Сім’я під загрозою!

«СІМ’Я є найдавнішим людським осередком. Вона є найважливішою у багатьох відношеннях. Сім’я — це основна одиниця суспільства. Цілі цивілізації виживали або зникали в залежності від того, чи сім’ї були міцними, чи слабкими».

Так говорилося в праці «Уорлд бук енсайклопідія» 1973 року. Проте із сучасного погляду ці слова набувають загрозливого, майже провісного тону. Декілька останніх років показали, що сімейне життя підлягає безпосередньому нападу. Популярний порадник Джон Брадша пише: «Сьогоднішню сім’ю спіткала криза... Велика кількість розводів, підліткова буйність, масова наркоманія, епідемічне кровозмішення, розлад у харчуванні та фізичне биття є доказом того, що в самому корені щось не так».

Справді, «доказ того, що в самому корені щось не так» із сім’єю можна побачити по цілому світі. «Кур’єр ЮНЕСКО» сказав відносно ситуації в Європі: «Від 1965 року на цьому континенті почався великий зріст кількості розводів... Тут постійно збільшується кількість одиноких матерів або батьків». Також і країни, що розвиваються, відзначають поглиблення неблагополучності сімей. Письменниця Ейлен Тренблей зауважує: «Для мільйонів людей, котрі живуть у суспільствах, що відомі своїм правильним, одноманітним та незмінним способом життя протягом століть, сьогодні настав час збентеження».

Особливо тривожним є середовище, яке існує сьогодні в багатьох домах. Тільки в Сполучених Штатах мільйони дітей виховуються батьками-алкоголіками. Також жахливо зростає насильство в сім’ї. Дослідники Річард Джелс та Муррей Штратус у своїй книзі «Насильство серед близьких» (англ.) розповідають: «Ймовірніше, що на вас нападе, відлупцює та вб’є у вашому власному домі хтось з ваших рідних, ніж деінде або хтось інший у вашому оточенні».

Якщо виживання цивілізації справді залежить від міцності сім’ї, то є причина турбуватися про майбутнє цивілізації. Проте доля цивілізації, можливо, вас найменше турбує. Ви, напевно, більш зацікавлені питанням, що таке безладдя може віщувати для вашої сім’ї. Яким же буде результат? Відповідь із авторитетного джерела може вас дуже здивувати.

Сімейні знегоди — ознака часу

СІМЕЙНІ знегоди. Багато хто вважає їх ознакою того, що традиційні норми шлюбу та виховання дітей застаріли. Інші вважають, що вони є наслідком політичних, економічних та соціальних змін. Проте інші вважають їх ще одною втратою, спричиненою сучасною технологією. У дійсності, труднощі, яких сьогодні намагаються подолати сім’ї, натякають на якесь глибше значення. Звернімо увагу на біблійні слова в 2 Тимофія 3:1​-4:

«Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога».

Чи ці слова не досягають самого кореня сьогоднішніх проблем? Зрозуміло те, що знегоди сьогоднішньої сім’ї є прямим наслідком обставин, які мають місце протягом останніх днів світу, як про це було пророковано. Існує переконливий доказ того, що цей період страждань почався 1914 рокуa. Відтоді відчувається надзвичайно сильний вплив надлюдського духовного створіння, названого Сатаною Дияволом (Матвія 4:8​-10; 1 Івана 5:19).

З 1914 року сферу діяльності Сатани обмежено околицями землі, і він виявляє «лютість велику, знаючи, що короткий час має» (Об’явлення 12:7​-12). Оскільки Сатана є запеклим ворогом Бога, «що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі», чи нас повинно дивувати те, що земля стає небезпечним місцем для сімей? (Ефесян 3:15). Сатана постановив відвернути від Бога все людство. Чи міг би він знайти кращий спосіб для здійснення цього, як не через завдавання труднощів сім’ї?

