1. Яке підбадьорення дав Єгова після бунту в Едемі?

ВІД часу, коли люди стали грішними і недосконалими, Єгова завжди показував, що є Богом, який підбадьорює. Відразу після бунту в Едемі він виголосив пророцтво, з якого майбутні нащадки Адама могли черпати силу. Не все ще було втрачено. Зрозумівши пророчу обіцянку, записану в Буття 3:15, люди мали б надію, що зрештою «змій стародавній», Сатана Диявол, і всі його злі діла будуть знищені (Об’яв. 12:9; 1 Ів. 3:8).

ЄГОВА ПІДБАДЬОРЮВАВ СВОЇХ СЛУЖИТЕЛІВ У ДАВНИНУ

2. Як Єгова підбадьорив Ноя?

² Ной жив у безбожному світі, просякнутому насиллям і сексуальними збоченнями. Лише він та його сім’я були служителями Єгови. Це могло його знеохочувати (Бут. 6:4, 5, 11; Юди 6). Однак Єгова підбадьорив Ноя, щоб він мав силу і далі ходити з Богом (Бут. 6:9). Єгова сказав Ною, що вирішив вигубити той злий світ, і дав йому чіткі вказівки, як врятувати свою сім’ю (Бут. 6:13—18). Єгова був для Ноя Богом, який підбадьорює.

3. Яке підбадьорення отримав Ісус Навин? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

³ Пізніше Ісус Навин отримав складне завдання — ввести Божий народ в Обіцяний край. Це означало, що він мав перемогти могутні війська народів, які населяли цю територію. В Ісуса Навина було багато причин для тривог. Знаючи про це, Єгова наказав Мойсею підтримати Ісуса Навина. Бог сказав: «Зроби Ісуса провідником, підбадьор його і зміцни, бо саме він переведе народ через цю річку і допоможе йому успадкувати край, який ти побачиш» (Повт. 3:28). Перш ніж Ісус Навин почав діяти, Єгова особисто підбадьорив його, сказавши: «Тож знову наказую тобі: будь мужній і сильний. Не бійся і не лякайся, адже Єгова, твій Бог, буде з тобою всюди, куди ти підеш» (Іс. Нав. 1:1, 9). Яке ж це чудове запевнення!

4, 5. а) Як Єгова підбадьорив свій стародавній народ? б) Як Єгова підбадьорив свого Сина?

⁴ Єгова підбадьорював не тільки окремих людей, але й свій народ в цілому. Бог знав, що юдеї потребуватимуть потіхи, коли потраплять у полон до Вавилону. Тому у своєму пророцтві він сказав: «Не бійся, бо я з тобою. Не тривожся, бо я — твій Бог. Зміцню я тебе й допоможу тобі. Я буду підтримувати тебе правою рукою праведності» (Ісаї 41:10). Перші християни отримали подібне запевнення, і те саме можна сказати про Божий народ у наш час. (Прочитайте 2 Коринфян 1:3, 4.)

⁵ Ісус теж отримав підбадьорення від свого Батька. Під час хрещення Ісус почув голос з неба: «Це Син мій улюблений. Я ним задоволений» (Матв. 3:17). Як же ці слова, мабуть, зміцнювали Ісуса впродовж земного служіння!

ІСУС ПІДБАДЬОРЮВАВ ІНШИХ

6. Як приклад про таланти служить для нас підбадьоренням?

⁶ Ісус наслідував свого Батька, підбадьорюючи інших. У прикладі про таланти, який Ісус навів у своєму пророцтві про закінчення цього віку, він заохочував до вірності. Кожного з вірних рабів пан похвалив: «Молодець, добрий і вірний рабе! Ти був вірний у малому, тому я призначу тебе над чимось більшим. Тішся разом зі своїм паном» (Матв. 25:21, 23). Ці слова неабияк підбадьорили його учнів, і вони продовжили вірно служити Єгові.

7. Яке підбадьорення Ісус дав своїм апостолам, зокрема Петрові?

