15. (а) Чого Христос сподівався від Свого колективного домоуправителя? (б) Який є доказ на те, що Христос сподівався, щоб Його раб-клас виконував усе це ще перед Його прибуттям перевірити Свій дім?

¹⁵ Ісус сподівався, щоб помазані християни колективно служили як вірний домоуправитель, даючи домашнім «їхній харч своєчасно» (Луки 12:42). Згідно з Луки 12:43 Христос сказав: «Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!» Це показує, що якийсь час перед прибуттям Христа розрахуватись з Своїми духом помазаними рабами, вони вже будуть розповсюджувати духовний харч членам християнського збору, Божому домові. Коли Христос повернувся, щоб перевірити Божий дім у 1918 р., то хто вже виконував усе це? (Малахії 3:1-4; Луки 19:12; 1 Петра 4:17).

16. Коли Христос прибув перевірити Божий дім у 1918 р., то чому церкви так званого християнства не постачали духовного харчу своєчасно?

¹⁶ Як той довгий час Ісусового чекання по правиці Єгови кінчався, то ставало все ясніше й ясніше хто розповсюджував духовний харч Христовим домашнім, навіть ще перед 1914 роком. Чи ви думаєте, що його розповсюджували церкви так званого християнства? Певно що ні, тому що вони глибоко втручувались у політику. Вони ставали охочими знаряддями колоніального поширення, а також конкурували одні з одними, щоб доказати свій патріотизм, і таким чином підпалювали націоналізм. Це стягнуло на них велику провинність за кров через активне підтримування політичних урядів, які воювали першу світову війну. Модернізм зруйнував їхню віру духовно. Духовну кризу здійснило те, що багато священиків стали жертвою голобельної критики й теорії про еволюцію. Від священиків так званого християнства неможливо сподіватись духовної поживи.

17. Чому Христос відкинув декотрих помазаних християн, і з якими результатами для них?

¹⁷ Подібно, духовної поживи неможливо сподіватись від тих помазаних християн, які більше цікавились своїм особистим спасінням ніж орудуванням «талантом» їхнього Господа. Вони доказались «ліниві», нездатними доглядати інтересів пана. Тому їх укинено в «зовнішню темряву». Церкви так званого християнства ще до цих пір оповиті безпросвітною темрявою (Матвія 25:24-30).

18. Кого пан знайшов, що вже постачав Його челядникам духовний харч своєчасно, і який є доказ на це?

¹⁸ Коли Господь Ісус Христос повернувся, щоб перевірити Своїх рабів у 1918 р., то кого Він знайшов, що уже розповсюджував Його челядникам їхній харч своєчасно? Хто ж у той час давав щирим шукачам правди, правильне розуміння про викуп, божественне Ім’я, Христову невидиму присутність, і значення 1914 року? Хто викривав фальшивий догмат про Трійцю, безсмертя людської душі, і пекельний вогонь? І хто перестерігав про небезпеку еволюції й спіритизму? Факти доводять до висновку, що все це виконували помазані християни об’єднані з видавцями журналу Сіонська Вартова Башта і вісник Христової присутності, яка тепер друкується під назвою Вартова Башта оголошуючи Царство Єгови.

19. Як вірний раб-клас виявився ще перед 1918 роком, якими засобами він розповсюджував духовний харч, і відколи?

¹⁹ У Вартовій Башті (англ.) з 1 листопада 1944 р., було сказано: «У 1878 р., сорок років перед прибуттям Господа до храму в 1918 р., вже діяла група щирих присвячених хриситян, які порвали стосунки з ієрархічними й священицькими організаціями, стараючись практикувати християнство... Наступного року, тобто, у липні 1879 р., для регулярного розповсюджування правд, яку Бог постачав як харч своєчасно Своєму домові присвячених дітей, почав видаватись цей журнал, Вартова Башта».

20. (а) Як появився сучасний Керівний орган? (б) Що робили члени Керівного органу, і під чиїм керівництвом?