Для захисту сімей від такого надлюдського нападу недостатньо гладеньких теорій удаваних фахівців. Проте Біблія говорить про Сатану: «Відомі бо нам його задуми» (2 Коринтян 2:11). Захист частково полягає в знані декотрих специфічних способів, якими він нападає.

Гроші та робота

Економічні труднощі є наймогутнішою зброєю у нападі Сатани. Це «тяжкі часи» або, як сказано у 2 Тимофія 3:1 перекладу Хоменка, «скрутні часи». У країнах, що розвиваються, такі проблеми, як безробіття, низька заробітна плата і нестача товарів першої необхідності, завдають сім’ям багато труднощів. Проте навіть у порівняно багатих Сполучених Штатах економічні труднощі залишають серйозний слід. Один американський коментатор виявив, що гроші є одною з головних причин сімейних конфліктів. Книжка «Таємниці міцних сімей» (англ.) пояснює, що «час, увага та сили», які присвячуються вимогам роботи, також можуть бути «підступним ворогом», який поступово руйнує подружні зв’язки.

Обставини примусили багатьох жінок податися на біржу праці. Письменник Ванс Пакард розповідає: «У даний момент принаймні кожне з чотирьох американських немовлят і дітей, які починають ходити, мають матерів, котрі виконують поза домом якусь роботу». Піклування про майже нескінченні вимоги як маленької дитини, так і роботи, може виснажувати, втомлювати та від’ємно впливати на обох батьків і дитину. Пакард додає, що в Сполучених Штатах з приводу браку відповідного догляду за дитиною, «сьогодні багатьом мільйонам дітей не вистачає доброї опіки в їхні ранні роки» («Наші діти в небезпеці», англ.).

Часто саме місце роботи руйнує сімейний лад. Багато працівників мають статеві зносини із співпрацівниками. Інші вдаються у даремний пошук успіху і жертвують своїм сімейним життям заради кар’єри. (Порівняйте Екклезіястова 4:4). Один чоловік настільки був поглинутий своєю роботою торгового представника, що його дружина назвала себе «фактично одинокою матір’ю».

Послаблені сімейні узи

Сам інститут шлюбу також зазнає нападу. Книжка «Інтимне середовище» (англ.) повідомляє: «У минулому очікувалося, що пара буде зберігати подружжя доти, доки один із шлюбних партнерів не вчинить якогось значного порушення проти подружжя — перелюб, жорстокість, крайня зневага. Сьогодні більшість людей в подружжі ставить за мету особисті інтереси». Так, сімейне життя вважають протиотрутою проти нещастя, нудьги або самітності, а не довічним обов’язком щодо іншої особи. Сьогодні люди зосереджують увагу на тому, що можна отримати від шлюбу, а не на тому, що можна внести в нього. (Протилежність до сказаного в книзі Дій 20:35). Ця «головна зміна цінностей, пов’язаних з подружжям», сильно послабила сімейні узи. Коли особисті бажання не здійснюються, пари часто вирішують розлучитися для швидкого розв’язання проблеми.

Люди в цих «останніх днях» пророчо описані в Біблії, як ті, що «мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (2 Тимофія 3:4, 5). Багато фахівців думають, що занепад релігії вплинув на підрив основ шлюбу. Доктор Діана Мєдвєдь у своїй книжці «Справа проти розлучення» (англ.), написала: «На думку більшості релігій, Бог сказав, що шлюб повинен бути довгочасним. Коли ви не впевнені в існуванні Бога або не вірите в Нього, тоді ви робите те, що вам хочеться». Внаслідок цього, коли в подружжі виникає проблема, то пари не шукають мудрого рішення. «Вони спішно розлучаються».

Напад на молодь

Діти також запаморочені сьогоднішніми труднощами. Величезну кількість дітей дуже сильно б’ють та ображають або статево використовують їхні власні батьки. Через розлучення додаткові мільйони дітей позбавляються люблячої опіки обох батьків, і біль з причини розлучення батьків часто залишається на все життя.