⁷ Апостоли Ісуса часто сперечалися, хто з них найбільший. Проте він терпеливо заохочував їх виявляти смирення і бути слугами, а не панами (Луки 22:24—26). Зокрема Петро кілька разів засмучував Ісуса (Матв. 16:21—23; 26:31—35, 75). Ісус не відкинув Петра, а підбадьорював його і навіть доручив йому завдання зміцнити своїх братів (Ів. 21:16).

ПІДБАДЬОРЕННЯ У СТАРОДАВНІ ЧАСИ

8. Як Єзекія підбадьорив воєначальників та народ Юди?

⁸ Ще до того, як Син Єгови прийшов на землю і на своєму досконалому прикладі показав, як підбадьорювати, вірні служителі Єгови розуміли, наскільки важливо підбадьорювати інших. Коли ассирійці готувалися напасти на юдеїв, Єзекія зібрав воєначальників і народ, щоб підбадьорити їх. «Почувши слова Юдиного царя Єзекії, народ зміцнився». (Прочитайте 2 Хронік 32:6—8.)

9. Чого ми вчимося з книги Йова про те, як підбадьорювати інших?

⁹ Хоча Йов сам потребував потіхи, він пояснив своїм трьом «поганим розрадникам», як підбадьорювати інших. Йов сказав їм, що, якби він був на їхньому місці, то «зміцняв би [їх] своєю мовою, розраджував і заспокоював би своїми устами» (Йова 16:1—5). Зрештою Йов отримав підбадьорення від Елігу і від самого Єгови (Йова 33:24, 25; 36:1, 11; 42:7, 10).

10, 11. а) Чому Їфтахова дочка потребувала підбадьорення? б) Хто сьогодні заслуговує підбадьорення?

¹⁰ Їфтахова дочка також потребувала підбадьорення. Перед тим як суддя Їфтах рушив на аммонітян, він пообіцяв: якщо Єгова благословить його перемогою, то він віддасть на служіння при святині першого, хто вийде йому назустріч після переможної битви. Першою, хто його зустрів, була його дочка, його єдина дитина. Вона вийшла, щоб розділити радість його перемоги. І це розбило серце Їфтахові. Але він дотримався своєї обіцянки і послав свою доньку, незайману дівчину, в Шіло, щоб вона служила при святому наметі все своє життя (Суд. 11:30—35).

¹¹ Хоча це було дуже важко для Їфтаха, ще важче, очевидно, було його дочці, яка охоче погодилася з рішенням свого батька (Суд. 11:36, 37). Так вона відмовилась від права вийти заміж, мати дітей, зберегти свій рід і спадщину. Як же вона потребувала потіхи і підбадьорення! Біблія розповідає: «В Ізраїлі з’явився такий звичай: з року в рік — чотири дні на рік — молоді ізраїльтянки ходять хвалити доньку гілеадівця Їфтаха» (Суд. 11:39, 40). Хіба неодружені християни, які дбають більше «про Господнє», не заслуговують похвали і підбадьорення? (1 Кор. 7:32—35).

АПОСТОЛИ ПІДБАДЬОРЮВАЛИ СВОЇХ ОДНОВІРЦІВ

12, 13. Як Петро зміцнив своїх братів?

¹² У ніч перед своєю смертю Ісус сказав апостолу Петру: «Симоне, Симоне, ось Сатана зажадав просіяти вас, як пшеницю. Але я благав про тебе, щоб віра твоя не ослабла. І ти, коли повернешся, зміцни своїх братів» (Луки 22:31, 32).

¹³ Петро був стовпом у ранньому християнському зборі (Гал. 2:9). Сміливість, яку він виявив у П’ятидесятницю та пізніше, служила підбадьоренням для братів і сестер. Наприкінці свого довгого служіння він пояснив одновірцям: «Я написав вам кілька слів... щоб підбадьорити та з усією серйозністю засвідчити, що ви справді маєте незаслужену доброту Бога. Твердо стійте в ній» (1 Пет. 5:12). Протягом віків натхнені листи Петра були і залишаються джерелом підбадьорення для християн. Як же ми потребуємо такого підбадьорення, чекаючи сповнення обіцянок Єгови! (2 Пет. 3:13).

14, 15. Чому натхнені писання апостола Івана залишаються джерелом підбадьорення для християн упродовж багатьох віків?

