Наш Господь послуговується цим Керівним органом, щоб призначати кваліфікованих чоловіків — як з-посеред помазанців, так і інших овець — старійшинами в місцевих зборах. У цьому чільну роль відіграє святий дух, і Єгова дає Ісусу право використовувати його (Дії 2:32, 33). Насамперед ці наглядачі повинні відповідати вимогам з Божого Слова, яке було натхнене святим духом (1 Тимофія 3:1—7; Тита 1:5—9; 2 Петра 1:20, 21). Рекомендації та призначення виконуються після молитви та під проводом святого духу. Крім того, чітко видно, що призначені особи приносять плоди цього духу (Галатів 5:22, 23). Тому Павлова порада однаково стосується всіх старійшин — як помазанців, так і інших овець: «Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами [«наглядачами», НС]» (Дії 20:28).

Жити відповідно до нашого присвячення й хрещення — це визнавати законність призначеної духом влади у зборі та охоче підкорятися їй. Хрещення «в Ім’я... Святого Духа» є публічним проголошенням того, що ми визнаємо святий дух та його роль у намірі Єгови (Матвія 28:19). Таке хрещення означає, що ми співпрацюємо із цим духом та уникаємо вчинків, які перешкоджають йому діяти серед Христових послідовників. Оскільки святий дух відіграє вельми важливу роль у рекомендації та призначенні старійшин, чи ми будемо справді вірні своєму присвяченню, якщо не співпрацюватимемо з організаційним розпорядком, пов’язаним зі старійшинами збору?