Могутній вплив буквально бомбардує молодь. Звичайний американський юнак стане свідком 18 000 вбивств і незчисленних різновидів насильства, недозволеного сексу, садизму та злочину, поки досягне 14-річного віку, а все це тільки через перегляд телепередач. Також музика сильно впливає на молодь, і в ній є багато непристойності, відвертого сексу або навіть сатанинський зміст. Школи піддають молодь впливові таких теорій, як еволюція, яка має тенденцію знищити віру в Бога і Біблію. Вмовляння ровесників штовхають багатьох до передшлюбних статевих зносин, алкоголю або наркоманії.

Причини сімейних знегод

Отже, напад на сім’ї широкий, якщо брати до уваги його межі, також може бути спустошливим. Що може допомогти сім’ям вистояти? Сімейний дорадник Джон Брадша говорить: «Наші батьківські принципи залишаються незмінними вже 150 років... Я думаю, що ці старі принципи вже недійсні». Отже норми, які встановила людина, не приносять розв’язання. Засновником сім’ї є Бог Єгова. Він знає краще від усіх, яку важливу роль у нашому особистому щасті відіграє сімейне життя і що потрібно для щастя та здоров’я сім’ї. Чи нас повинно дивувати те, що його Слово, Біблія, допомагає долати сімейні знегоди?

Ця стародавня книга розповідає про те, як спотворилося сімейне життя. Першу людську пару, Адама та Єву, було поселено в прекрасному саду, для них було визначене й дане приємне завдання — перетворення землі на всесвітній рай. Бог постановив, що чоловік повинен бути головою сім’ї. Єва повинна була сприяти його головуванню в ролі «помічника», або «доповнення». Але Єва збунтувалася проти цього розпорядку. Вона незаконно захопила головування свого чоловіка, не підкорившись одній і єдиній забороні, яку Бог наклав на них. Потім Адам зрікся свого головування і приєднався у цьому бунті до неї (Буття 1:26—3:6).

Плачевні наслідки відхилення від заведеного Богом порядку стали відразу очевидними. Адам з Євою відчули сором та вину, бо вже не були чистими та невинними. Адам, який раніше описав свою дружину яскравою, поетичною мовою, тепер непривітно сказав, що це «жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була». Це негативне зауваження було простим початком сімейних знегод. Адамові марні намагання поновити своє головування призвели до його «панування над нею». Зі свого боку Єва матиме, мабуть, надмірне або незрівноважене «пожадання» до свого чоловіка (Буття 2:23; 3:7​-16).

Не дивно, що сімейний розбрат Адама та Єви мав шкідливий вплив на їхніх нащадків. Їхній перший син Каїн став холоднокровним вбивцею (Буття 4:8). Ламех, потомок Каїна, посприяв подальшому занепаду сімейного життя, оскільки, як повідомляє запис, дав початок багатошлюбності (Буття 4:19). Таким чином, Адам і Єва передали в спадщину не тільки гріх та смерть, але й спотворений сімейний зразок, який відтоді став постійним явищем у житті людства. Протягом цих останніх днів сімейний розбрат досягнув своєї найвищої точки.

Сім’ї, які процвітають

Проте не всі сім’ї піддаються сьогоднішнім труднощам. Візьмім для прикладу одного чоловіка, який живе зі своєю дружиною та двома дочками у маленькому поселенні в Сполучених Штатах. Хоч багатьох їхніх сусідів роздирає конфлікт поколінь між батьками та їхніми нащадками, він з дружиною не занепокоюються цим, вони навіть не бояться того, що їхні дочки можуть експериментувати із наркотиками або сексом. У понеділок ввечері, коли інша молодь приклеюється до телевізорів, вони цілою сім’єю сідають довкола столу в їдальні для обговорення Біблії. «Вечори щопонеділка є нашими спеціальними вечорами для того, щоб збиратися разом і розмовляти,— говорить він.— Наші дочки зовсім вільно розповідають нам про свої проблеми».

