Чи ти можеш служити там, де є більша потреба у вісниках Царства?

«У нас було комфортне життя в США, але ми розуміли, що матеріалізм зрештою може негативно вплинути на нас і наших двох синів. Ми з дружиною колись служили місіонерами, тому хотіли знову вести просте і водночас щасливе життя».

МАЮЧИ такі спонуки, Ральф і Пам вирішили 1991 року написати листи до кількох філіалів. Вони висловили бажання служити там, де є більша потреба у вісниках Царства. Відгукнулися брати з філіалу в Мексиці і повідомили про велику потребу в проповідниках, які могли б свідчити тамтешнім англомовним людям. Це поле, за словами братів з філіалу, «пополовіло та готове до жнив» (Ів. 4:35). Незабаром Ральф і Пам зі своїми синами (віком 8 і 12 років) прийняли запрошення і почали готуватися до переїзду в іншу країну.

Величезна територія

Ральф пригадує: «Перед тим як ми поїхали зі США, деякі брати і сестри з добрих спонук казали нам, що їхати за кордон небезпечно. Вони запитували нас: “Що ви будете робити, якщо захворієте? Навіщо ви переїжджаєте в англомовну територію? Тамтешні люди, які розмовляють англійською, не цікавитимуться правдою”. Однак ми твердо вирішили поїхати, і наше рішення не було імпульсивне. Ми вже роками планували переїзд, не брали довгострокових кредитів, заощаджували гроші і часто обговорювали в колі сім’ї труднощі, з якими могли б зіткнутися».

Спершу сім’я Ральфа відвідала філіал у Мексиці. Там брати показали їм карту цілої країни і сказали: «Це все ваша територія». Сім’я поселилася в місті Сан-Міґель-де-Альєнде, в якому живе чимало іноземців. Воно розміщене приблизно за 240 кілометрів на північний захід від Мехіко. Через три роки після їхнього приїзду в місті утворився англомовний збір з 19 вісників. То був перший англомовний збір у Мексиці, але попереду Свідків ще чекало багато роботи.

У Мексиці живе близько мільйона американців. Крім того, для багатьох місцевих службовців, фахівців у різних галузях і студентів англійська — друга мова. Ральф говорить: «Ми молимося про більше працівників. У нашому домі завжди є вільна кімната для братів і сестер, які приїздять, так би мовити, розвідати наш край» (Чис. 13:2).

Вони спростили життя, щоб розширити служіння

Невдовзі почали приїжджати ще інші брати і сестри, які захотіли розширити своє служіння. Серед них були Білл і Каті зі США. До того вони вже служили 25 років у території з великою потребою у вісниках. Білл і Каті думали вивчати іспанську, але їхні плани змінилися, коли вони переїхали до Ахіхіка (на узбережжі озера Чапала), містечка, в якому полюбляють жити пенсіонери зі Сполучених Штатів. Білл каже: «В Ахіхіку ми з головою поринули в пошук англомовних людей, які хотіли пізнати правду». За два роки перебування в тому місті Білл і Каті стали свідками утворення збору — другого англомовного збору в Мексиці.

Подружжя зі штату Техас (США), Патрік і Роксанн, було приємно вражене, почувши про поблизьке місіонерське поле, в якому люди говорять англійською. «Відвідавши Монтеррей, місто в північно-східній частині Мексики, ми зрозуміли, що туди нас направив Єгова, аби допомагати людям»,— каже Патрік. За п’ять днів вони продали свій дім у Техасі і немовби «прийшли до Македонії» (Дії 16:9). У Мексиці нелегко заробляти на життя, але це подружжя тішилось плодами духовної праці. Вже через два роки на його очах група з 17 Свідків перетворилася на збір, який налічував 40 вісників.

Інша пара, Джефф і Деб, теж спростили своє життя, щоб розширити служіння. Вони продали великий будинок у США і переїхали до невеликої квартири в Канкуні, місті на східному узбережжі Мексики. Колись ця сім’я відвідувала конгреси, які проводилися недалеко від її дому в приміщеннях з кондиціонерами. У Мексиці ж Джефф і Деб мусили добиратися вісім годин на найближчий конгрес англійською мовою, який проходив на відкритому стадіоні. Проте вони дуже раділи, коли бачили, як у Канкуні утворився збір з 50 вісників.