Плід святого духа

9. Який є зв’язок між вірою та святим духом?

⁹ Правда, на якій віра грунтується, знаходиться в Біблії, що писалася під керівництвом Божого святого духа (2 Самуїлова 23:2; Захарія 7:12; Марка 12:36). Логічно, що віра не може існувати без дії святого духа. Тому Павло міг написати: «Плід духа [включає в себе]... віру» (Галатів 5:22). Але багато людей відкидають Божу правду і псують своє життя тілесними бажаннями й поглядами, які засмучують Божого духа. Тому «віра — не в усіх», бо в них немає основи, на якій можна будувати віру (2 Солунян 3:2; Галатів 5:16​-21; Ефесян 4:30).

10. Як декотрі слуги Єгови в давнину виявляли, що практикували віру?

¹⁰ Проте декотрі з Адамових потомків практикували віру. У 11 розділі Послання до євреїв згадуються Авель, Енох, Ной, Авраам, Сарра, Ісак, Яків, Йосип, Мойсей, Рахав, Гедеон, Барак, Самсон, Їфтах, Давид, Самуїл, як і багато слуг Єгови, яких не називається поіменно, хоча й вони «одержали засвідчення вірою». Зверніть увагу на все те, що вони виконали з допомогою «віри». Маючи віру, Авель «приніс Богові жертву» і Ной «зробив ковчега». Вірою Авраам, «покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався». Вірою Мойсей «покинув Єгипет» (Євреїв 11:4, 7, 8, 27, 29, 39).

11. На що вказує Дії 5:32 відносно осіб, які не слухали Бога?

¹¹ Очевидно, усі ці слуги Єгови не задовольнялись тільки вірою, що Бог існує. Практикуванням віри вони покладалися на того, котрий «тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6). Вони слухалися керівництва Божого духа і діяли згідно з точним, але обмеженим на той час знанням про правду. Як же вони відрізнялись від Адама, який не діяв з вірою, заснованою на правді, або згідно з керівництвом святого духа. Бог не дає свого духа тим, які не слухаються його (Дії 5:32).

12. (а) У що вірив Авель, і як він це виявив? (б) Незважаючи на їхню віру, що не одержали свідки Єгови дохристиянської ери?

¹² Побожний Авель на відміну від свого батька Адама мав віру. Очевидно, він довідався про перше пророцтво від своїх батьків: «Я [Бог Єгова] покладу ворожнечу між тобою і між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15). Таким чином Бог обіцяв знищити лукавство й відновити праведність. Авель не знав, як Бог сповнить свою обіцянку. Але в нього була міцна віра, що Бог нагородить тих, які щиро шукають його, і ця віра спонукала Авеля принести Богові жертву. Авель, напевно, глибоко вдумувався в те пророцтво і вірив, що пролиття крові буде необхідне для сповнення обіцянки й удосконалення людства. Тому тваринна жертва Авеля була відповідною. Проте, незважаючи на їхню віру, Авель та інші свідки Єгови дохристиянської ери «обітниці не прийняли» (Євреїв 11:39).

Вдосконалення віри

13. (а) Чого Авраам і Давид навчилися відносно сповнення обіцянки? (б) Чому можна сказати, що «правда з’явилася через Ісуса Христа»?

¹³ Час від часу, протягом століть, Бог виявляв додаткову правду про сповнення обіцянки відносно «насіння жінки». Він сказав Авраамові: «Усі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе» (Буття 22:18). Пізніше Бог сказав цареві Давидові, що обіцяне Насіння вийде з його царської лінії. У 29 році н. е. те насіння з’явилося в особі Ісуса Христа (Псалом 89:3, 4; Матвія 1:1; 3:16, 17). На протилежність віроломному Адамові, «останній Адам», Ісус Христос, зразково виявляв віру (1 Коринтян 15:45). Він вів життя відданого служіння Єгові й сповнив багато пророцтв, які передрекли прихід Месії. Таким чином, Ісус докладніше пояснив правду про обіцяне Насіння, і здійснилося все те, на що Закон Мойсея був прообразом (Колосян 2:16, 17). Тому можна сказати, що «правда з’явилася через Ісуса Христа» (Івана 1:17).

14. Як Павло показав галатам, що віра набрала нових вимірів?

¹⁴ З появленням правди через Ісуса Христа збільшилася основа, на якій будувалась віра в «обіцянку». Віра зміцнилася, набрала, так би мовити, зовсім нових вимірів. Відносно цього Павло сказав співпомазаним християнам: «Писання всіх держало під гріхом, щоб обітницю дано було віруючим за їхньою вірою в Ісуса Христа. А до пришестя віри ми були замкнені під охороною закону, до того часу, як належало відкритися вірі. Тому закон був вихователем, який вів нас до Христа, щоб нам виправдатися вірою; коли ж прийшла віра, ми вже не під вихователем. Бо всі ви — сини Божі через віру в Христа Ісуса» (Галатів 3:22​-26, Філарет).

15. Тільки яким способом можна вдосконалити віру?

¹⁵ Ізраїльтяни довіряли Божим стосункам з ними через Закон-угоду. Але тепер цю віру треба було посилити. Як? Практикуванням віри в помазаного духом Ісуса, до якого повинен був привести їх Закон. Тільки цим способом можна удосконалити християнську віру. Ті ранні християни конче мусили «дивитися на Ісуса, на Начальника й Виконавця [Удосконалювача, НС] віри!» (Євреїв 12:2). Справді, всі християни мусять робити це.

