«П’яниці Єфрему»

3. Який разючий осуд Ісая проповідував?

³ Сказане в 1 вірші 28 розділу, глибоко зворушує нас: «Горе тобі, Самарії короні пишноти Єфремлян п’яних, квітці зів’ялій краси його гордости, що лежить на верхів’ї долини врожайної, від вина поп’янілих!» Як це мабуть приголомшило ізраїльтян почути такий різкий осуд! Хто це ті «Єфремляни п’яні»? Що таке їхня «корона пишноти»? А що «верхів’я долини врожайної»? Важливішим є значення цього на наш час.

4. (а) Що були Єфрем і верхів’я долини? (б) Чому Ізраїль почував себе безпечним?

⁴ Тому що Єфремове було найбільше з десятьох племен Ізраїлю, то слово «Єфрем» іноді стосувалося до цілого північного царства. Тому «Єфремляни п’яні» дійсно були п’яниці Ізраїлю. Столиця Ізраїлю, Самарія, була розташована стратегічно на верхів’ї плодотворної долини. Тому вислів «верхів’я долини врожайної» стосується Самарії. У час писання цього пророцтва, царство Ізраїлю було дуже розбещене релігійно. Крім того, царство вступило в політичний союз із Сірією проти Іудеї й почувало себе безпечнішим (Ісаї 7:1​-9). Ці обставини мали негайно змінитися. Насувалася криза, через яку Єгова оголосив «горе... короні пишноти Єфремлян п’яних».

5. (а) Що була ізраїлева корона пишноти? (б) Хто були п’яниці Єфрему?

⁵ Що це та «корона пишноти»? Корона — це символ царської влади. Очевидно, «корона пишноти» стосувалася позиції Ізраїлю як відмінне царство, незалежне від Іудеї. Насувалася криза, яка поруйнує незалежність ізраїльського царства. Хто ж були «Єфремляни п’яні»? Безперечно, вони були дійсні п’яниці в Ізраїлі тому, що в Ізраїлі практикувалося розбещене поганське поклоніння. Однак, Біблія говорить про інакше, ще гірше п’янство. В Ісаї 29:9, читається так: «Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п’янкого напою». Це духовне сп’яніння, нечисте, яке доводить до загибелі. Провідники Ізраїлю — а головно релігійні, справді потерпіли від такого духовного сп’яніння.

6. Що впоїло стародавній Ізраїль?

⁶ Яка була причина духовного сп’яніння в стародавньому Ізраїлі? Основно, її союз із Сірією проти Іудеї, з якого його провідники почували себе безпечними. Через таке духовне сп’яніння вони не усвідомлювали дійсності. Так як дійсна п’яниця, Ізраїльське царство безпричинно стало заповнене оптимізмом. Крім того, Ізраїль гордився своїм союзом із Сірією, як той вінок краси. Але, так як Ісая сказав, це зів’ялий вінок, який незабаром обтруситься.

7, 8. Хоч стародавній Ізраїль почував себе добре, то що він мав зазнати?

⁷ Ісая підкреслює це в 2 вірші 28 розділу й каже: «Ось потужний та сильний у Господа [Єгови, НС],— мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!» Хто такий «потужний та сильний»? За днів стародавнього Ізраїлю, це була Ассірійська імперія. Ця жорстока, безжалісна світова сила злине на Ізраїль як та громова могутня злива із градом. З якими наслідками?

⁸ Ісая продовжує й каже: «Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п’яних, і станеться квітка зів’яла краси його гордости, що на верхів’ї долини, врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина ковтає її, як вона ще в долоні його!» (Ісаї 28:3, 4). Самарія, столиця Ізраїлю, була як та дозріла фіга для Ассірії, готова, щоб її зірвали й проковтнули. Вінкоподібний союз Ізраїлю з Ассірією розгромиться. У день розрахунку, він не матиме жодної вартості. Їй [Самарії] ще гірше трапиться — вінкоподібну славу незалежності розгромить Ассірійський ворог. Яка ж катастрофа!

13. Яка подібна ситуація існувала в першому столітті н. е. в Ізраїлі й Іудеї, і яка подібна ситуація існує в наш час?

¹³ Чи пророцтво Ісаї сповнилося тільки над стародавнім Ізраїлем й Іудеєю? Зовсім ні! Ісус, як і апостол Павло, цитували пророцтво Ісаї про духовне сп’яніння й застосовували його до релігійних провідників у їхній час (Ісаї 29:10, 13; Матвія 15:8, 9; Римлян 11:8). Сьогодні теж настала така сама ситуація як в Ізраїлі — у так званому християнстві, всесвітній релігійній організації, яка заявляє, що вона є представником Бога. Замість непохитно обстоювати правду й покладатися на Єгову, так зване християнство, католицизм і протестантизм, покладає віру на світ. Тому воно нестійко коливається, як ті п’яниці Ізраїлю та Іудеї. Духовні п’яниці тих стародавніх царств гарно зображають духовних провідників так званого християнства в наш час. Давайте, розглянемо яким чином.

14. Як релігійні провідники так званого християнства є такі сп’янілі як провідники стародавньої Самарії і Єрусалима?

¹⁴ Як Самарія і Єрусалим, так зване християнство глибоко проковтнуло вино політичних союзів. У 1919 році воно було між переднішими творцями Ліги Націй. Тоді як Ісус сказав, що християни не повинні ставати частиною світу, то провідники так званого християнства плекають стосунки з політичними провідниками (Івана 17:14​-16). Символічне вино таких зв’язків збуджує духівництво. (Порівняйте Об’явлення 17:4). Вони дуже люблять коли політичні провідники шукають у них поради й гордуються дружбою з видатними діячами цього світу. Внаслідок цього, в них правдивого духовного керівництва немає. Вони викидають блювоту гидоти, замість говорити чисту звістку правди (Софонії 3:9). Збентежені і затьмареного зору, вони не є людству безпечними провідниками (Матвія 15:14).