Згідно зі словами в Ефесян 4:11—13, чоловіки отримують призначення служити ‘пастирями та вчителями, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового’. Інколи їм потрібно використовувати своє мистецтво навчання, щоб ‘докоряти, забороняти, переконувати з терпеливістю’ (2 Тимофія 4:2). Праця вчителів була настільки важливою, що, пишучи до коринтян, Павло згадує їх відразу після апостолів і пророків (1 Коринтян 12:28).

Переконані

5, 6. а) Яка разюча відмінність існує між правдивим християнством і фальшивим поклонінням? б) Як старійшини допомагають новим особам робити розумні рішення?

⁵ Отже, правдиве християнство разюче відрізняється від фальшивих релігій, багато з яких намагаються контролювати мислення своїх членів. Коли Ісус був на землі, релігійні провідники намагалися через гнітючі, створені людьми традиції контролювати майже кожну сферу життя особи (Луки 11:46). Клір загальновизнаного християнства часто робить те саме.

⁶ А втім, правдиве поклоніння — це «священне служіння», яке ми виконуємо, керуючись «здатністю розмірковувати» (Римлян 12:1, НС). Служителі Єгови є ‘переконані’ (2 Тимофія 3:14, Хом.). Інколи тим, хто бере провід, можливо, потрібно впроваджувати в дію деякі директиви й процедури для злагодженої діяльності збору. Але замість того, щоб намагатися робити рішення за співхристиян, старійшини навчають їх «розрізняти добро й зло» (Євреїв 5:14). Старійшини переважно роблять це, годуючи збір «словами віри та доброї науки» (1 Тимофія 4:6).