«Дітям... потрібне підбадьорення, як рослинам вода,— пояснює вчитель Тімоті Еванс.— Завдяки підбадьоренню дитина відчуває, що вона важлива і її цінують». Однак ми живемо у скрутні часи. Люди самолюбні, не виявляють природної любові і рідко підбадьорюють інших (2 Тим. 3:1—5). Деякі батьки не хвалять дітей, бо ніколи не отримували підбадьорення від своїх батьків.

⁸ Бог і його дорогий Син співпрацювали разом віки. Усе ж Бог не вважав, що Ісус, коли був на землі, не потребував похвали і підбадьорення. Навпаки, Ісус двічі чув, як його Батько з неба промовляв: «Це Син мій улюблений. Я ним задоволений» (Матв. 3:17; 17:5). Отже, Бог хвалив Ісуса і запевняв його, що той чинить правильне. Ісус, мабуть, підбадьорився, коли почув ці слова у двох випадках — на початку свого служіння і в останній рік життя на землі. Єгова також послав ангела зміцнити Ісуса, коли той зазнавав нестерпних мук у ніч перед своєю смертю (Луки 22:43). Якщо ви є батьками, наслідуйте приклад Єгови і регулярно підбадьорюйте своїх дітей та хваліть за добрі вчинки. До того ж вони потребують ще більше вашої підтримки, коли день за днем зносять випробування своєї непорочності у школі.

9. Чого ми вчимося з того, як Ісус ставився до своїх апостолів?

⁹ Ісус. У ніч, коли Ісус започаткував Спомин, він помітив, що його апостоли виявили таку негативну рису, як гордість. Ісус смиренно помив їм ноги, але вони й далі сперечалися про те, хто з них найбільший, а Петро показав свою самовпевненість (Луки 22:24, 33, 34). Незважаючи на це, Ісус похвалив цих вірних апостолів, адже вони залишалися з ним у його випробуваннях. Ісус передрік, що вони виконуватимуть діла більші, ніж він, і запевнив, що Бог їх любить (Луки 22:28; Ів. 14:12; 16:27). Ми можемо запитати себе: «Чи я, наслідуючи Ісуса, хвалю своїх дітей та інших за добрі вчинки і не зосереджуюся на їхніх недоліках?»

Андреас, який має двох дітей, розповідає: «Підбадьорення допомагає дітям ставати зрілішими духовно й емоційно. Завдяки підбадьоренню ваша порада буде дієвою. Хоча наші діти знають, що є правильним, ми невтомно заохочуємо їх завжди робити те, що правильне».