¹⁴ Апостол Іван теж був стовпом у ранньому християнському зборі. Його захоплива євангельська розповідь про служіння Ісуса є джерелом підбадьорення для християн аж дотепер. Лише в Євангелії від Івана записані слова Ісуса про те, що любов — це розпізнавальна ознака його правдивих учнів. (Прочитайте Івана 13:34, 35.)

¹⁵ Три листи Івана містять ще інші дорогоцінні істини. Якщо нас гнітить тягар гріха, ми відчуваємо справжнє полегшення, читаючи слова: «Кров Ісуса... очищає нас від усякого гріха» (1 Ів. 1:7). І, коли наше серце засуджує нас, ми зі сльозами вдячності на очах читаємо, що «Бог більший від наших сердець» (1 Ів. 3:20). Тільки Іван написав, що «Бог є любов» (1 Ів. 4:8, 16). У своєму другому і третьому листах Іван хвалить християн, які «і далі ходять у правді» (2 Ів. 4; 3 Ів. 3, 4).

16, 17. Як апостол Павло підбадьорював перших християн?

¹⁶ З-поміж усіх апостолів Павло, мабуть, найбільше підбадьорював своїх братів. Очевидно, що на зорі християнства більшість апостолів залишалася в Єрусалимі, де перебував керівний орган (Дії 8:14; 15:2). Християни в Юдеї проповідували про Христа людям, які через вплив юдаїзму вже вірили в одного Бога. Однак святий дух скерував апостола Павла проповідувати людям з інших народів, які належали до греко-римського суспільства і поклонялися багатьом богам (Гал. 2:7—9; 1 Тим. 2:7).

¹⁷ Павло подорожував по всій території сучасної Туреччини, а також у Греції та Італії, засновуючи християнські збори серед інших народів. Ці новонавернені християни «постраждали від рук своїх земляків» і потребували підбадьорення (1 Фес. 2:14). Приблизно 50 року н. е. Павло написав новосформованому збору у Фессалоніках: «Ми завжди дякуємо Богові, коли згадуємо всіх вас у молитвах, бо постійно пам’ятаємо ваше діло віри і працю, що ви виконуєте з любові, а також вашу витривалість» (1 Фес. 1:2, 3). Крім того, він заохочував їх підкріпляти одне одного: «Продовжуйте підбадьорювати та зміцняти одне одного» (1 Фес. 5:11).

ПІДБАДЬОРЕННЯ ВІД КЕРІВНОГО ОРГАНУ

18. Як керівний орган у першому столітті підбадьорив Пилипа?

¹⁸ Керівний орган у першому столітті був джерелом підбадьорення як для тих, хто брав провід у зборах, так і для християн загалом. Коли Пилип проповідував про Христа самарянам, він мав цілковиту підтримку від керівного органу. Керівний орган послав до них Петра та Івана, які належали до цього органу, щоб вони помолилися за нових християн і щоб ті отримали святий дух (Дії 8:5, 14—17). Як же, ймовірно, підбадьорився Пилип і новонавернені християни, відчувши підтримку від керівного органу!

19. Як вплинув на ранній християнський збір лист від керівного органу?

¹⁹ Пізніше керівний орган мав вирішити, чи потрібно християнам, які походили з інших народів, обрізатися, як цього вимагав від юдеїв Закон Мойсея (Дії 15:1, 2). Під керівництвом святого духу і після обговорення уривків з Писань відповідальні брати вирішили, що цього не потрібно більше робити, і написали листа до зборів. Потім вони відправили представників керівного органу, які мали передати цей лист зборам. Яким був результат? «Прочитавши його, всі дуже підбадьорились і зраділи» (Дії 15:27—32).

20. а) Як Керівний орган підбадьорює міжнародне братство в наші дні? б) Яке запитання буде обговорюватися в наступній статті?

