Європейці полишають церкви

Понад 16 століть у більшості країн Європи правили уряди, члени яких вважали себе християнами. А що сказати про Європу сьогодні, на початку XXI століття? Чи релігія і далі процвітає? Соціолог Стів Брюс, говорячи про Великобританію, зазначив: «У XIX сторіччі майже всі подружні пари брали церковний шлюб» («God is Dead​— Secularization in the West», 2002 рік). Однак 1971 року в церкві вінчалося лише 60 відсотків молодят, а в 2000 році — всього 31 відсоток.

Кореспондент лондонської газети «Дейлі телеґраф», коментуючи цю тенденцію, написав: «Усі головні церкви: і англіканська, і римо-католицька, і методистська, і об’єднана реформована вже давно переживають занепад». Спираючись на дані одного вивчення, він зауважив: «Церквам у Великобританії загрожує поступове зникнення, адже до 2040 року недільні служби відвідуватиме лише два відсотки населення країни». Подібна ситуація склалася і в Нідерландах.

«Протягом останніх десятиліть вплив релігії на життя людей нашої країни помітно зменшився,— зазначено у звіті голландського Бюро з питань соціально-культурного розвитку.— За припущенням, до 2020 року 72 відсотки населення не належатиме до жодної релігії». А в одному німецькому джерелі сказано: «Дедалі більше німців вдається до чаклунства й окультизму в пошуках розради, яку раніше вони знаходили у лоні церкви, в колі сім’ї чи на роботі... По всій Німеччині церкви вимушені закриватись, оскільки їх майже ніхто не відвідує».

Ті ж, хто ще відвідує церкву, не ставлять собі за мету дізнатися, що́ Бог вимагає від них. Наприклад, у повідомленні з Італії говориться: «Італійці пристосовують релігію до своїх потреб». За словами одного соціолога, вони «дотримуються лише тих настанов папи, які їм подобаються». Те ж саме можна сказати і про католиків в Іспанії, чию релігійність заступив споживацький азарт і прагнення досягти економічного раю вже тепер.

Такі настрої не мають нічого спільного з християнством, яке започаткував Христос, і принципами, яких дотримувалися і навчали його послідовники. Ісус не мав на увазі, що заснована ним релігія— це такий собі «шведський стіл», з якого кожен бере те, що йому до смаку. Він сказав: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе, візьме свого стовпа мук і, несучи його день у день, постійно йде за мною». Отже, Ісус навчав, що життя християнина вимагає саможертовності й затрати зусиль (Луки 9:23).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

«РЕЛІГІЯ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ТОВАР»

Згідно з одним повідомленням, директор Центру профорієнтації при католицькій церкві у Франції сказав: «На наших очах релігія перетворюється на товар. Люди користуються ним, а коли їм щось не підходить, вони шукають інший». Викладач соціології Ґрейс Дейві з університету в місті Ексетері (Великобританія) говорить: «Маючи широкий вибір, люди просто беруть те, що їм сподобалось. Релігію, як і будь-яку іншу річ, тепер можна підбирати за своїм уподобанням та відповідно до способу життя».