З іншого боку, в Нью-Йорку одна одинока мати також налагодила надзвичайні сімейні взаємини із своїми двома дочками. У чому ж таємниця? «Ми до вихідних зовсім не вмикаємо телевізора,— пояснює вона.— Ми щоденно обговорюємо біблійний вірш. Також присвячуємо один вечір для сімейного вивчення Біблії».

Члени обох сімей є Свідками Єгови. Вони застосовують біблійну пораду для сімей, і це дає хороші результати. Проте вони не є винятком. Таких, як вони, є сотні тисяч, які досягають добрих результатів, застосовуючи норми для сімейного життя, котрі знаходяться в цій книзіb. Що ж це за норми? Як вони можуть допомогти вам та вашій сім’ї? У відповідь ми запрошуємо вас розглянути статтю, яка починається на наступній сторінці.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 4]

Тяжкі економічні умови приносять багато нещастя сім’ям у країнах, що розвиваються.

[Відомості про джерело]

U.S. Navy photo

[Ілюстрація на сторінці 7]

Багато сімей протистоять сьогоднішнім труднощам завдяки застосуванню біблійних принципів.

Сім’я — прояв любові Єгови

«Для того схиляю коліна свої перед Отцем, що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі» (ЕФЕСЯН 3:14, 15).

1, 2. (а) З якою метою Бог створив сім’ю? (б) Яке місце повинна займати в Божих планах сьогоднішня сім’я?

ЄГОВА створив сім’ю. Цим він досягнув більше, ніж тільки задоволення людських потреб в товаристві, підтримці й близькості (Буття 2:18). Сім’я була засобом виконання Божого славного наміру наповнити землю. Першій одруженій парі він сказав: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею» (Буття 1:28). Тепло й турбота сімейного середовища виявилися б благотворними для багатьох дітей, які мали народитися Адаму і Єві та їхнім нащадкам.

² Однак ця перша пара вибрала своєю життєвою лінією непослух з усіма його плачевними результатами для себе і для своїх нащадків (Римлян 5:12). Отже, сьогоднішнє сімейне життя є спотворенням того, що планував Бог. Але сім’я надалі займає важливе місце у планах Єгови, відіграючи роль основної одиниці християнського суспільства. Це сказано не тому, що добра праця, яка виконується багатьма нашими неодруженими християнами, недооцінюється. Просто ми усвідомлюємо великий внесок, який також роблять сім’ї у християнську організацію щодо її духовного здоров’я. Міцні сім’ї утворюють міцні збори. Але як твоя сім’я могла б процвітати при сьогоднішніх проблемах? Щоб знайти відповідь, розгляньмо те, що говорить про сім’ю Біблія.

Сім’я у біблійні часи

3. Яку роль відігравав у патріархальній сім’ї чоловік і яку дружина?

³ Адам з Євою відкинули Божий принцип головування. Але такі люди віри, як Ной, Авраам, Ісак, Яків та Йов, з повним правом займали своє місце як голови сімей (Євреїв 7:4). Структура патріархальної сім’ї нагадувала маленький уряд: батько відігравав роль релігійного провідника, вчителя і судді (Буття 8:20; 18:19). Роль дружин теж була важливою: вони служили не як раби, але як помічники-управителі домашнього господарства.

4. Як змінилося сімейне життя з приходом Мойсеєвого Закону, але яку роль надалі відігравали батьки?