²⁰ У наші дні Керівний орган Свідків Єгови підбадьорює членів родини Бетелю та інших спеціальних повночасних служителів, а також усе міжнародне братство правдивих християн. Подібно як християни в першому столітті, ми теж дуже радіємо, отримуючи таке підбадьорення. До того ж у 2015 році Керівний орган видав брошуру «Повернись до Єгови», яка неабияк підбадьорила багатьох людей по всьому світі. Але чи лише ті, хто наділений владою, мають наслідувати Єгову, підбадьорюючи інших? Відповідь на це запитання буде обговорюватися в наступній статті.

1. Чому апостол Павло настійно радив християнам з євреїв підбадьорювати одне одного «дедалі більше»?

ЧОМУ нам треба дедалі більше підбадьорювати одне одного? Апостол Павло пояснив це у своєму листі до християн з євреїв. Він сказав їм: «Зважаймо одне на одного, щоб спонукувати до любові й добрих діл, і не переставаймо збиратися разом, як у декого ввійшло у звичку, а підбадьорюймо одне одного, і робімо так дедалі більше, оскільки бачимо наближення цього дня» (Євр. 10:24, 25). Всього через п’ять років християни з євреїв, котрі жили в Єрусалимі, побачили наближення «дня Єгови». Вони розпізнали ознаку, яку дав Ісус, і втекли з міста, щоб врятувати своє життя (Дії 2:19, 20; Луки 21:20—22). Той день Єгови прийшов у 70 році н. е., коли римляни виконали присуд Єгови над Єрусалимом.

2. Чому нам треба чимраз більше підбадьорювати одне одного?

² Сьогодні ми маємо всі підстави вірити, що вже близько «день Єгови великий і грізний» (Йоіла 2:11). Пророк Софонія сказав: «Великий день Єгови близько! Він близько і дуже швидко наближається» (Соф. 1:14). Ці пророчі слова також стосуються нашого часу. З огляду на близький день Єгови Павло каже: «Піклуймося одне про одного, щоб спонукувати до любові й добрих діл» (Євр. 10:24, прим.). Тому нам треба чимраз більше цікавитися нашими одновірцями, щоб ми могли підбадьорювати їх, коли вони цього потребують.

ХТО ПОТРЕБУЄ ПІДБАДЬОРЕННЯ

3. Що мав на увазі апостол Павло, коли говорив про підбадьорення? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

³ У Прислів’я 12:25 говориться: «Тривога обтяжує серце людини, а добре слово його звеселяє». І це стосується всіх нас. Кожен з нас час від часу потребує слів підбадьорення. Павло показав, що навіть ті, хто має обов’язок підбадьорювати інших, потребують, щоб хтось їх зміцняв. Він написав до християн у Римі: «Я прагну побачити вас, щоб поділитися з вами духовним даром і цим вас зміцнити, а точніше, щоб ми підбадьорились взаємно — я вашою вірою, а ви моєю» (Рим. 1:11, 12). Безперечно, Павло, який був джерелом підбадьорення для інших, іноді теж потребував, щоб хтось його зміцнив. (Прочитайте Римлян 15:30—32.)

4, 5. Кого ми можемо підбадьорювати і чому?

⁴ Ті, хто веде саможертовне життя, заслуговують похвали. До них належать вірні піонери, адже багатьом з них довелося чимось пожертвувати в житті, щоб розпочати піонерське служіння. Те саме можна сказати про місіонерів, бетелівців, районних наглядачів та їхніх дружин і про тих, хто служить у віддалених перекладацьких офісах. Усі вони йдуть на жертви, щоб більше часу присвячувати священному служінню. Тому цих служителів Єгови слід підбадьорювати. Також ті, хто прагне служити повночасно, але через різні причини не може цього робити, будуть щиро вдячні за підбадьорення.

⁵ Крім того, підбадьорення потребують брати і сестри, які вирішили залишатися неодруженими, оскільки хочуть виконувати вказівку одружуватися «тільки в Господі» (1 Кор. 7:39). Працьовиті дружини теж дуже цінують слова підбадьорення від своїх чоловіків (Присл. 31:28, 31). Особливо будуть вдячні за підбадьорення християни, які вірно зносять переслідування чи хворобу (2 Фес. 1:3—5). Єгова і Христос потішають усіх цих вірних служителів. (Прочитайте 2 Фессалонікійців 2:16, 17.)

