Коли цар Давид був покараний за тяжкі гріхи, він прийняв докір й отримав Боже прощення. Давид сказав: «Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито, блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства» (Пс. 32:1, 2). Завдяки покаранню Давид зміг стати чистим і став ліпшим пастирем Божого народу.

Знову служити старійшиною братові може заважати затаювання образи. Наскільки ліпше наслідувати Божого служителя Давида, якому доводилось утікати від заздрісного царя Саула. Давид не хотів мститися Саулові, навіть коли для цього з’являлися слушні нагоди (1 Сам. 24:5—8; 26:8—12). Коли Саул загинув у битві, Давид оплакував його, називаючи його та його сина, Йонатана, «улюбленими й милими» (2 Сам. 1:21—23). Давид не затаював образ.

Якщо ти вважаєш себе жертвою непорозуміння чи несправедливості, не дозволь почуттю образи заполонити твій розум.