⁴ Коли у 1513 році до н. е. Ізраїль став народом, родинний закон було підпорядковане всенародному законові, даному через Мойсея (Вихід 24:3​-8). Влада приймати рішення, включаючи справи життя та смерті, була тепер дана призначеним суддям (Вихід 18:13​-26). Священики-левіти взяли на себе відповідальність щодо жертв у поклонінні (Левит 1:2​-5). Але, незважаючи на це, батько надалі відігравав важливу роль. Мойсей закликав батьків: «І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш» (Повторення Закону 6:6, 7). Матері теж мали суттєвий вплив. У книзі Приповістей 1:8 молодим людям наказувалось: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї». Так, у межах влади свого чоловіка дружина в єврейській сім’ї могла створювати і запроваджувати в життя родинний закон. Діти повинні були віддавати їй честь навіть тоді, коли вона постаріється (Приповістей 23:22).

5. Яке місце в сім’ї визначав Мойсеїв Закон дітям?

⁵ Місце дітей було теж чітко визначене Божим Законом. У книзі Повторення Закону 5:16 говорилося: «Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі». Неповага до одного з батьків була, згідно з Мойсеєвим Законом, дуже серйозним злочином (Вихід 21:15, 17). «Бо кожен чоловік, що прокляне свого батька чи матір свою,— говорилося в Законі,— буде конче забитий» (Левит 20:9). Бунт проти батьків прирівнювався до бунту проти самого Бога.

Роль чоловіка у християнській сім’ї

6, 7. Чому Павлові слова в Ефесян 5:23​-29 видавалися його читачам у першому столітті революційними?

⁶ Християнство пролило світло на структуру сім’ї, особливо на роль чоловіка. У першому столітті за межами християнського збору грубе деспотичне поводження чоловіків з дружинами було звичайною справою. Жінкам відмовляли в основних правах і повазі. У книзі «Експозиторз Байбл» говориться: «Культурний грек брав дружину для того, щоб народжувати дітей. Її права жодним способом не обмежували його статевий апетит. У шлюбний контракт не входила любов... Рабиня не мала жодних прав. Її тіло було в розпорядженні її господаря».

⁷ За таких обставин Павло написав: «Бо чоловік — голова дружини, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!.. Чоловіки,— любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе... Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його» (Ефесян 5:23​-29). У першому столітті ці слова видавалися б читачеві не більше і не менше, як революційними. У книзі «Експозиторз Байбл» говориться: «Ніщо в християнстві не видавалося таким незвичайним і суворим у порівнянні з розбещеною мораллю того часу, як християнське ставлення до одруження... [Воно] почало нову епоху людства».

8, 9. Яке нездорове ставлення до жінок має багато чоловіків і чому для християн важливо відкидати такі погляди?

⁸ Біблійна порада є не менш революційною і сьогодні. Незважаючи на усі розмови про звільнення жінок, багато чоловіків усе ще вважають, що жінки є тільки для статевої насолоди. Багато чоловіків фізично і психічно зловживають своїми дружинами, вірячи в міф, що жінкам, в дійсності, подобається, коли над ними панують, контролюють їх або поводяться з ними грубо. Яке ж це було б безчестя, якщо б християнин піддався впливові світського мислення і поводився зі своєю дружиною в насильницький спосіб! «Мій чоловік був службовим помічником і виголошував публічні промови,— говорить одна християнка,— але він бив мене». Такі дії, безумовно, не були в гармонії з Божими принципами. Цей чоловік був винятком; якщо він надіявся зберегти Боже схвалення, йому потрібно було шукати допомоги, щоб справлятися зі своїм гнівом (Галатів 5:19​-21).

⁹ Бог наказує чоловікам любити своїх дружин, як свої власні тіла. Відмова робити це є бунтом проти Божого плану, вона може зруйнувати взаємини людини з Богом. Апостол Петро ясно говорить: «Так само і ви, чоловіки, поводьтеся з жінками, як з немічною посудиною, віддаючи честь їм,... щоб не було вам перешкод у молитвах» (1 Петра 3:7, Деркач). Якщо чоловік грубо поводиться з дружиною, це може мати негативний вплив на її духовність і на духовність дітей.

10. Як чоловік може виконувати свої обов’язки голови, наслідуючи Христа?