СТАРІЙШИНИ ПІДБАДЬОРЮЮТЬ ІНШИХ

6. У чому полягає роль старійшин, згідно з Ісаї 32:1, 2?

⁶ Прочитайте Ісаї 32:1, 2. У цей важкий час Ісус Христос дає підбадьорення і керівництво занепалим духом і знеохоченим особам. Він це робить через своїх помазаних братів і «князів» з інших овець. Ці старійшини не панують над вірою своїх одновірців, а є співпрацівниками, які сприяють їхній радості (2 Кор. 1:24).

7, 8. Як старійшини можуть зміцнювати інших не лише словами підбадьорення?

⁷ Апостол Павло подав приклад для наслідування. До християн у Фессалоніках, яких переслідували, він написав: «Плекаючи до вас ніжні почуття, ми постановили передати вам не лише Божу добру новину, але й самих себе, тому що дуже полюбили вас» (1 Фес. 2:8).

⁸ Показуючи, що не завжди достатньо лише слів підбадьорення, Павло сказав старійшинам з Ефеса: «Ви повинні допомагати слабким і при цьому пам’ятати слова Господа Ісуса, адже він сам сказав: “Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати”» (Дії 20:35). Павло не тільки охоче підбадьорював своїх братів, але й віддавав за них «усе, навіть самого себе» (2 Кор. 12:15). Так само і старійшини повинні не лише словами підбадьорювати та потішати своїх одновірців, але й зміцнювати їх, щиро виявляючи особисте зацікавлення (1 Кор. 14:3).

9. Як старійшини можуть давати пораду, щоб вона підбадьорювала?

⁹ Щоб зміцнювати одновірців, старійшини іноді мають давати поради. Однак їм необхідно брати до уваги приклади з Біблії, котрі показують, як давати пораду, щоб вона підбадьорювала. Видатний приклад у цьому подав сам Ісус після своєї смерті та воскресіння. Він дав кілька суворих порад зборам у Малій Азії, але зверніть увагу, як він це зробив. Перш ніж дати пораду, він сердечно похвалив збори в Ефесі, Пергамі та Тіатирі (Об’яв. 2:1—5, 12, 13, 18, 19). Ісус сказав зборові в Лаодикії: «Я докоряю всім, кого люблю, а також повчаю їх. Отже, будь ревний і покайся» (Об’яв. 3:19). Старійшинам варто наслідувати приклад Христа, коли їм необхідно дати комусь пораду.

НЕ ЛИШЕ СТАРІЙШИНИ МАЮТЬ ПІДБАДЬОРЮВАТИ ІНШИХ

10. Як усі ми можемо зміцнювати одне одного?

¹⁰ Підбадьорювати інших — це обов’язок не тільки старійшин. Павло заохочував усіх християн говорити слово «добре, яке при потребі може зміцнити, принести пожиток слухачам» (Еф. 4:29). Кожен з нас має бути спостережливим, щоб побачити, чого потребують інші. Павло радив християнам з євреїв: «Зміцніть опущені руки та ослаблі коліна і продовжуйте випрямляти стежки для своїх ніг, щоб кульгаве не вивихнулось, а, навпаки, зцілилось» (Євр. 12:12, 13). Усі ми, в тому числі діти, можемо зміцнювати одне одного словами підбадьорення.

11. Як Марта отримала допомогу, коли почувалася дуже пригніченою?

¹¹ Мартаa, яка почувалася дуже пригніченою, пише: «Одного дня я молилась про підбадьорення і після цього зустріла літню сестру. Вона поставилась до мене з любов’ю і співчуттям, яких я тоді особливо потребувала. Крім того, сестра розповіла мені, що в її житті теж було випробування, подібне до мого. І я вже не почувалась настільки самотньою». Можливо, літня сестра навіть не здогадувалась про те, як сильно її слова вплинули на Марту.

12, 13. Як ми можемо застосовувати пораду з Філіппійців 2:1—4?