16. Як і чому Бог посилив виливання святого духа?

¹⁶ Беручи до уваги збільшене знання про божественну правду й удосконалення в результаті цього віри, чи підсилиться теж дія святого духа? Так. У свято П’ятидесятниці 33 року н. е. Бог вилив свого святого духа, обіцяного помічника, про якого говорив Ісус, на Ісусових учнів (Івана 14:26; Дії 2:1​-4). Святий дух тоді повністю діяв на них зовсім новим способом, тому що вони були Христовими помазаними братами. Їхня віра, плід святого духа, зміцнилася. Це приготувало їх до величезного майбутнього завдання, що лежало перед ними, тобто, роблення учнів (Матвія 28:19, 20, НС).

17. (а) Як здійснилася правда, і як віра удосконалювалася після 1914 року? (б) Який є доказ дії святого духа після 1919 року?

¹⁷ Віра удосконалилась з приходом Ісуса в ролі майбутнього Царя-спадкоємця понад 1900 років тому. Але у наш час, тому що Христос уже царює на небі, основа нашої віри — відкрита правда — дуже поширилася, і, таким чином, удосконалила її. Так само посилилася дія святого духа. Ясний доказ цього був даний в 1919 році, коли святий дух оживив присвячених Божих слуг з майже бездіяльного становища (Єзекіїля 37:1​-14; Об’явлення 11:7​-12). Таким чином, заклалалось основу для духовного раю, який протягом наступних років ставав усе більше й більше очевидним і славетним. Чи може бути більший доказ дії Божого святого духа?

Чому потрібно перевіряти нашу віру?

18. Як різнилися вірою ізраїльські розвідувачі?

¹⁸ Незабаром після визволення ізраїльтян з-під рабства в Єгипті 12 чоловіків були послані розвідати ханаанський край. Проте десятьом бракувало віри, вони сумнівалися в спроможності Єгови виконати свою обіцянку й дати той край ізраїльтянам. Будучи спонукані тим, що бачили, з 12-ти розвідувачів тільки Ісус Навін і Калев виявили, що ходили «вірою, а не видінням». (Порівняйте 2 Коринтян 5:7). За те, що практикували віру, тільки вони з тих розвідувачів вижили й увійшли в Обіцяний край (Числа 13:1​-33; 14:35​-38).

19. Як основа, на якій можна будувати віру, є міцнішою в наш час, ніж будь-коли раніше; однак що нам слід робити?

¹⁹ У наш час ми стоїмо на порозі праведного Божого нового світу. Якщо бажаємо ввійти в нього, то необхідно мати віру. На щастя, основа правди, на якій будується ця віра, ніколи не була міцнішою. Ми маємо повне Боже Слово, приклад Ісуса Христа і його помазаних послідовників та допомогу мільйонів духовних братів і сестер, як і Божого святого духа, в безпрецедентній мірі.

3. Який чином Іван вживає слово «віра» у своєму Євангелії, і чому це відповідний вислів?

³ Особливо у Святому Християнському Грецькому Письмі багато говориться про віру. У Євангелії від Івана вживаються частіше на понад 40 процентів ніж у трьох інших Євангеліях разом різні форми слова, перекладеного як «віра» (грецький корінь, пі·сту́). З допомогою цього дієслова Іван підкреслював, що не тільки потрібно мати віру; істотним є її практикувати. Коли він писав, близько 98 року н. е., то бачив, як згубні щупальця відступництва простягалися до християн, щоб піймати слабовірних у свою пастку (Дії 20:28​-30; 2 Петра 2:1​-3; 1 Івана 2:18, 19). Дуже важливим стало практикування віри, щоб виявляти її вчинками боговідданості. Попереду були тяжкі часи.

4. Чому немає нічого неможливого для тих, хто має віру?

⁴ Віра допомагає християнам боротися з будь-якими труднощами. Ісус сказав своїм учням, що коли будуть мати «віру, хоч як зерно гірчичне», то для них усе буде можливим (Матвія 17:20). Таким чином, він підкреслював силу віри — плоду святого духа, а також надавав особливого значення тому, що може досягти Божий дух, його дієва сила, а не людина. Особи, які підкоряються керівництву святого духа, не роблять з мухи слона, тобто, не перебільшують малих проблем. Застосування мудрості, якою наділяє Божий дух, допомагає нам не перебільшувати справ. Навіть серйозні проблеми зменшуються, коли залежать від підкріпляючої сили віри (Матвія 21:21, 22; Марка 11:22​-24; Луки 17:5, 6).

⁷ Уявіть собі Петрові почуття, коли Ісус сказав: «Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя». Подумайте! Його Господь і Пан молився про те, щоб Петрова віра не ослабла. Іхня віра не ослабла, і вони не покинули Його. Справді, в день П’ятидесятниці Петро з іншими присутніми були першими помазаними святим духом і стали Божими духовними дітьми, майбутніми співспадкоємцями Христа до небесної слави. Тому що святий дух уже активно діяв на них у досі незнаній мірі, то вони могли виявляти плід того духа, включаючи міцну віру. Яка ж чудесна відповідь на їхнє прохання: «Додай Ти нам віри!» (Луки 17:5; Галатів 3:2, 22​-26; 5:22, 23).