¹⁰ Чоловіки, сім’ї процвітатимуть під вашим головуванням, якщо ви будете головувати так само, як Христос. Ісус ніколи не поводився грубо чи образливо. Навпаки, він міг сказати: «Навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий,— і «знайдете спокій душам своїм» (Матвія 11:29). Чи може твоя сім’я сказати це про тебе? Христос поводився зі своїми апостолами, як друг, і покладався на них (Івана 15:15). Чи ти маєш таку ж повагу до своєї дружини? У Біблії про «жінку чеснотну» говорилося так: «довіряє їй серце її чоловіка» (Приповістей 31:10, 11). Це означає дозволяти їй мати певний рівень волі та свободи вибору, не накладати на неї непотрібних обмежень. Крім цього, Ісус заохочував своїх апостолів висловлювати свої почуття та думки (Матвія 9:28; 16:13​-15). Чи ти поводишся так зі своєю дружиною? Чи може ти вважаєш чесний вираз незгоди викликом твоєму авторитету? Якщо ти замість того, щоб ігнорувати почуття своєї дружини, приймаєш їх до уваги, то в дійсності будуєш повагу до себе як до голови.

11. (а) Як батьки можуть піклуватися про духовні потреби своїх дітей? (б) Чому старійшини та службові помічники повинні подавати добрий приклад у піклуванні про свої сім’ї?

¹¹ Якщо ти є батьком, від тебе також вимагається брати провід у піклуванні про духовні, емоційні та фізичні потреби дітей. У це входить хороша духовна програма для сім’ї: праця разом у полі, проведення домашніх біблійних вивчень, обговорення щоденного тексту. Цікаво, що, згідно з Біблією, старійшина чи службовий помічник повинен бути таким чоловіком, «що добре управляє домом своїм». Отже, чоловіки, які служать старійшинами чи службовими помічниками, повинні бути зразковими головами сімей. Тоді як вони, можливо, несуть нелегку ношу зборових обов’язків, своїм сім’ям вони повинні віддавати перевагу. Павло показав чому: «Бо хто не вміє управляти своїм власним домом, то як він може піклуватись про Церкву Божу [Божий збір, НС]?» (1 Тимофія 3:4, 5, 12, Деркач).

Підтримка дружини у християнській сім’ї

12. Яку роль у християнській сім’ї відіграє дружина?

¹² Чи ти є дружиною у християнській сім’ї? Якщо так, то ти теж повинна відігравати в ній важливу роль. Християнок закликається «любити чоловіків, любити дітей, щоб були розсудливі, чисті, господарні, добрі, підвладні своїм чоловікам» (Тита 2:4, 5, Деркач). Ти повинна намагатися бути зразковою господинею, підтримуючи дім чистим і приємним місцем для сім’ї. Домашня робота часом може бути нудною, але вона не є ні принизливою, ні марною. Як дружина, ти «управляєш домом» і можеш мати значну свободу вибору в цьому відношенні (1 Тимофія 5:14, Деркач). «Чеснотна жінка», наприклад, забезпечувала дім необхідним, займалася питаннями щодо нерухомого майна, а навіть збільшувала прибуток, виконуючи додаткову роботу. Вона, без сумніву, заслуговувала похвали свого чоловіка! (Приповістей, розділ 31). Звичайно, все це робилося під керівництвом її голови — чоловіка.

13. (а) Чому декотрим жінкам важко підкорятися? (б) Чому підкорення християнських жінок чоловікам є корисним?

