Приблизно через шість років прийшов час відходу Іллі. Опис його відходу названий «оповіддю, що найбільш вражає» в Єврейських Писаннях.

Ілля готується до відходу

Ілля хотів востаннє відвідати Бет-Ел, Єрихон і Йордан. Це вимагало багатокілометрової подорожі, в яку входили труднопрохідні гірські райони. На кожному етапі цієї подорожі Ілля заохочував Єлисея залишитися. Але Єлисей наполягав на тому, щоб бути біля свого пана аж до кінця (2 Царів 2:1, 2, 4, 6).

Коли Єлисей перебував у Бет-Елі та Єрихоні, до нього звернулися «пророчі сини»a. «Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? — запитали вони його.— Я також знаю,— відповів він,— мовчіть!» (2 Царів 2:3, 5).

Відтак Ілля з Єлисеєм подалися до річки Йордан. Коли вони підійшли до Йордану, Ілля виконав чудо на очах 50 пророчих синів, які спостерігали здалека. «Ілля взяв свій плащ, згорнув його й вдарив по воді, і вода розступилась на обидва боки так, що вони перейшли по сухому» (2 Царів 2:8, Хом.).

Як тільки вони перейшли на інший бік, Ілля сказав Єлисею: «Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе!» Єлисей попросив «подвійного» духу Іллі, тобто подвійної частки, що зазвичай належить первонародженому синові. Єлисей, по суті, шанував Іллю так само, як первонароджений син шанує свого батька. Крім того, він був помазаний на наступника Іллі, як пророк Єгови в Ізраїлі. Тому не можна сказати, що його прохання було егоїстичним або недоречним. Однак, знаючи, що тільки Єгова може виконати це прохання, Ілля скромно відповів: «Тяжкого зажадав ти! — і потім додав,— Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе,— буде тобі так, а якщо ні — не буде» (2 Царів 2:9, 10; Повторення Закону 21:17).

Поза всяким сумнівом, Єлисей як ніколи був готовий триматися свого пана. Тоді з’явився «огняний віз та огняні коні». На очах Єлисея, приголомшеного побаченим, Іллю підхопив вихор і в надприродний спосіб переніс до іншого місцяb. Єлисей підняв плащ Іллі й повернувся до берега річки Йордан. Він ударив ним по воді, кажучи: «Де Господь, Бог Іллі?» Води розійшлися, а це ясно засвідчило, що Бог визнав Єлисея наступником Іллі (2 Царів 2:11—14).

Єлисей перебував з Іллею до самого кінця. Він не хотів покинути старшого пророка, навіть коли випадала нагода. Безсумнівно, близькі стосунки, які він розвинув з Іллею, робили таку вірну й віддану любов насолодою. Сьогодні слуги Бога намагаються зміцняти взаємини з ним і зближатися зі співвіруючими. Єгова поблагословить близькі узи єдності, бо Біблія про нього говорить: «З вірним і відданим ти будеш поводитись вірно й віддано» (2 Самуїла 22:26, НС).