Католицька церква та еволюція
ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В ІТАЛІЇ
ДВАДЦЯТЬ шостого квітня 1882 року в Лондоні у Вестмінстерському абатстві відбувся похорон Чарлза Дарвіна. Декому могло б здатися, що церква є зовсім непідхожим місцем для поховання людини, яку звинуватили в «розвінчанні Бога» теорією еволюції про природний добір. І все ж, могила Дарвіна існує там вже більше сторіччя.
Після того як 1859 року вийшла у світ праця Дарвіна «Походження видів», теологи почали поступово змінювати своє ставлення до теорії еволюції. Богослов Карло Моларі писав про те, як на початку цього сторіччя період «відкритої війни» змінився періодом «припинення вогню». Потім, сказав Моралі, у середині 1900-х років настало «перемир’я» і врешті в наші дні — «мир».
Що було до часів Дарвіна
Звісна річ, Дарвін не перший заговорив про еволюцію. Стародавні філософи висували багато теорій про перетворення однієї форми життя в іншу. Ідеї, які зустрічаються в найсучасніших еволюційних гіпотезах, можна побачити у вченні багатьох науковців-натуралістів XVIII сторіччя.
Протягом XVIII — XIX сторіч багато вчених висувало різні еволюційні теорії, хоча саме слово «еволюція» вживалося рідко. Дід Дарвіна Еразм Дарвін (1731—1802) представив багато еволюційних ідей в одній із своїх праць, яка згодом була внесена католицькою церквою у список заборонених книжок.
Чому велася «відкрита війна»
Певні світові діячі побачили у теорії Дарвіна придатний засіб ослабити силу духівництва. Тому розпочався лютий бій. У 1860 році німецькі єпископи запевнили: «Бог безпосередньо створив наших прародичів. Тому ми оголошуємо цілком несумісною зі Святим Письмом та Вірою думку тих, хто насмілюється переконувати, ніби людина, тобто її тіло, виникла внаслідок дії недосконалих сил природи через самовільні перетворення».
Так само у травні 1877 року папа Пій IX похвалив французького лікаря Константена Жама за публікацію, в якій той виступив проти еволюції і підтримав розповідь з Буття про сотворення. Перша фаза конфлікту досягла кульмінації тоді, коли протягом 1905—1909 років Папська біблійна комісія видала серію листів. В одному з листів говорилося, що перші три розділи з Буття є історичними й повинні розумітися як «дійсна історія».
«Припинення вогню» і «перемир’я»
І все ж, в академічних колах зростав престиж теорії Дарвіна, і деякі католицькі богослови, наприклад французький єзуїт Тейяр де Шарден, почали поступово приймати еволюційне вчення. Хоча ідеї Тейяра відрізнялися від ідей ортодоксальних еволюціоністів, однак від 1921 року богослов почав вважати, що «біологічна еволюція... є справді чимось реальним». Чітко визначилася тенденція примирення католицької віри з еволюціонізмом.
У 1948 році інший єзуїт сказав: «Понад 20 років серед ортодоксальних католиків надзвичайно збільшувалася кількість богословів, котрі стали заявляти, що примирення [між вченням про еволюцію та католицькою вірою] цілком можливе, якщо тільки не виходити за певні межі». Приблизно в той же час Папська біблійна комісія зреклася майже усіх своїх слів, які були записані 1909 року на підтримку розповіді з Буття про сотворення.
Потім в енцикліці Humani generis Пія XII від 1950 року говорилося, що католицькі вчені мусять розглядати теорію еволюції як правдоподібну гіпотезу. Але папа додав: «Католицька віра зобов’язує нас триматися переконання, що душа була створена Богом безпосередньо».
Чому настав так званий період миру?
Карло Моларі зауважує, що, окрім кількох винятків, після другого Ватиканського собору «заперечення до різних еволюційних теорій були однозначно переборені». Слід зазначити, що в жовтні 1996 року папа Іоанн Павло II зробив наступну заяву: «Нині, коли минуло майже півсторіччя після виходу енцикліки [Пія XII], нові знання змушують нас визнати, що теорія еволюції є чимось більшим, ніж просто гіпотезою. Варте уваги навіть те, що її поступово приймають багато дослідників».
Історик Лючо Віларі назвав заяву папи «рішучим визнанням». А в консервативній італійській газеті «Жорнале» з’явився такий заголовок: «Папа говорить, що, мабуть, ми походимо від мавп». У журналі «Тайм» наводився висновок, що папське визнання «вказує на те, що церква приймає теорію еволюції».
Якою є причина, як висловився один журнал, «більш-менш поблажливої орієнтації на еволюціонізм» з боку провідників католицизму? Чому римо-католицька церква примирилася з вченням про еволюцію?
Цілком ясно, що багато католицьких богословів вважають Біблію «словом людським», а не «Словом Божим» (1 Солунян 2:13; 2 Тимофія 3:16, 17). Католицька церква покладається більше на слова сучасних еволюціоністів, ніж на слова Божого Сина Ісуса Христа, котрий підтвердив правдивість розповіді з Буття про сотворення, коли сказав: «Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, «створив їх чоловіком і жінкою?» (Матвія 19:4). А на чиє твердження покладаєтеся ви?
[Рамка на сторінці 13]
Свідки Єгови та еволюція
Свідки Єгови постійно підтримували Христове вчення про те, що Бог безпосередньо створив першу людську пару, «створив їх чоловіком і жінкою» (Матвія 19:4; Буття 1:27; 2:24). У 1886 році в першому томі праці «Свитання Тисячоліття» (пізніше названої «Виклади Сьвятого Писання») про дарвінізм говорилося, як про «необґрунтовану теорію», а 1898 року в брошурці «Біблія проти теорії еволюції» (англ.) підтримувалась біблійна розповідь про сотворення. До того ж біблійна розповідь про сотворення захищалася у книжках «Нове створіння» (англ., 1904 рік) та «Сотвореннє» (1927 рік), а також у статтях, опублікованих раніше в журналах «Вартова башта» і «Золотий вік».
У той час, коли 1950 року папа Пій XII опублікував свою енцикліку Humani generis, Свідки Єгови видали працю «Еволюція проти нового світу» (англ.). У цій брошурці містяться наукові та історичні підтвердження біблійної розповіді про сотворення та засуджуються намагання деяких членів духівництва «поєднати Біблію й вчення про еволюцію». У книжці «Чи людина постала за допомогою еволюції, чи творення?» (англ.; 1967 рік видання) теж підтримується біблійна розповідь про сотворення, як і в книжці «Як виникло життя? Шляхом еволюції чи творення?» (англ.), опублікованій 1985 року, а також у численних статтях, що друкувалися у «Вартовій башті» та «Пробудись!».
Тому Свідки Єгови допомогли багатьом людям познайомитися із захопливими доказами, що Бог, а «не ми, сотворив нас» (Псалом 100:3, Куліш).