Погляд Біблії

Чи непокору проти громадської влади можна виправдати?

„КОЛИ бачите як ваших власних людей гвалтують і вбивають”, сказав 30-тилітній католицький місіонер, „коли бачите як армія викорінює цілі міста, коли примусово призивають молодих осіб на військову службу, і коли ви знаєте що 2 проценти населення вже контролюють тричвертих майна, то ви не можете заритися в Біблію й ігнорувати ці дійсності”.— Курсив наш.

Коли б ви були на місці того місіонера, то що ви робили б? Приєднувались до ненасильної демонстрації або оголошували страйк? А що коли б цими заходами не здійснилось потрібних змін? Чи під такими обставинами можна виправдувати насильство? Революцію або повалення уряду? Що пропонують сьогоднішні „духовні провідники”? Зауважте наступні рапорти:

◻ Священик у Нікарагуа сказав, що він служить Богові коли служить людям і революції.

◻ На Філіппінських островах одного священика вигнали з країни, за те що він підбурював політичний неспокій і зображував Ісуса бути бунтарем.

◻ Священики й черниці приєднувались до партизанів у зусиллю повалити уряд у Центральній Америці.

Вчинки цих священиків сурмлять ясну й чисту відповідь: непокору проти громадської влади можна виправдати або вважати її бути християнським обов’язком. Але чи це правда, навіть коли їх виконується з щирим і гуманним наміром? Що Біблія говорить про це?

,Противляться Божій постанові’?

Бог ясно виявив Свою політику відносно людських урядів або влади. Біблія каже: „Немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога”. Так, Бог Єгова має потрібну силу втручуватись у справу або покінчити з якою-небудь існуючою владою в який-небудь даний час. Якщо вони діють, то це тому що Він дозволяє їм діяти.— Римлян 13:1.

Установивши цей факт, Біблія далі каже: „Хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе”. (Римлян 13:2) Беручи ці слова до уваги, то чи християнин може сумлінно казати, що він ,служить Богові коли служить революції’? Чи людина ,противиться Богові’, коли бере участь, або пропонує діяльності, які прямо противляться існуючій урядовій владі?

Розгляньмо біблійну історію, щоб відповісти на те запитання. При кінці сьомого століття до н.е., Єгова дозволив Вавілонській імперії запанувати над Ізраїлем, зробивши Седекію з Єрусалима, залежним царем. Але, після вісьмох років покори, Седекія відчував себе змушений протидіяти такому розпорядкові. Він звернувся до Єгипту по допомогу. Він уже не дозволить, щоб чужа сила — і до того ще поганська — панувала над Божими людьми. Здавалось він діяв із правильних спонук. Однак, як Бог дивився на це? Чи Седекія мав стати Богомсхвалений „борець за свободу”? Ні! Бо коли він збунтувався проти Вавілонії, то дійсно збунтувався проти Бога. Через його бунт, Єгова наказав, що Седекія помре поневоленим у Вавілоні.— 2 Царів 24:17-20; Єзекіїля 17:​15, 16.

Те, що сталось з Седекією, не є єдиним прикладом цього. З історії бачимо, що непокора проти громадської влади, навіть з добрих намірів, ніколи не доводить до тривалого розв’язання проблем людини. Фактично повстання й революції часто погіршують становище. У багатьох випадках, після позірного успіху революції, „визволителі” самі ставали тиранічними й гнобили людей. Згодом, нове покоління пригноблених людей саме звертається до бунту. У багатьох країнах уже відбувалося таке порочне коло подій. Наприклад, у одній країні Південної Америки вже повалили 189 урядів до 154 років!

Невдача людини — чому?

Чому ж щирі люди не можуть врятувати людство від експлуатації й пригноблення. Просто тому що їм бракує двоє речей — мудрості й сили. Не дивно, що Біблія перестерігає: „Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема”.— Псалом 146:3.

Наприклад, уявіть собі, що в лікарні ви чекаєте на хірургію. Ви плачите через біль і невигоду. Але, двірник, який чує ваш зойк, хапає за скальпель (невеликий хірургічний ніж), і пропонує полегшити ваш біль. Чи ж ви дозволили б йому робити вам операцію? Певно що ні? А чому ні? Тому що любов і співчуття не кваліфікують його виконати таку трудну операцію. Його вчинки тільки погіршать ваше страждання, а навіть піддадуть вас смертельній небезпеці. Таке пропонування двірника було б зарозуміле й дуже безвідповідальне, ігноруючи те, що кваліфікований хірург призначив час зробити вам операцію. Було б багато краще для нього тільки заспокоювати й запевняти вас, що допомога вже близько.

Подібно цьому, християни сьогодні не втягаються у непокору проти громадської влади. Вони чекають дня й години, коли кваліфікований, Бог, втрутиться в спарву. Тільки в Ньому є мудрість і сила принести людству тривале розв’язання його проблем. Своїм проповідуванням Свідки Єгови запевняють людей страждаючих від несправедливостей, що таке полегшення вже близько.— Ісаї 9:​5, 6; 11:3-5.

Тимчасом, ми можемо звертатись до яких-небудь законних і спокійних заходів за полегшенням від пригноблення. Коли ці не мають успіху, то це не було б правильно вдаватись до насильства проти громадської влади. Тому то апостол Павло радить: „Коли можливо, якщо це залежить від вас,— живіть у мирі зо всіма людьми! Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: ,Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь [Єгова, НС]’”. Правдиві й слухняні християни беруть близько до серця це розумне застереження.— Римлян 12:​18, 19.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 23]

Reuters⁄Bettmann Newsphotos