Чи мешканці Кумрану були єсеями?

Якщо ці рукописи належали Кумранській бібліотеці, то ким були його мешканці? Професор Елеазар Сукеник, який у 1947 році придбав три рукописи для Єврейського університету в Єрусалимі, першим висунув ідею, що ці рукописи належали громаді єсеїв.

Про єврейську секту єсеїв згадували такі письменники першого століття, як Йосиф Флавій, Філон Александрійський та Пліній Старший. Стосовно точного походження єсеїв існує багато припущень, але здається, вони з’явилися під час заворушення, що виникло внаслідок маккавейського бунту у II столітті до н. е.b Йосиф Флавій повідомляє про їхнє існування у той період, детально описуючи, як релігійні погляди єсеїв відрізнялися від поглядів фарисеїв та саддукеїв. Пліній згадує, що громада єсеїв проживала біля Мертвого моря, між Єрихоном та Ен-Ґеді.

Професор Джеймс ван дер Кам, дослідник рукописів Мертвого моря, припускає, що «єсеї, які жили в Кумрані, були лише малою частиною великої групи єсеїв». На думку Йосипа Флавія, їх нараховувалося біля чотирьох тисяч. Хоча не всі деталі досконало сходяться, проте загальна картина показує, що кумранські тексти, очевидно, ліпше підходять єсеям, ніж будь-якій іншій знаній нам єврейській громаді того часу.

Дехто вважає, що християнство пішло з Кумрану. Але можна помітити разючу різницю між релігійними поглядами кумранської секти й ранніх християн. У кумранських писаннях підтримуються надзвичайно суворі правила щодо дотримання суботи та почасти одержиме ставлення до церемоніальної чистоти (Матвія 15:1—20; Луки 6:1—11). Практично те саме можна сказати про відокремленість єсеїв від суспільства, про їхні вірування у долю та безсмертя душі, наголос на целібаті та містичні ідеї про те, ніби вони поклоняються Богу разом з ангелами. Все це показує, наскільки погляди єсеїв розходяться з тим, чого навчав Ісус і ранні християни (Матвія 5:14—16; Івана 11:23, 24; Колосян 2:18; 1 Тимофія 4:1—3).

Описані в манускриптах закони та вірування кумранської секти чітко показують, що за часів Ісуса було декілька форм юдаїзму. Кумраніти мали традиції, які відрізнялися від традицій фарисеїв і саддукеїв. Ймовірно, саме ці відмінності стали причиною того, що ця секта відійшла у пустелю. Вони помилково вважали, що на них сповнюється пророцтво з Ісаї 40:3, де говориться про голос в пустині, який закликає вирівняти шлях для Єгови. У багатьох фрагментах рукописів згадується про Месію, прихід якого автори вважали неминучим. Це заслуговує особливої уваги, оскільки Лука записав, що «люди чекали» приходу Месії (Луки 3:15).