Відповідальність дітей

4. Яку відповідальність християнські діти мають перед своїми батьками?

⁴ «Шануй свого батька та матір свою» (Ефесян 6:2; Вихід 20:12). Цією простою, однак важливою цитатою з Єврейських Писань апостол Павло нагадував дітям про відповідальність, яку вони мають перед своїми батьками. Але як ці слова стосуються піклування про літніх? На це запитання допоможе відповісти зворушливий приклад з дохристиянських часів.

5. а) З чого видно, що Йосип не забув своїх синівських обов’язків? б) Що означає шанувати батьків і який хороший приклад у цьому подав Йосип?

⁵ Понад 20 років Йосип не бачився зі своїм літнім батьком, патріархом Яковом. Проте видно, що Йосип не втратив до нього синівської любові. Коли він відкрився своїм братам, то запитав: «Чи живий ще мій батько?» (Буття 43:7, 27; 45:3). У той час в ханаанському краї лютував голод. Тому Йосип послав батькові запрошення: «Зійди ж до мене, не гайся. І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти... І прогодую тебе там» (Буття 45:9—11; 47:12). Так, шанувати літніх батьків означає захищати їх і забезпечувати матеріально, коли ті не в стані подбати про себе самі (1 Самуїла 22:1—4; Івана 19:25—27). Йосип з радістю взяв на себе цю відповідальність.

6. Як Йосип виявив щиру любов до свого батька і як ми можемо наслідувати його приклад?

⁶ З благословення Єгови Йосип став одним з найбагатших і наймогутніших людей Єгипту (Буття 41:40). Але він не вважав себе надто важливим чи зайнятим, щоб вшанувати свого 130-річного батька. Дізнавшись, що Яків (Ізраїль) наближається, «запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його» (Буття 46:28, 29). Це привітання було не лише формальним виявом поваги. Йосип ніжно любив свого старенького батька і не соромився виявляти цю любов. Якщо ми маємо літніх батьків, чи ми так само щедро виявляємо їм свою любов?

7. Чому Яків бажав бути похованим у Ханаані?

⁷ Яків залишався відданим Єгові до кінця життя (Євреїв 11:21). Він виявляв віру в Божі обітниці, тому попросив поховати свої останки в Ханаані. Йосип вшанував батька, виконавши його побажання, незважаючи на значні кошти і зусилля (Буття 47:29—31; 50:7—14).

8. а) Що є нашою головною спонукою у піклуванні про літніх батьків? б) Що зробив один повночасний служитель, щоб подбати про літніх батьків? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 17).

⁸ Що спонукувало Йосипа піклуватися про свого батька? Хоча любов і почуття обов’язку перед особою, яка дала йому життя, відігравали роль, Йосип, безумовно, відчував також глибоке бажання догоджати Єгові. У нас має бути таке саме бажання. Павло писав: «Як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно» (1 Тимофія 5:4). Дійсно, любов до Єгови і благоговійний страх перед ним спонукуватимуть нас піклуватися про літніх батьків, хоч би як складно це булоa.

[Рамка на сторінці 17]

Коли батьки потребували допомоги

У 1999 році Філіп служив добровільним працівником на будівництві в Ліберії. Там він отримав повідомлення, що тяжко захворів його батько. Дізнавшись, що мати не справиться сама, він вирішив повернутися додому й подбати про медичну допомогу для батька.

Філіп пригадує: «Мені було нелегко прийняти це рішення, але я усвідомлював, що перш за все маю обов’язок перед батьками». Протягом трьох наступних років він переселив своїх батьків у більш відповідне для них помешкання і з допомогою місцевих співхристиян пристосував його до особливих потреб батька.

Тепер мати Філіпа має змогу піклуватися про серйозно хворого батька. Недавно Філіп зміг прийняти запрошення служити добровільним працівником у філіалі Свідків Єгови в Македонії.