²⁰ Постачаючи інформацію про розвиток сучасного Керівного органу, Вартова Башта (англ.) з 15 грудня 1971 р. пояснила: «П’ять років пізніше [у 1884 р.] Товариство Сіонської Вартової Башти Біблії і Брошур було узаконене і стало агентурою для розповсюджування духовного харчу тисячам щирих людей, які прагнули навчитись про Бога й зрозуміти Його слово... Присвячені, охрещені, помазані християни об’єднались у те Товариство з центром у Пенсільванії. Байдуже чи вони були членами правління чи ні, то таки віддавались для спеціальної праці вірного й розумного раба. Вони допомагали кормити і провадити раб-клас, і так появився керівний орган. Безсумнівно, все це відбувалось під керівництвом невидимої і активної сили Єгови або Його святого духа. Також, під керівництвом Голови християнського збору, Ісуса Христа».

21. (а) Кого Христос знайшов, що розповсюджував духовний харч, і як Він нагородив їх? (б) Що чекало вірного раба з його Керівним органом?

²¹ Коли Христос перевірив тих, що заявляли себе бути Його рабами в 1918 р., то знайшов міжнародну групу християн, які вже розповсюджували біблійну правду для користування в зборі й проповідуванні поза збором. У 1919 р. сталось точно так як Христос передсказав: «Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його» (Матвія 24:46, 47). Ці правдиві християни ввійшли в радість пана свого. Доказавшись «вірними у малому», пан призначив їх над «великим» (Матвія 25:21). Вірний раб з його Керівним органом уже на місці, готовий прийняти ще більші обов’язки.

«Харч своєчасно»

5, 6. (а) Яке більше призначення одержав Христів домоуправитель? (б) Які пророцтва мали сповнитись після 1914 р., і яку активну роль домоуправитель-клас мав відігравати в цьому сповненні?

⁵ Царюючий Ісус Христос призначив Своєму домоуправителеві більшу працю виконувати на землі. Помазані християни мали служити Божими «послами» коронованого Царя, Який мав владу над людьми світу (2 Коринтян 5:20; Даниїла 7:14). Тепер вони мали відповідальність постачати «харч своєчасно» не тільки Христовому тілові помазаних челядників (Луки 12:42). З цього часу, вони відіграватимуть активну роль у пророцтвах, які мали сповнятись після заснування Царства в 1914 р.

⁶ Що це значило на практиці? Вони мали поширювати проповідування «доброї новини Царства по цілому населеному світі» (Матвія 24:14, НС). Крім того, вони мали оголошувати суд над лукавою системою Сатани й її прибічниками, який-то суд дійсно «затрясе народами». Таким чином почали збиратись «коштовності», Христові «інші вівці» (Огії 2:7; Івана 10:16). Від 1935 р. далі, почав збиратись «численний натовп» до організації Єгови (Об’явлення 7:9, 10). Виникла потреба прогресивно поліпшувати організацію. Символічно кажучи, каміння заступились залізом, дерево міддю, залізо сріблом, а мідь золотом (Ісаї 60:17). Усе це відбувалось з 1919 р., під активним і близьким керівництвом Ісуса Христа, Який передав усі інтереси Свого земного Царства або «маєток», цьому вірному рабові-класові і його Керівному органові.

7. Що поміщалось у збільшеній відповідальності домоуправителя?

⁷ Зрозуміло, більша відповідальність Панового раба, Його домоуправителя, завідувача, містила в собі напружене готування літератури. У Вартовій Башті, треба було регулярно друкувати духовну поживу і видавати її своєчасно. У 1919 р., почав друкуватись жрунал, Золотий Вік (пізніше Потішання, а тоді Пробудись!), щоб розбудити зацікавлення публіки й на підбадьорення челядників (Матвія 24:45). Протягом років друкувалось усе більше і більше книжок, книжечок, і брошур.