• Звістка надії для засмучених полонених
    Пророцтво Ісаї — світло для всього людства (том II)

    • 1. Опишіть ситуацію єврейських вигнанців у Вавилоні.

      ЦЕ БУВ темний період в історії Юди. Народ, з яким Бог уклав угоду, був змушений покинути батьківщину; тепер ці люди поневірялися у вавилонській неволі. Щоправда, вони мали відносну свободу: могли займатися своїми щоденними справами (Єремії 29:4—7). Дехто оволодів якимось ремеслом або почав займатися торгівлею (Неемії 3:8, 31, 32)a. Однак життя єврейських полонених було нелегким. Вони перебували в рабстві — як у буквальному, так і в духовному. Розгляньмо, що це для них означало.

      2, 3. Як вигнання вплинуло на поклоніння євреїв Єгові?

      2 У 607 році до н. е. вавилонські війська знищили Єрусалим. Вони не тільки розорили єврейський народ, але й завдали удару правдивому поклонінню. Вавилоняни пограбували й знищили храм Єгови та зламали устрій священства: деяких членів племені Левія взяли в полон, а інших забили. Тепер, без дому для поклоніння, без жертовника та організованого священства, євреї не могли приносити правдивому Богові жертви, яких вимагав Закон.

      3 Проте вірні євреї й далі могли відкрито сповідувати свою релігію, виконуючи обрізання і, наскільки можливо, дотримуючись Закону. Вони, приміром, могли утримуватися від забороненої їжі та відзначати суботу. Але таким чином ці люди наражалися на насмішки своїх поневолювачів, бо вавилоняни вважали, що релігійні обряди євреїв — це абсурд. Псалмоспівець описує смуток вигнанців такими словами: «Над річками Вавилонськими,— там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона! На вербах у ньому повісили ми свої арфи, співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів — наші мучителі: «Заспівайте но нам із Сіонських пісень» (Псалом 137:1—3).

      4. Чому євреям було б марно сподіватися визволення від інших народів, але до кого їм звернутися за допомогою?

      4 До кого ж тоді звернутися полоненим євреям за потіхою? Звідки мав прийти порятунок? Явно, що не від довколишніх народів! Вони були безсилими перед вавилонськими військами, і багато з них вороже ставилися до євреїв. Але ситуація не була безнадійна. Єгова, проти якого збунтувалися євреї, будучи вільними, милостиво зробив їм запрошення, дарма що вони перебували у вигнанні.