Розгляньмо приклад одної християнки, яка була вихована згідно з біблійними принципами, але пізніше втягнулася в пияцтво і наркоманію. Оглядаючись на той темний період свого життя, вона каже: «Я хотіла довести, що сама ліпше влаштую своє життя. Я хотіла робити, що заманеться, і щоб ніхто мені не перечив». Як і блудний син, та молода жінка шукала незалежності. На жаль, за небіблійну поведінку вона мусила бути виключена з християнського збору

ВОНИ СПАМ’ЯТАЛИСЯ

Що допомогло деяким особам, які колись були виключені з християнського збору, спам’ятатися? Нижченаведені висловлювання проливають світло на це.

«Глибоко в серці я завжди знала, де правда. Роки вивчення Біблії і християнські зібрання справили на мене відчутний вплив. Як я могла далі свідомо ігнорувати Єгову? Він не залишав мене, це я залишила його. Кінець кінцем я визнала, наскільки була неправа й уперта і що Слово Єгови завжди збувається — ‘ми пожинаємо те, що сіємо’» (К. У.).

«Моя донечка почала розмовляти, і це зворушило мене, тому що я хотіла навчати її про Єгову, як до нього молитися і тому подібне. Я не могла спати, й одного разу пізно ввечері заїхала в парк і почала ридати. Я плакала і вперше за довгий час молилася до Єгови. Я була впевнена, що хочу повернути у своє життя Єгову, і надіялася, що він простить мені» (Х. Е.).

«Коли розмова торкалася релігії, я завжди говорила людям, що якби хотіла вибрати релігію, котра вчить правди, то мала б стати Свідком Єгови. Тоді я розповідала, що була в цій релігії, але не змогла жити відповідно до її вчень і вийшла з неї. Усвідомлюючи це, я часто почувалася винною і нещасною. Зрештою я сказала собі: «Ти нещасна. Тобі треба зробити докорінні зміни» (К. Н.).

«Тридцять п’ять років тому мене і мого чоловіка позбавили спілкування зі збором. Потім, у 1991 році, приємною несподіванкою для нас був візит двох старійшин, які повідомили нам про можливість повернутися до Єгови. Через шість місяців на нашу превелику радість нас поновили. Сьогодні моєму чоловікові 79 років, мені — 63» (К. А.).

Наприклад, у віці 17 років один хлопець збунтувався проти свого християнського виховання. «Неморальність та наркотики анулювали роки біблійного навчання»,— визнає він. Невдовзі цей хлопець опинився у в’язниці за збройний розбій і вбивство. Хоча він пізніше одужав духовно, яку ж велику ціну він мусив заплатити за «дочасну гріховну потіху»!

«Без керівництва Єгови я зазнала багато горя й болю,— каже одна молода жінка, яка на деякий час залишила Божу організацію.— Я намагалася пристосуватися до світу, але оскільки насправді не була такою, як інші, вони відкидали мене. Я почувала себе, як загублена дитина, яка потребує батьківського керівництва. У той час я усвідомила, що мені потрібен Єгова. Я більше ніколи не хотіла бути незалежною від нього».

Деяких з них турбує їхня свавільна поведінка, і з часом багато з них спам’ятовується. «Я ніколи, навіть на день, не забувала про Єгову,— каже одна сестра, згадуючи час, який вона провела за межами Божої організації.— Я завжди молилася, щоб якимось чином, коли-небудь він прийняв мене назад у правду» (Псалом 119:176).