може допомогти нам оправитися навіть від дуже серйозних гріхів.

Молодий Елігу давав Йовові пораду. Йов міг розгніватись і відкинути ту пораду. Хоч Йов дуже терпів з рук Сатани, то таки „не прокляв Бога, щоб померти”. Через такий досвід, він можливо не бачив би причини слухатись поради цього молодого чоловіка. Але Йов послухав і навчився, що незважаючи на його невинність, то таки було потрібно поправити своє відношення. Тоді він мав привілей послухатись поради від Самого Єгови й зрештою Єгова дуже поблагословив його. (Йова 2:9, 10; 32:6; 42:12-16) Отже, дисципліна може допомогти навіть слугам видатної витривалості.

Апостола Петра, теж, треба було дисциплінувати. Пам’ятайте, Петро був апостолом Ісуса Христа, бачив як Ісус переобразився перед ним, і якому Христос доручив „ключі Царства”. (Матвія 16:18, 19) Однак, апостол Павло, новонавернений послідовник Ісуса, публічно дисциплінував Петра за його поведінку в Антіохії. Очевидно, Петро прийняв цю дисципліну, бо пізніше говорив про „улюбленого брата нашого Павла”. (2 Петра 3:15; Галатів 2:11-14) Отже, християнин, який втішається багатьма привілеями теж може сподіватись дисциплінування.

Коли старші стараються допомогти, то їх часто критикують за це. Наприклад, один старший в Африці перестерігав християнську жінку, довгий час у правді, що вона вплутувалась у нехристиянську поведінку. Давати такої поради не було легко, і справа погіршилась, коли вона образилася. Вона не послухалась поради, і зрештою не хотіла мати нічого до діла з тим старшим, який старався допомогти їй. Як розумніше пам’ятати, що ,рани від люблячого друга — щирі’! — Приповістей 27:6.

Дисципліна може допомогти нам застосовувати ще одну біблійну приповістку: „Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і караються”. (Приповістей 22:3) Ці слова були б допомогли одному християнському чоловікові в тій самій країні. Він почав ходити до публічних ресторанів, але не брав з собою дружини і дитини. Це турбувало декотрих, тому що служниці в багатьох ресторанах були проститутками шукаючі клієнтів. Місцеві старші кілька разів перестерігали цього чоловіка про це. Але він не слухався поради, і часто обурювався на них. Зрештою, він попався в пастку неморальності. Як розумніше було б послухати добромисної поради!