Тяжкі часи для літніх людей
МАМА ОНІЯН, 68-літня жінка, живе у великому західноафриканському місті. Коли вона була молодшою, то мріяла, що на схилі віку не буде змушена працювати і спокійно житиме в оточенні своїх дітей та онуків. Замість цього сьогодні вона цілими днями під тропічним сонцем продає холодну воду. Її маленький заробіток допомагає їй виживати. Обидва сини живуть в іншій далекій країні. Вже давно вони не висилають їй жодних грошей.
У минулому літніх людей в Африці дуже шанували. Їх поважали за досвід і знання, а також мудрість і проникливість. Вони допомагали виховувати внуків. Молоді люди просили в них поради й допомоги у прийнятті рішень. Люди жили згідно з біблійною вказівкою: «Перед сивим волосом мусиш підвестись і особу старого шанувати» (Левит 19:32, Хом.).
Але часи змінились. Через бідність, інфляцію, безробіття та масове переселення в міста багато літніх людей залишилися кинутими напризволяще. Камілл Вер, директор організації «Гелпейдж Кенія», яка допомагає старим людям справлятися з проблемами, каже: «Традиція утримування і догляду літніх людей стає щораз слабшою».
Звичайно, послаблення сімейних уз — це проблема не лише африканських країн. Говорячи про Японію, газета «Ґардіан уїклі» повідомляє: «Синівська відданість була наріжним каменем японської системи цінностей, яку заповідає конфуціанство, але вона не пережила урбанізації та послаблення сімейних уз: сьогодні 85 процентів японців помирають у лікарнях або в домах пристарілих».
Хоч би якою була ситуація, люди, які щиро бажають догоджати Богові, намагаються шанувати своїх батьків. Вони слухаються біблійної поради: «Шануй свого батька та матір... щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній» (Ефесян 6:2, 3). Хоча не завжди легко шанувати літніх батьків і піклуватися про них, це може принести велику винагороду.