Чи релігія вже сходить із сцени?

Від нашого кореспондента в Нідерландах

БАГАТО людей в Європі зустрічають питання, яке обговорювалось у головній статті голландського тижневика Ді тіж. У газеті теж були поставлені ці запитання: Чи це правда, що релігія вже зникає із сцени в Європі? Що звичайна людина думає про майбутність релігії?

Немає сумніву, ви теж маєте питання про теперішнє становище в якому релігія знаходить себе. Навіть у Сполучених Штатах Америки, в якій то країні традиційна релігія ще досить укріплена, довір’я в неї дуже зменшилось через ганьбу телевізійних проповідників, а також розділення між католиками. У багатьох католицьких країнах, протягом минулих двох десятиліть, можна зауважити значне зменшення присутності на церковних службах.

Тут, у Нідерландах, недавно на вулицю можна було вистрілити з гармати й нікого не вдарити, тому що всі люди були в церкві! Тепер, дуже мало людей ходять до церкви. Що ж сталось?

Колишні церкви перемінені на ресторани й магазини

Протягом минулих десятьох років, дві найбільші релігії в Нідерландах, Римсько-католицька й Голландська Реформатська, загубили багато членів і тепер дуже мало людей приходять до церкви. Тільки 19 процентів вірних приходять до будь-якої церкви, і для Католицької церкви це значить 85 процентів зменшення присутності від 1967 р.!

Як наслідок цього, багато церковних будинків уже непотрібні. Декотрих розвалили, інших продали для інакшого вжитку. Не дивуйтесь коли зайдете до колишньої церкви в Роттердамі або Амстердамі й знайдете, що її вже перебудовано на магазин самообслуговування, магазин у якому продаються квіти, одяг, ресторан, магазин для велосипедів, спортивний, або танцювальний зал. Це становище турбує багатьох людей. Таке різке зниження інтересу теж вплинуло на священиків та проповідників церкви.

Зменшена кількість священиків і розділені отари

Так як багато звичайних людей покидають церкви, то так само священики й проповідники зрікаються свого покликання. У недавньому п’ятирічному періоді, число католицьких священиків зменшилось на близько 900. У той же самий час, висвятили мало священиків. Число „покликань” також знижилось. Теперішні священики вже старіються. Наприклад, 89 процентів черниць у Нідерландах є старші 50 років.

Священики також не можуть боротись із проблемами, які виникають у церкві. Декотрі зовсім знемагають від тиску й мусять звертатись до психіатричної допомоги. У щоденнику Апелдурнсе курант це було описано так: „Коли в своєму проповідуванні вони звертаються до більш консервативної течії, то цим спотикають більш прогресивних членів церкви. Коли вибирають позицію прогресивних, то стягають на себе критику від тих членів, які близько додержуються Біблії. Коли б проповідник або священик відважився вступити на середню дорогу, тоді рискує відкинення цілим збором”.

Як звичайно, ці події дуже вплинули на голландців. В анкетуванні, проведене Б’юром планування голландської суспільної культури в 1985 р., виявилось, що перший раз більше як половина населення вважає себе бути нерелігійним.

Розділення в церкві, часто над політичними питаннями, довело багатьох людей до сумніву. Тому що церква підтримувала „рухи свободи” в різних Південно Американських і Африканських країнах, то це довело до значного внутрішнього розбрату. Навіть організували державну рекламу під гаслом: НЕМАЄ ЦЕРКОВНИХ ГРОШЕЙ НА ОЗБРОЄНЕ НАСИЛЬСТВО.

Що ви думаєте про такі розвитки? Чи ви думаєте, що церкви якось вийдуть непошкоджені з цієї халепи? Щоб відповісти на це запитання, то мусимо перше глибше розглянути основні причини на теперішнє релігійне замішання.

Чому релігія розпадається?

Історики, соціологи, і теологи зовсім не можуть погодитись відносно причин на теперішні розвитки в церкві. Декотрі винять розкошолюбців цього матеріалістичного суспільства й зростаючу байдужість людей взагалі. Це пригадує нам слова апостола Павла в 2 Тимофія 3:​1, 2, 4 де каже: „Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні,.. що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога”.

Інші пояснюють це становище на підставі європейської історії. Історія Європи вже змочена кров’ю й слізьми, які проливались у релігійних війнах ще від 16 століття аж до втягнення релігії в світові війни в цьому 20 столітті. Через все це виникло глибоке недовір’я якій-небудь філософії, теології, і ідеології. Таж, ці часто ставали причиною війн, переслідування, і насильства.

У сьогоднішніх церквах життєрадісної надії на майбутнє немає. Так як сказав німецький римсько-католицький теолог, професор Й. В. Метц з Мюнстерського університету: „Наша західна релігійність уже стала світською наскрізь. Здається, в неї вже немає ані сліду месіанізму. Володарювання Богом уже зникло з неї. У церкві Він не доповнює ролі, як також у теологічних і суспільних та політичних спірних питаннях нашого часу”.

Крім того, на справу також впливають дві світові війни, які почались у Європі в цьому столітті. Ашвіц, як символ концтаборів протягом Другої Світової Війни, збільшив критикування церков. Багатьом людям, трудно повірити що папа Пій XII, як голова Римсько-католицької церкви, мовчав протягом цього критичного часу.

Через все це багато людей вже не довіряють церкві й її провідникам. Як же ви особисто дивитесь на ці розвитки? Чи ви стали байдужі, і доходите до такого висновку як багато інших людей: ,Якось переживу цю кризу’? Однак, розглядаючи цю справу з іншого боку, ви правдоподібно бачите загрозу ядерної війни й екологічної кризи й вдумуєтесь у це питання: ,Дійсно, що станеться зі мною й моїми дітьми в майбутньому?’ ,Щодо майбутнього, то чи ж релігія має щось подати нам?’

Яка ж майбутність для релігії в Європі?

Багато людей вірять, що можливо в близькій майбутності іудейо-християнська традиція зовсім занепаде. Декотрі теологи є такої думки, що Європа вже стала післяхристиянським суспільством.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Церква в Гоорні, перемінена на багатоквартирний будинок і магазин у якому продається одяг.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Лютеранська церква в Арнхемі, яка тепер уживається як склад, кінотеатр, і танцювальний зал.