¹² Павло дав таку пораду усім християнам у Філіппах: «Якщо ви, будучи в єдності з Христом, підбадьорюєте інших, якщо з любов’ю потішаєте їх, маєте духовну спільність, сердечність і співчуття, то доповніть мою радість: майте однакове мислення, однакову любов і цілковиту єдність, будьте однодумні. Не робіть нічого через схильність до суперечок або пихатість. Натомість будьте смиренними і вважайте одне одного вищим від себе, дбаючи не лише про власні інтереси, а й про інтереси інших» (Філ. 2:1—4).

¹³ Безсумнівно, всім нам варто щиро цікавитися іншими. Щоб підбадьорювати братів і сестер, ми можемо з любов’ю потішати їх, піклуватися про них і виявляти до них сердечність та співчуття.

ЯК ПІДБАДЬОРЮВАТИ

14. Що може принести справжнє підбадьорення?

¹⁴ Коли ми чуємо, що ті, кому ми допомагали в минулому, зберігають вірність Богові, це приносить нам справжнє підбадьорення. Так було з апостолом Іваном, який написав: «Не маю більшої радості, ніж чути, що мої діти і далі ходять у правді» (3 Ів. 4). Чимало піонерів можуть засвідчити, що для них надзвичайно підбадьорливо знати, що ті, кому вони багато років тому допомагали пізнати правду, залишаються вірними і, можливо, навіть служать піонерами. Якщо піонеру, котрий знеохотився, просто нагадати, скільки всього доброго він зробив у минулому, це може дуже його потішити.

15. Наведіть приклад, як ми можемо підбадьорювати тих, хто вірно служить Богові.

¹⁵ Чимало районних наглядачів кажуть, що їх з дружинами підбадьорюють навіть невеликі листівки вдячності за їхній візит у збір. Те саме можна сказати про старійшин, місіонерів, піонерів і бетелівців, коли вони чують слова вдячності за своє вірне служіння.

ЯК КОЖЕН З НАС МОЖЕ СТАТИ ДЖЕРЕЛОМ ПІДБАДЬОРЕННЯ

16. Що може потішити людину?

¹⁶ А що, коли нам важко підбадьорювати інших через те, що ми неговіркі? Насправді не так вже й складно це робити. Можна просто щиро усміхнутися, коли вітаємось з кимось. Якщо людина не усміхається нам у відповідь, це може означати, що в неї проблеми і їй необхідно з кимось поговорити. Ви можете потішити її, просто вислухавши (Як. 1:19).

17. Що допомогло одному брату у важкий час?

¹⁷ Молодий брат, на ім’я Анрі, дуже засмутився, коли його близькі родичі, в тому числі його батько, який служив старійшиною, полишили правду. Цього брата підбадьорив районний наглядач, який запросив його в кафе на каву й уважно його вислухав. Анрі усвідомив, що єдина можливість допомогти рідним повернутися в правду — це залишатися вірним. Він черпав неабияку потіху з читання 46-го Псалма, Софонії 3:17 і Марка 10:29, 30.

18. а) Яке спостереження висловив цар Соломон? б) Яку пораду дав апостол Павло?

¹⁸ Як видно з прикладу Марти і Анрі, нам під силу підбадьорювати наших одновірців, коли вони потребують потіхи. Цар Соломон написав: «Слово, сказане у слушний час,— яке ж воно добре! Веселий погляд звеселяє серце, і добра звістка зміцнює кості» (Присл. 15:23, 30, прим.). Крім того, читання «Вартової башти» чи матеріалу з нашого сайту нерідко додає сил пригніченим особам. Павло показав, що можна підбадьоритись, якщо разом співати пісні Царства. Він написав: «Не припиняйте навчати й підбадьорювати одне одного псалмами, словами хвали Богу та духовними піснями вдячності, співаючи Єгові у своєму серці» (Кол. 3:16; Дії 16:25).

19. Чому взаємне підбадьорення стає дедалі важливішим і що нам треба робити?

¹⁹ Взаємне підбадьорення стає дедалі важливішим, оскільки ми бачимо наближення дня Єгови (Євр. 10:25). Тож прислухаймося до поради Павла, яку він дав своїм одновірцям: «Продовжуйте підбадьорювати та зміцняти одне одного, як ви, власне, й робите» (1 Фес. 5:11).