ЛИХИЙ І ЛЕДАЧИЙ РАБ

14, 15. Чи Ісус натякав на те, що багато його помазаних братів будуть лихими і ледачими? Поясніть.

¹⁴ У прикладі останній раб закопав свій талант, замість того щоб пустити його в обіг чи принаймні віддати лихварям. Цей раб виявив поганий дух, бо свідомо діяв проти інтересів свого пана. Тому пан по праву називає його «лихим і ледачим рабом». Пан забрав у нього талант і віддав рабові, який мав десять талантів. А лихого раба викинули «в темряву». Там він мав «плакати і скреготати зубами» (Матв. 25:24—30; Луки 19:22, 23).

¹⁵ Ісус сказав, що один з трьох рабів пана заховав його талант. Чи Ісус мав на увазі, що третина його помазаних послідовників буде лихою і ледачою? Ні. Розгляньмо контекст. У прикладі про вірного і розсудливого раба Ісус говорив про злого раба, який бив інших рабів. Ісус не передрікав, що має з’явитися злий раб. Натомість він перестерігав вірного раба не виявляти рис, характерних для злого раба. Так само в прикладі про десятьох дівчат Ісус не казав, що половина його помазаних послідовників буде подібна до безглуздих дівчат. Він лише попереджав своїх духовних братів про те, що трапиться, якби вони перестали пильнувати і не були готовимиf. З огляду на цей контекст логічно зробити такий висновок: в прикладі про таланти Ісус не говорив, що в останні дні багато його помазаних братів будуть лихими і ледачими. Натомість Ісус попереджав своїх помазаних послідовників, що їм необхідно залишатися старанними — «пус[кати] в обіг» свої таланти — й уникати мислення та вчинків, притаманних лихому рабові (Матв. 25:16).