⁶ У другій притчі розповідається про жінку. Ісус каже: «Яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде? А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: «Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!» Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається» (Луки 15:8—10).

7. Які два уроки можна взяти з притч про загублену вівцю і загублену драхму?

⁷ Чого ми можемо навчитися з цих двох коротких притч? Вони показують, 1) що́ нам слід почувати до тих, хто ослаб, і 2) що нам слід робити, аби допомогти їм? Розгляньмо ж ці питання.

Жінка також сприймала втрату драхми так, ніби в неї не було інших монет. В обох випадках загублене залишалося цінним для власника. На що це вказує?

9. На що вказує турбота пастуха і жінки?

⁹ Ось який висновок Ісус зробив в обох тих випадках: «На небі радітимуть більш за одного грішника, що кається» і «так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається». Турбота пастуха і жінки частково відображає почуття Єгови та його небесних створінь. Так само, як втрачене залишилося цінним в очах пастуха і жінки, подібно і ті, що відходять і втрачають зв’язок з Божим народом, залишаються цінними в очах Єгови (Єремії 31:3). Такі особи можуть бути духовно слабкими, однак вони не обов’язково є бунтівниками. Незважаючи на такий слабкий стан, можливо, вони далі деякою мірою дотримуються вимог Єгови (Псалом 119:176; Дії 15:29). Тому, як і в минулому, Єгова не поспішає ‘відкинути їх від Свого лиця’ (2 Царів 13:23).

10, 11. а) Як нам ставитися до тих, хто відійшов від збору? б) Як, згідно з Ісусовими двома притчами, ми можемо турбуватися про таких осіб?

¹⁰ Подібно до Єгови та Ісуса, ми також глибоко турбуємося про тих, хто ослаб і не ходить на християнські зібрання (Єзекіїля 34:16; Луки 19:10). Ми не вважаємо духовно слабку особу пропащою, а розглядаємо її як загублену вівцю. Ми не думаємо собі: «Навіщо турбуватися про слабкого? Збір дуже добре почувається і без нього». Натомість до тих, хто відійшов, але хоче повернутися, ми ставимось так, як Єгова,— вважаємо їх цінними.

¹¹ Але як нам виражати свою турботу? Дві Ісусові притчі показують, що це можна робити, якщо 1) виявляти ініціативу, 2) бути ніжними і 3) бути ретельними. Розгляньмо ці три пункти по порядку.