Бог надихнув апостола Павла сказати про Авеля: «Завдяки вірі він, хоча й помер, усе ще говорить» (Євреїв 11:4). Отже, Авель може промовляти до нас завдяки своїй вірі. Він був першим з людей, хто розвинув цю прекрасну рису. У Авеля була настільки міцна віра, що він донині залишається для нас видатним прикладом для наслідування. Ми почуємо, що́ Авель говорить до нас, коли більше дізнаємось про його віру і будемо намагатися наслідувати її.

Що ж ми можемо довідатися про Авеля і його приклад віри, якщо в Біблії дуже мало розповідається про цю людину? Подивімось.

ЯК АВЕЛЬ РОЗВИНУВ ВІРУ?

Двоє хлопців підростали, і Адам, мабуть, вчив їх виконувати різну роботу, щоб забезпечувати сім’ю. Каїн почав займатися рільництвом, Авель же — випасати овець.

Проте Авель не лише випасав овець. Роками він розвивав віру — прекрасну рису, про яку згодом написав Павло. Лише подумайте: Авель не мав перед собою гідного прикладу для наслідування. Як же йому вдалося розвинути віру в Бога Єгову? Розгляньмо три чинники, які допомогли йому розвинути міцну віру.

Творіння Єгови.

Бог прокляв землю і сказав, що її буде важко обробляти, бо вона родитиме терни й будяки. І все ж Авель і його рідні не померли з голоду, тому що земля давала щедрі врожаї. Крім того, тварини, птахи і риби не були прокляті, так само як і гори, озера, ріки, моря, небеса, хмари, сонце, місяць та зірки. Усе, що оточувало Авеля, свідчило про мудрість, великодушність і глибоку любов Єгови, Творця всього (Римлян 1:20). Віра Авеля зміцнювалася, коли він з вдячністю розмірковував над цими дарами Бога.

Без сумніву, Авель приділяв час для того, щоб роздумувати про Єгову. Уявімо, як Авель доглядав овець. Йому, як пастуху, треба було багато ходити. Він водив цих лагідних тварин по горах та долинах і переводив їх через потоки у пошуках зелених пасовищ, зручних водопоїв і безпечного прихистку. З усіх Божих творінь овечки найбільш беззахисні; здається, Бог створив їх з потребою в тому, щоб їх водила і захищала людина. Чи усвідомлював Авель, що він також потребував керівництва, захисту і турботи того, хто набагато мудріший і сильніший за будь-яку людину? Безперечно, він висловлював подібні думки в молитвах і так ще більше поглиблював свою віру.

Обітниці Єгови.

Адам і Єва, напевно, розповіли своїм синам, чому Бог вигнав їх з Едемського саду. Тож Авель мав про що роздумувати.

Єгова сказав, що земля буде проклята. Авель розумів, що слова Єгови правдиві, оскільки повсюди бачив терни і будяки. Єгова також передрік, що вагітність і народження дітей приноситимуть Єві біль. Коли в Авеля народжувалися брати і сестри, він бачив, що ці слова також справдилися. Згідно з передреченням Єгови, Єва мала відчувати дуже сильну потребу в любові та увазі свого чоловіка, а Адам у свою чергу мав панувати над нею. Саме таким безрадісним було сімейне життя батьків Авеля. Отож, Авель з власного досвіду знав, що Єгова завжди дотримується свого слова. У Авеля було багато підстав вірити в Божу обітницю про «насіння», котре виправить усю шкоду, яку спричинив бунт в Едемі (Буття 3:15—19).

Служителі Єгови.

Авель не знайшов хорошого прикладу для наслідування серед своїх рідних. Однак у той час на землі, крім людей, були й інші розумні створіння. Коли Єгова вигнав Адама і Єву із земного раю, він назавжди закрив туди вхід для них та їхніх нащадків. Для цього Єгова поставив біля саду херувимів, тобто ангелів, котрі мали дуже високе становище, а також помістив полум’яний меч, який постійно обертався (Буття 3:24).

Уявіть, що́ відчував Авель, коли малим хлопчиком дивився на херувимів. Вони мали фізичні тіла, і їхній вигляд, безсумнівно, свідчив про те, що вони надзвичайно сильні. Крім того, хлопчика обіймав страх, коли він спостерігав за мечем, який безперестанку обертався і палахкотів вогнем. Минав час, і Авель дорослішав. Але чи він коли-небудь помічав, що цим херувимам набридло виконувати своє завдання і вони покинули службу? Ні. Десятки років, день у день, рік у рік ці розумні сильні створіння стояли біля входу в сад. З цього Авель міг дійти висновку, що Бог Єгова має праведних і витривалих служителів. Авель бачив у херувимів відданість і слухняність — риси, які не були притаманні нікому з його сім’ї. Без сумніву, приклад цих ангелів зміцнив віру Авеля.

Отже, Авель поглиблював віру, роздумуючи над тим, що́ Єгова виявив про себе через свої творіння, обітниці і приклад своїх служителів. Авель дійсно промовляє до нас! Його приклад запевняє особливо юнаків та дівчат у тому, що вони можуть розвинути справжню віру в Бога Єгову, хоч би як поводились їхні рідні. У нас є все необхідне, щоб розвивати сильну віру: дивовижні Божі творіння, уся Біблія, а також приклад віри багатьох служителів Єгови.