Сім’я важливіша за гроші

У кожного іммігранта своя історія. Проте, як видно з прикладу згаданих раніше Джорджа, Патріши і Рейчел, у всіх іммігрантів є щось спільне. Коли хтось з батьків або подружжя їде на заробітки, страждає сім’я. І можуть минути роки, аж поки родина знову буде разом. У випадку Джорджа розлука з рідними тривала понад чотири роки.

Рейчел повернулась на Філіппіни за донькою майже через п’ять років. Патріша дісталась до Іспанії з донечкою на руках. «Вона вся моя сім’я,— каже Патріша,— тож я намагаюся дбати про неї якомога краще».

Чимало іммігрантів залишаються у новій країні попри самотність, економічні труднощі та довгу розлуку з сім’єю. Якщо прижитися не вдається, мало хто наважується повернутись додому, де на нього може чекати ганьба і приниження. Адже було витрачено стільки грошей, сил і часу на те, щоб розпочати нове життя.

Аллан з Філіппін мав мужність визнати свою помилку. Він знайшов добру роботу в Іспанії, але через півтора року повернувся додому. «Мені дуже бракувало дружини і маленької донечки,— каже Аллан.— Я вирішив, що більше ніколи не працюватиму за кордоном, хіба що поїду туди разом з сім’єю. Згодом я так і зробив. Сім’я мені дорожча за гроші».