Але що робити, коли неохрещений вісник серйозно провиниться?

12. (а) Чому неохрещеним вісникам, які згрішать, також дається милостиву допомогу? (б) Як принцип у Луки 12:48 стосується відповідальності за злочин?

¹² Юда наказав, щоб милосердно поводитись з помазаними християнами, які почнуть сумніватись або тілесно згрішать, якщо покаються. (Юди 22, 23; також дивіться 2 пос. до Коринтян 7:10). Чи ж неохрещеним особам, які провиняться, але покаються, не слід показувати ще більшого милосердя? (Дії 3:19). Так, бо вони ще не є твердо вгрунтовані духовно, і не мають великого досвіду в християнському житті. Вони можливо ще не навчились Божого погляду в таких справах. Старші ще не обговорювали з ними інформацію, яку проходиться з кандидатами на хрещення, і вони ще не зробили важливого й серйозного кроку, щоб охреститись. Крім того, Ісус сказав, що «кому багато довірено, від того ще більше жадатимуть» (Луки 12:48, НС). Отже, більше жадається від охрещених вісників, які мають більше знання й благословення, і є більше відповідальні (Якова 4:17; Луки 15:1-7; 1 Коринтян 13:11).

13. Якщо неохрещений вісник згрішить, то як старші будуть допомагати йому?

¹³ Згідно з Павловою порадою, духовно кваліфіковані брати повинні допомагати неохрещеним вісникам, які несвідомо попадуть у якусь провину. (Порівняйте з пос. до Галатів 6:1). Тіло старших повинно постаратись, щоб два старших (можливо ті самі, що вже обговорювали з ним службу) старались наставити такого, якщо він бажає допомоги, не суворим докором, але в дусі лагідності (Псалом 130:3). У більшості випадків, такого тільки треба напутити по-біблійному і дати йому практичної поради, щоб він покаявся й навернувся на правильний шлях.

14, 15. (а) Що треба робити, якщо заблудний вісник щиро покається? (б) Яке коротке з’ясовуюче оголошення треба робити в деяких випадках?

¹⁴ Старші повинні давати керівництво відповідне ситуації неохрещеного, який серйозно провинився. Деколи, такому не дозволять виступати з промовами в Теократичній школі, або відповідати на зібраннях. Або старші накажуть йому не ходити на службу із збором аж поки не зробить більшого духовного прогресу. Тоді можна повідомити його, що він знову може ходити на службу. Якщо його злочин не став загальновідомий й не загрожує чистості збору, то непотрібно перестерігати збір оголошенням.

¹⁵ Але, що робити, коли старші взнають, що особа щиро покаялась, але її злочин став загальновідомий? Або, що, коли б злочин пізніше виявився? У такому разі, треба повідомити Службовий комітет збору, який оголосить справу перед збором так: «Старші розглянули справу ... і він [вона] продовжує служити із збором як неохрещений вісник». Так як робиться відносно всіх таких справ, старші будуть рішити чи треба пізніше виступити з біблійною порадою про такий переступ.

16, 17. (а) Які дві ситуації можуть бути основою на різні оголошення? (б) Яке є це оголошення?

¹⁶ Деколи, неохрещений вісник, який провиниться, не схоче прийняти люблячої допомоги. Або, він може вирішити, що вже не хоче прогресувати до хрещення, і повідомить старших, щоб його не визнавали вісником. Що ж треба робити в такому разі? Таких не виключається, тому що вони ще не є схвалені Богом. Розпорядок виключати порушників Божих норм стосується тільки тих, які «звуться братами», охрещених (1 Коринтян 5:11). Чи це значить, що старші ігнорують його переступ? Ні.

¹⁷ Старші мають відповідальність «доглядати Божу отару під їхньою опікою» (1 Петра 5:2, НС). Якщо два старші допомагаючі неохрещеному провинникові вирішать, що він непокаянний і вже не є кваліфікований служити вісником, то повідомлять його про цеd. Або, коли неохрещений провинник скаже старшим, що вже не хоче проповідувати, то вони приймуть його рішення. В якому-небудь разі, було б правильно для Службового комітету оголосити перед збором, що «... вже не є вісником доброї новини».

18. (а) Після такого оголошення, що християни мусять пам’ятати, коли вирішують, що будуть робити особисто? (б) Чи ми мусимо зовсім уникати неохрещених вісників, які колись серйозно провинились?

¹⁸ Як же Свідкам тепер ставитись до такої особи? Колись він приходив на зібрання як «невіруючий». Тоді він забажав служити Богові і кваліфікувався на вісника доброї новини. Його становище тепер змінилось і він знову став світський. Біблія не вимагає, щоб Свідки не говорили до такого, тому що він не є виключенийe. Однак, християни будуть обережно поводитись з такою світською особою, яка вже не поклоняється Єгові, так як ізраїльтяни поводились обережно з необрізаними іноземними поселенцями. Така обережність охороняє збір від «закваски» або псуючого впливу (1 Коринтян 5:6, НС). Коли б пізніше такий висказував щире бажання студіювати Біблію, і це буде вгодне старшим, то така студія можливо допоможе йому знову оцінювати привілей поклонятись Єгові з Його людьми (Псалом 100).

19. У деяких випадках як старші можуть давати додаткової допомоги?

¹⁹ Якщо старші передбачають, що якась неохрещена особа буде незвичайно загрожувати зборові, то повинні приватно перестерегти тих вісників, які підлягають небезпеці. Наприклад, колишній вісник, юнак, може стати п’яницею або неморальним. Незважаючи на оголошення, що такий вже не є неохрещеним вісником, то він таки ще може спілкуватись із молодими людьми в зборі. У такому разі, старші повинні переговорити справу з батьками дітей, які підлягають небезпеці, а навіть із самими молодиками (Євреїв 12:15, 16; Дії 20:28-30). У разі особа підривала б віру або стала насильною, то їй треба сказати, щоб вона більше не приходила на зібрання, а коли не послухає, то це становитиме переступ меж.