-
Віддавайте честь тим, хто її достойнийВартова башта (для вивчення) — 2017 | Березень
-
-
ХТО ЩЕ ЗАСЛУГОВУЄ ЧЕСТІ
13. Хто особливо заслуговує пошани та честі і чому?
13 Безперечно, наші одновірці заслуговують честі й пошани. Особливо це стосується старійшин, які беруть провід. (Прочитайте 1 Тимофія 5:17.) Ми віддаємо честь цим братам незалежно від їхньої національності, освіти, суспільного чи матеріального становища. Біблія називає їх «людьми, які стали дарами», і вони відіграють важливу роль в устрої Бога, дбаючи про потреби його народу (Еф. 4:8). Подумаймо про старійшин збору, районних наглядачів, членів комітету філіалу і членів Керівного органу. Наші брати і сестри в першому столітті дуже поважали призначених чоловіків, які брали провід, і ми робимо так само. Ми не обожнюємо відомих представників християнського збору і в їхній присутності не почуваємося так, наче стоїмо поруч з ангелами. Усе ж ми віддаємо честь і пошану таким братам за їхню смиренність і наполегливу працю. (Прочитайте 2 Коринфян 1:24; Об’явлення 19:10.)
14, 15. Яка існує різниця між справжніми християнськими пастирями і тими, хто себе так лише називає?
14 Такі старійшини є смиренними духовними пастирями. Наприклад, вони не хочуть, щоб до них ставились як до знаменитостей. У цьому вони відрізняються від багатьох сучасних релігійних провідників і від релігійних провідників першого століття, про яких Ісус сказав: «Вони люблять мати найпочесніші місця на бенкетах і передні місця в синагогах. Вони прагнуть, щоб їх вітали на ринкових площах» (Матв. 23:6, 7).
15 Справжні християнські пастирі смиренно слухаються Ісусових слів: «Не називайтеся вчителями, бо одного маєте Вчителя, усі ж ви — брати. І нікого на землі не називайте батьком, бо одного маєте Батька — небесного. Також не називайтеся провідниками, бо одного маєте Провідника — Христа. А найбільший серед вас повинен бути вашим слугою. Той, хто звеличується, буде впокорений, а хто впокорюється, буде звеличений» (Матв. 23:8—12). Отже, зрозуміло, чому старійшини в зборах по всій землі заслуговують любові, честі і пошани від своїх одновірців.
Смиренно виконуючи служіння, старійшини заслуговують любові, честі й пошани (Дивіться абзаци 13—15)
-
-
Віддавайте честь тим, хто її достойнийВартова башта (для вивчення) — 2017 | Березень
-
-
18, 19. Про що нам слід пам’ятати, віддаючи старійшинам честь і пошану?
18 Звичайно, віддаючи належну честь і пошану старійшинам збору, ми повинні керуватися досконалими і мудрими принципами з Божого Слова. (Прочитайте Євреїв 13:7, 17.) Можна і навіть треба хвалити їх за наполегливу працю й завжди слухатися їхніх вказівок. Так ми допомагаємо старійшинам, щоб вони виконували свої обов’язки з радістю. Але це не означає, що ми намагаємося в усьому наслідувати якогось «видатного» старійшину — в одязі і зовнішньому вигляді, в манері виголошувати промови чи в стилі розмови. Якби ми так робили, то в інших могло б скластися хибне враження. Ми не повинні забувати, що старійшини теж недосконалі люди. Нам необхідно наслідувати Христа.
19 Якщо ми віддаємо старійшинам належну честь та пошану й водночас не ставимось до них як до знаменитостей, то допомагаємо їм. Тоді старійшинам легше уникати гордості, самовдоволення і зверхнього ставлення до інших.
-