Йосип у Єгипті. Приблизно через два століття після перебування Авраама в Єгипті там опинився Йосип, син Якова. Його продали купцям-мідіянітянам (або ізмаїлівцям), а потім в Єгипті перепродали придворному фараона (1750 р. до н. е.) (Бт 37:25—28, 36). Пізніше Йосип пояснив своїм братам, що Бог дозволив цьому статися, аби врятувати домашніх Якова під час сильного голоду (Бт 45:5—8). Опис головних подій з Йосипового життя в Єгипті містить достовірні історичні подробиці з тих часів. (Див. ЙОСИП № 1.) Згадані в Біблії відомості про титули чиновників, звичаї, вбрання, використання магії і багато іншого узгоджуються з тим, що виявили вчені, досліджуючи єгипетські пам’ятники, малюнки та документи. Наприклад, призначення Йосипа намісником Єгипту (Бт 41:42) відповідає процедурі, відомій з єгипетських написів та настінних малюнків (Буття 45—47).

Коли Йосип влаштував обід для своїх братів, єгиптяни сиділи окремо, бо вважали гидотою їсти разом з євреями. Причина, можливо, полягала в їхній релігійній або расовій гордості чи упередженні, або в тому, що вони відчували відразу до пастухів (Бт 43:31, 32; 46:31—34). Ймовірно, пастухів зневажали через те, що вони, здається, належали до однієї з найнижчих каст єгипетського суспільства, або ж через те, що в краю бракувало землі для рільництва і люди ненавиділи всіх, хто шукав пасовища для своїх отар.

Гіксоський період. Багато дослідників пов’язують прибуття Йосипа, його батька та їхніх домашніх у Єгипет з періодом, який називають гіксоським. Однак вчений Меррілл Унгер зазначає: «На жаль, [цей період] єгипетської історії оповитий темрявою, і про гіксоське завоювання Єгипту нам відомо дуже мало» (Unger M. F. Archaeology and the Old Testament. 1964. P. 134).

Деякі науковці відносять гіксосів до царів XIII—XVII династій, які правили Єгиптом 200 років. Інші пов’язують їх з XV та XVI династіями, правління яких тривало 150 років (або лише 100). Дехто вважає, що слово «гіксоси» означає «царі-пастухи», а дехто — «правителі чужоземних країн». Думки щодо їхнього етнічного походження різняться ще більше. Їх ототожнюють і з індоєвропейцями з Кавказу або навіть з Центральної Азії, і з хетянами, і з сирійсько-палестинськими правителями (ханаанцями або амореянами), і з арабами.

Оскільки саме Бог посприяв приходу Йосипа до влади, що принесло велику користь ізраїльтянам, немає потреби шукати пояснення цього в правлінні дружніх «царів-пастухів» (Бт 45:7—9). Але, можливо, розповідь Манефона, яка лежить в основі теорії про присутність гіксосів у Єгипті,— це лише перекручене передання, за допомогою якого єгиптяни в давнину намагалися пояснити, що відбувалося в їхньому краю, коли там перебували ізраїльтяни. Прихід до влади Йосипа, який, по суті, став другим після фараона (Бт 41:39—46; 45:26); величезні зміни, які сталися під час його управління і внаслідок яких єгиптяни продали свою землю і навіть себе фараонові (Бт 47:13—20); 20-відсотковий податок з врожаю, який вони почали платити з того часу (Бт 47:21—26);

— усе це вимагало пояснень від єгипетських урядовців.