‘Вечеря’

18. Яку можливість дає Ісус християнам у Лаодикії?

¹⁸ Ісус каже: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20). Коли б лаодикійські християни привітали Ісуса у своєму зборі, то він допоміг би їм подолати літеплість! (Матвія 18:20).

19. Що мав на увазі Ісус, обіцяючи вечеряти із збором у Лаодикії?

¹⁹ Те, що Ісус згадав про вечерю, безсумнівно, нагадує лаодикійцям ті часи, коли він вечеряв зі своїми учнями (Івана 12:1—8). Такі випадки завжди приносили духовне благословення присутнім. Так само після Ісусового воскресіння траплялись визначні події, коли він був присутній при тому, як його учні їли, і це дуже підбадьорювало їх (Луки 24:28—32; Івана 21:9—19). Отже, його обіцянка прийти до лаодикійського збору і вечеряти з ним — це обіцянка великого духовного благословення, якщо тільки вони приймуть Ісуса.

21. Як з 1919 року правдиві християни відгукувались на Ісусові слова до християн у Лаодикії?

²¹ Навіть у правдивому зборі були літеплі особи, подібні до напою, що не зігріває, бо не гарячий, і не освіжає, бо не холодний. Але Ісус усе ж таки любить свій збір. Він робить себе приступним для усіх гостинних християн, багато з яких щиро прийняли його, неначе на вечерю. І в результаті цього, починаючи з 1919 року, їм стають зрозумілими біблійні пророцтва. Для них настав період великого просвітлення (Псалом 97:11; 2 Петра 1:19).

22. Яку майбутню вечерю Ісус, можливо, мав на думці і хто братиме участь у ній?

²² Звертаючись до лаодикійців, Ісус також міг мати на думці іншу вечерю. Пізніше в книзі Об’явлення читаємо: «Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!» Це велична вечеря перемоги на хвалу Єгові, яка відбудеться після того, як він виконає свій вирок над фальшивою релігією,— вечеря, в якій братимуть участь тільки Христос і його наречена зі 144 000 осіб на небі (Об’явлення 19:1—9). І члени того стародавнього лаодикійського збору, що завжди були готові відгукнутись, і вірні брати Ісуса Христа сьогодні, які надівають чистий одяг, котрий свідчить про те, що вони справжні помазані християни,— усі вони будуть вечеряти зі своїм Нареченим (Матвія 22:2—13). Яка ж могутня спонука бути ревними та покаятись!