Що таке дислексія?

Один словник визначає дислексію як «розлад здатності читати». Хоч і дислексія часто вважається розладом здатності читати, ним вона може не обмежуватисяa.

Українське слово «дислексія» походить від грецького дис, що означає «трудність з», і лексіс, що означає «слово». Дислексія також створює труднощі зі словами чи мовою. Дислексикам навіть важко сортувати щось по порядку, скажімо дні у тижні чи літери у слові. Дислексія, за д-ром Г. Т. Часті з Британського інституту дислексії, «є організаційна неспроможність, яка уражає оперативну пам’ять, сприйняття й координацію рук». Тому й не дивно, що ті, хто має дислексію, зазнають прикрощів від неї!

Розгляньмо приклад Дейвіда. Чому він, хоча раніше чудово читав і дуже любив це заняття, став потребувати допомоги своєї дружини, аби знову навчитися читати? Апоплектичний удар порушив ту ділянку Дейвідового мозку, що відповідає за мову, і це надзвичайно сповільнило його прогрес у читанні. Цікаво, що довші слова йому читати легше, ніж короткі. Попри набуту через удар дислексію, Дейвідова здатність говорити й гострота його розуму не зазнали змін. Людський мозок настільки складний, що дослідникам є ще багато чого довідатися про процеси, відповідальні за сприйняття та аналіз звукових і зорових даних.

З другого боку, у Джулі й Ванесси дислексія, пов’язана з процесом розвитку, що почала виявлятися в процесі їхнього росту. У цілому дослідники погоджуються з тим, що діти віком до семи-восьми років, у яких є нормальні розумові здібності, але нехарактерні труднощі, пов’язані з навчанням читати, писати (в тому числі граматично правильно), можуть бути дислексиками. Часто діти-дислексики пишуть дзеркальне зображення літери, яку вони намагаються скопіювати. Уявіть собі, наскільки прикро було Джулі та Ванессі, коли шкільні вчителі несправедливо затаврували їх тупоголовими, відсталими і ледачими!