¹³ Однак тобі, можливо, не завжди легко підкорятися своєму чоловікові. Не всі чоловіки викликають до себе повагу. І цілком можливо, що ти досить здібна у веденні фінансових та організаторських справ, як і в плануванні. Можливо, ти працюєш на світській роботі і вносиш вагомий вклад у сімейний бюджет. Або, можливо, ти маєш неприємні спогади про владу особи чоловічої статі, і тобі зараз важко підкорятися чоловікові. Але, виявляючи глибоку повагу, або «страх», до свого чоловіка, ти проявляєш повагу до Божого головування (Ефесян 5:33; 1 Коринтян 11:3). Підкорення теж є необхідним для успіху в сімейному житті, воно допомагає уникати непотрібних стресів та напружень.

14. Що може зробити дружина, якщо вона не погоджується з рішенням, прийнятим її чоловіком?

¹⁴ Чи це означає, що ти мусиш мовчати, коли твій чоловік приймає рішення, яке принесло б шкоду сім’ї? Не обов’язково. Сара, дружина Авраама, не мовчала, коли помітила загрозу благополуччю свого сина Ісака (Буття 21:8​-10). Так само й ти часом можеш відчувати себе зобов’язаною висказати свої почуття. Якщо це робиться ввічливо і «часу свого», побожний чоловік у християнській сім’ї послухає (Приповістей 25:11). Але якщо твою пораду не було застосовано або у справі немає серйозного порушення біблійних принципів, чи не було б противлення волі чоловіка приреченим на невдачу? Пам’ятай, «мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його» (Приповістей 14:1). Один спосіб будувати свій дім — це підтримувати головування свого чоловіка, хвалити його за успіхи, спокійно реагуючи на помилки.

15. Яким чином дружина може брати участь у дисциплінуванні й навчанні дітей?

¹⁵ Інший спосіб будувати свій дім — це брати участь у дисциплінуванні й навчанні дітей. Наприклад, ти можеш зі свого боку сприяти проведенню сімейного біблійного вивчення регулярно й підкріпляюче. «Хай не спочиває рука твоя» у постійному навчанні дітей Божої правди — чи то під час подорожі, чи просто коли ходиш з ними по магазинах (Екклезіястова 11:6). Допомагай їм готувати коментарі до зібрань та завдання на Школу теократичного служіння. Пильнуй за їх товариством (1 Коринтян 15:33). Що стосується Божих норм і дисципліни, то хай діти знають, що ти такої ж думки, як і твій чоловік. Не дозволяй їм настроювати тебе проти нього.

16. (а) Який біблійний приклад заохочує одиноких батьків і тих, що одружені з невіруючою особою? (б) Як інші члени збору можуть допомогти таким батькам?

¹⁶ Якщо ти самітна або маєш невіруючого чоловіка, тобі, очевидно, слід взяти духовний провід у свої руки. Це може бути нелегкою, а часом знеохочуючою справою. Але не здавайся. Евнікія, мати Тимофія, мала успіх, навчаючи його Святого Письма «з дитинства», хоча була одружена з невіруючим чоловіком (2 Тимофія 1:5; 3:15). Багато хто серед нас сьогодні має такі успіхи. Якщо у цьому відношенні тобі потрібна допомога, ти можеш повідомити про свої потреби старійшин. Можливо, вони зможуть організувати, щоб хтось допомагав тобі приїжджати на зібрання і ходити в польову службу. Вони можуть заохотити інших запрошувати твою сім’ю на розважальні прогулянки або в гості. Або вони можуть попіклуватися, щоб один з досвідчених вісників допоміг тобі почати сімейне вивчення.

Вдячні діти

17. (а) Як молоді люди можуть сприяти благополуччю сім’ї? (б) Який приклад дав у цьому відношенні Ісус?

¹⁷ Християнські діти можуть внести свій вклад у сімейне благополуччя, слухаючись поради з Ефесян 6:1​-3: «Діти,— слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! «Шануй свого батька та матір» — це перша заповідь з обітницею,— «щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!» Співпрацюючи з батьками, ти проявляєш свою повагу до Єгови. Ісус Христос був досконалий і легко міг би сказати, що підкорення недосконалим батькам нижче його гідності. Однак він «був їм слухняний... А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей» (Луки 2:51, 52).

