КАТРІН виростала у США. У 16 років вона охрестилась, ставши Свідком Єгови. Ця сестра сумлінно ставилась до служіння, але люди в її території неохоче слухали добру новину про Царство. Катрін говорить: «Я читала про тих, хто молився до Бога і просив послати до них когось, хто допоміг би їм пізнати його. Мені дуже хотілося знайти таку людину, але цього так і не сталось».

Після багатьох років служіння в такій території Катрін почала роздумувати про переїзд у місцевість, де люди охочіше відгукуються на звістку про Царство. Але вона запитувала себе, чи зможе там давати собі раду. Раніше Катрін — тільки раз у житті — два тижні жила далеко від своєї сім’ї і весь цей час скучала за рідними. Проте її щире бажання відчути радість, яку приносить допомога тим, хто шукає Єгову, перемогло. Розглянувши кілька варіантів, куди можна поїхати, вона написала у філіал у Гуамі й отримала необхідну інформацію. У липні 2007 року, коли Катрін було 26, вона переїхала на тихоокеанський острів Сайпан, приблизно за 10 000 кілометрів від її дому. Які благословення вона отримала?

ВІДПОВІДЬ НА ДВІ МОЛИТВИ

Невдовзі після приїзду в новий збір Катрін зустріла 45-річну Доріс, яка погодилась вивчати Біблію. Після того як вони розглянули перших три розділи книжки «Чого вчить Біблія», Катрін стала хвилюватися. «Доріс була дуже хорошою зацікавленою, і я боялась усе зіпсувати,— розповідає вона.— Я ніколи не мала справжнього біблійного вивчення і розуміла, що Доріс потрібно досвідченішого вчителя її віку». Катрін молилась до Єгови, щоб він допоміг їй знайти таку сестру, якій вона могла б довірити свою зацікавлену. Відтак вона вирішила повідомити Доріс про те, що з нею вивчатиме хтось інший.

«Я ще не почала цієї розмови,— пригадує Катрін,— як Доріс сказала, що хоче поділитися зі мною однією проблемою. Вислухавши її, я розповіла, як Єгова допоміг мені в подібній ситуації. Вона подякувала». Тоді Доріс сказала Катрін: «Через тебе Єгова допомагає мені. У той день, коли ти вперше прийшла до мого дому, я кілька годин читала Біблію. Я плакала і благала Бога послати до мене когось, хто допоможе мені зрозуміти її. Тоді ти постукала в мої двері. Єгова відповів на мою молитву!» Сльози навертаються на очі Катрін, коли вона пригадує той зворушливий момент. Ця сестра каже: «Слова Доріс були відповіддю на мою молитву. Єгова показав мені, що я можу продовжувати це вивчення».

Доріс охрестилася у 2010 році і тепер сама проводить кілька біблійних вивчень. Катрін зазначає: «Я дуже тішуся, що збулось моє давнє бажання допомогти щирій людині стати служителем Єгови!» Нині Катрін з радістю служить спеціальною піонеркою на тихоокеанському острові Кусаїє.

Почуття цих ревних проповідників влучно передають слова Еріки, яка приїхала на Гуам 2006 року, коли їй було 19. Вона каже: «Піонерське служіння в території, де люди настільки спраглі правди, приносить неймовірну радість. Я вдячна Єгові, що він допоміг мені розпочати таке служіння. Це найліпший шлях у житті!» Сьогодні Еріка служить спеціальною піонеркою на Ібі (Маршаллові острови).

Туга за домом. Еріка каже: «У мене дуже близькі стосунки з рідними, і я переживала, чи туга за домом не вплине негативно на моє служіння». Що вона робила, аби підготуватися до переїзду? «Я читала статті про тугу за домом, надруковані у “Вартовій башті”. Так я змогла підготувати своє серце до майбутніх труднощів. В одній статті розповідалось, як мати запевнила свою дочку в підтримці Єгови такими словами: “Єгова ліпше від мене подбає про тебе”. Це запевнення надзвичайно зміцнило мене».

Еріка говорить: «Спочатку я почувалась зайвою. Але це допомогло мені переглянути свої спонуки. Я переїхала сюди не заради особистої користі, а щоб робити більше для Єгови. З часом я знайшла чудових друзів, якими надзвичайно дорожу».