Багато теорій

8. Як люди ставилися до релігії впродовж сторіч?

⁸ Дослідження початків і розвитку релігії є порівняно новою галуззю науки. Упродовж сторіч люди більшою або меншою мірою переймали релігійні традиції середовища, в котрому народилися й виховувались. Більшість з них задовольнялась переказами прабатьків, які вважали свою релігію правдивою. Тож рідко з’являлися сумніви або бажання з’ясувати, як, коли й чому щось виникло. Сотні років через обмежені можливості пересування й зв’язку мало хто знав про існування інших релігійних систем.

9. Які зусилля докладаються, починаючи з XIX сторіччя, в пошуках походження релігії?

⁹ А втім, у XIX сторіччі ситуація почала змінюватися. Кола інтелектуалів захлеснула хвиля теорії еволюції. З приходом ери наукових досліджень у багатьох людей з’явилися сумніви щодо усталених систем, у тому числі й релігійних. Не знайшовши вказівок у тогочасній релігії, декотрі вчені почали досліджувати залишки ранніх цивілізацій чи первісних громад, які все ще жили в найвіддаленіших частинах землі. За допомогою психології, соціології, антропології та інших наук вчені намагалися з’ясувати, як і чому виникла релігія.

10. Який був результат пошуків джерел походження релігії?

¹⁰ Який був наслідок цього? Раптово відбувся сплеск багатьох суперечливих теорій (напевно, їх було стільки, скільки самих дослідників), причім кожна намагалася перевершити інші сміливістю та оригінальністю. Висновки певних дослідників виявилися важливими, праці ж інших пішли в забуття. Короткий перегляд результатів їхніх досліджень неодмінно поглибить наші знання. Це допоможе нам ліпше зрозуміти релігійні погляди людей, з якими зустрічаємось.

11. Поясніть теорію анімізму.

¹¹ Теорію, загальновідому як анімізм, висунув англійський антрополог Едвард Тайлор (1832—1917 роки). Він гадав, що сни, видіння, галюцинації та безжиттєвість трупів змушували первісних людей доходити висновку, що в їхньому тілі живе душа (латиною: аніма). Оскільки їм часто снилися померлі близькі, як твердить ця теорія, вони припускали, що душа продовжує жити після смерті, і, покинувши тіло, оселяється в деревах, скелях, у річках тощо. Зрештою люди почали обожнювати померлих та предмети, в яких, на їхню думку, проживали душі. Саме так, за словами Тайлора, народилася релігія.

12. Поясніть теорію аніматизму.

¹² Інший англійський антрополог Р. Р. Маретт (1866—1943 роки) запропонував удосконалену версію анімізму, яку назвав аніматизмом. Дослідивши вірування меланезійців з островів Тихого океану й тубільців Африки та Америки, Маретт дійшов висновку, що первісні люди не мали поняття про окрему душу, але про безособову чи надприродну силу, котра все оживляє. Така віра викликала в людині почуття благоговіння і страху, які стали підвалиною її первісної релігії. За Мареттом, релігія полягала переважно в емоційній реакції людини на незнане. Він часто казав, що релігія «була не стільки вигадана, скільки витанцювана».

13. Яку теорію походження релігії запропонував Джеймс Фрейзер?

¹³ У 1890 році шотландський фахівець з дослідження давнього фольклору Джеймс Фрейзер (1854—1941 роки) видав відому книжку «Золота гілка», в якій доводив, що релігія викристалізувалася з магії. За словами Фрейзера, спочатку людина намагалася керувати своїм життям і довкіллям, наслідуючи природні явища. Наприклад, вона вважала, що може ви́кликати дощ, коли покропить землю водою під громоподібний барабанний бій, або завдасть шкоди своєму ворогові, якщо встромлюватиме шпильки в його зображення. Через це в практику ввійшли ритуали, заклинання й магічні предмети. Коли вони не давали бажаних результатів, людина, замість того щоб контролювати надприродні сили, вирішила задобрювати їх та благати у них допомоги. Ритуали й заклинання перейшли в жертвоприношення й молитви, і так виникла релігія. Фрейзер твердив, що релігія — це «задобрювання вищих від людини сил або примиренням з ними».

14. Як пояснив походження релігії Зігмунд Фрейд?

¹⁴ Навіть відомий австрійський психоаналітик Зігмунд Фрейд (1856—1939 роки) у своїй книжці «Тотем і табу» намагався пояснити походження релігії. Вірний своїй професії, Фрейд пояснював, що найперша релігія походить з того, що він назвав батьківським комплексом. Фрейд теоретизував, що в первісних громадах, як і серед диких коней та худоби, родом керував батько. Сини, які водночас ненавиділи батька й захоплювалися ним, збунтувалися й вбили його. І як твердить Фрейд, аби здобути його силу, «ці дикі людожери з’їли свою жертву». Згодом через муки сумління вони вигадали обряди й ритуали спокутування за свої вчинки. У Фрейдовій теорії батько став Богом, обряди й ритуали — первісною формою релігії, а з’їдання вбитого батька — традицією причастя, що виконується в багатьох релігіях.

15. Що сталося з більшістю теорій про походження релігії?

¹⁵ Можна навести багато інших теорій, якими намагаються пояснити походження релігії. Однак більшість з цих теорій пішла в забуття, і жодна не вирізнялася з-поміж інших вірогідністю чи правдоподібністю. Чому? Тому що їх не підтвердили жодні історичні свідчення чи факти. Вони були лише витвором уяви чи припущеннями дослідників, отже їх швидко заступали нові теорії.

Хибна підвалина

16. Чому довгорічні дослідження не змогли пояснити походження релігії?

¹⁶ По роках відчайдушних намагань вирішити цю проблему багато людей сьогодні дійшли висновку, що відповідь на питання про походження релігії так ніколи і не знайдеться. По-перше, кістки й залишки давніх людей не можуть розповісти нам про мислення цих людей, про їхні побоювання або чому́ вони поклонялися. Будь-які висновки, зроблені на підставі цих речових пам’яток, є в ліпшому випадку академічними припущеннями. По-друге, релігійні звичаї так званих примітивних людей, які живуть сьогодні, скажімо австралійських аборигенів, не завжди є надійним критерієм для реконструкції способу дій та мислення давніх людей. Ніхто точно не знає, чи впродовж сторіч змінювалася їхня культура і як це могло відбуватись.

17. а) Що розуміють сучасні релігієзнавці? б) Чим найбільше турбувалися дослідники релігії?

¹⁷ З огляду на всю цю неясність книжка «Релігії світу — від минулого до сучасності» (англ.) робить висновок: «Сучасний історик-релігієзнавець розуміє, що дізнатися про початки релігії неможливо». А втім, стосовно зусиль істориків, ця книжка зазначає: «У минулому занадто багато теоретиків турбувалося не стільки описом чи поясненням релігії, скільки применшенням її важливості, вони вважали, що розкриттям ілюзорності ранніх форм релігії можна похитнути підвалини пізніших і вищих її форм».

18. а) Чому багато дослідників не змогли пояснити походження релігії?  б) Якими, очевидно, були справжні спонуки «науковців», котрі досліджували релігію?

¹⁸ У цьому останньому коментарі подається причина, чому різні «науковці», досліджуючи походження релігії, не висунули жодного розумного тлумачення. Логіка підказує, що до правильного висновку можна дійти лише на підставі правильної передумови. Якщо людина почне з хибної передумови, у неї дуже мало шансів зробити розумний висновок. Оскільки «науковці» так і не змогли розсудливо пояснити, як виникла релігія, постають серйозні сумніви щодо правильності передумови, на котрій ґрунтуються їхні погляди. Намагаючись на основі загальнопоширених поглядів «применшити значення релігії», вони силкувалися применшити значення Бога.

19. Який основний принцип успішних наукових досліджень? Наведіть приклад.

¹⁹ Подібна ситуація існувала до XVI сторіччя, коли астрономи намагались багатьма способами пояснити рух планет. У той час існувало чимало теорій, але жодна з них не була задовільною. Чому? Бо вони ґрунтувалися на припущенні, що Земля є центром Усесвіту, довкола котрої обертаються зорі й планети. Справжнього прогресу не було доти, доки вчені й католицька церква не визнали факту, що Земля не є центром Усесвіту, а обертається довкола Сонця — центру Сонячної системи. Через неспроможність багатьох теорій пояснити ці факти безсторонні люди не намагалися творити нові теорії, але перевірили передумову своїх досліджень. І це забезпечило успіх.

20. а) На яку хибну передумову спиралися «наукові» пошуки походження релігії? б) На яку фундаментальну потребу вказав Вольтер?

²⁰ Такий же принцип можна застосувати й до пошуків походження релігії. Через популярність атеїзму та поширення теорії еволюції багато людей вважає доведеним те, що Бога немає. На основі цього вони роблять висновок, що пояснення існування релігії слід шукати в самій людині, тобто в її мисленні, в потребах, в побоюваннях та в її «комплексах». Вони кажуть, що Бога створила людина, так само як колись твердив Вольтер: «Якби Бога не було, його слід було б видумати». (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 28).

[Рамка на сторінці 28]

Чому людина релігійна?

▪ Автор книжки «Релігії людини» (англ.) Джон Б. Носс пише: «Усі релігії так або інакше твердять, що людина не є й не може бути незалежною. Вона не лише тісно пов’язана із зовнішніми силами Природи та Суспільства, але й залежна від них. Туманно або чітко вона розуміє, що не є самостійним джерелом сили й не може існувати незалежно від світу».

Подібну думку ми знайдемо в книжці «Релігії світу — від минулого до сучасності». Там говориться: «Вивчення релігії розкриває, що важливою її особливістю є потяг до змістовного життя, а також віра в те, що життя не є випадковим і безцільним. Пошуки сенсу життя ведуть до віри в силу, яка перевершує людину, і зрештою до віри у всесвітній або надлюдський розум, прагнення і воля котрого — підтримувати найвищі цінності людського життя».

Отже, релігія задовольняє найважливішу людську потребу, так як їжа заспокоює голод. Ми знаємо, що безладне споживання їжі може усунути муки голоду, але таке харчування кінець кінцем підірве наше здоров’я. Аби провадити здоровий спосіб життя, нам потрібна раціональна й поживна їжа. Ми теж потребуємо здорової духовної поживи, щоб зберігати духовне здоров’я. Ось чому Біблія говорить: «Не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх» (Повторення Закону 8:3).