18, 19. (а) Що означає шанувати батьків? (б) Як дім може стати місцем відпочинку?

¹⁸ Чи ти не повинен так само шанувати своїх батьків? «Шанувати» у цьому випадку означає визнавати належно встановлений авторитет. (Порівняйте 1 Петра 2:17). У більшості ситуацій така шана є належною, навіть якщо батьки не є віруючими або не подають хорошого прикладу. Якщо твої батьки є зразковими християнами, ти тим більше повинен шанувати їх. Пам’ятай, батьки дисциплінують і дають тобі керівництво не для того, щоб незаслужено тебе обмежувати. Навпаки, вони мають обов’язок оберігати тебе, щоб ти міг «жити» (Приповістей 7:1, 2).

¹⁹ Сім’я — це чудовий вияв любові Бога. Коли і чоловік, і дружина, і діти — усі підкоряються Божому керівництву щодо сімейного життя, то дім стає тихою пристанню, місцем відпочинку. Але, незважаючи на це, проблеми спілкування і виховання дітей таки можуть виникати. У наступній статті ми обговоримо шляхи вирішення деяких таких проблем.

Докладайте зусиль, щоб ваша сім’я збереглася для Божого нового світу

«Ти збережеш Своїх, Господи; Ти захистиш їх від цього роду повіки» (ПСАЛОМ 12:7, Деркач).

1, 2. (а) Як деякі сім’ї справляються з труднощами в ці останні дні? (б) Яких зусиль можуть докласти християнські сім’ї, щоб вижити?

«СЬОГОДНІ моє серце переповнене радістю!» — каже один християнський старійшина на ім’я Джон. Яка ж причина такого радісного збудження? «Мої 14-літній син і 12-літня дочка охрестилися»,— розповідає він. Але його радість на цьому не завершувалася. «Цього року мої 17-літній син і 16-літня дочка служать допоміжними піонерами»,— додає він.

² Багато наших сімей досягають таких самих чудових результатів, застосовуючи біблійні принципи. У декого, однак, є труднощі. «Ми маємо п’ятеро дітей,— пише одна християнська пара,— і поступово стає все важче справлятися з ними. Ця система вже відняла у нас одну дитину. Здається, що наші підлітки зараз є основними об’єктами нападу Сатани». Є також пари, що мають серйозні незгоди у подружжі, які часом доводять до відокремлень та розлучень. Але сім’ї, що розвивають християнські риси, можуть пережити «велику скорботу» і бути збереженими для Божого близького нового світу (Матвія 24:21; 2 Петра 3:13). Але що можеш зробити ти, щоб забезпечити збереження своєї сім’ї?

Покращення обміну думок

3, 4. (а) Наскільки важливим у сімейному житті є обмін думками і чому часто у зв’язку з ним виникають проблеми? (б) Чому чоловікам треба старатися бути добрими слухачами?

³ Хороший обмін думок є життєвою силою здорової сім’ї. Коли у ньому відчувається брак — зростає тиск і напруження. «Ламаються задуми з браку поради [довірливої розмови, НС]»,— говориться у Приповістей 15:22. Цікаво, що один консультант у сімейних справах повідомляє: «Найбільш знайомі мені нарікання, які я чую від дружин, що приходять за порадою, такі: «він не розмовляє зі мною» і «він не слухає мене». Коли я говорю про це нарікання чоловікам, вони теж мене не слухають».

⁴ Що спричиняє брак обміну думок? Одна причина полягає в тому, що чоловіки й жінки є різними і часто їхні стилі обміну думок помітно відрізняються. В одній статті згадувалося, що чоловіки «схильні до прямолінійності й практичності» у своїх розмовах, тоді як «[дружини] більше від усього іншого хочуть мати розуміючого слухача». Якщо у вашій сім’ї є така проблема, працюйте над тим, щоб покращити справи. Чоловікові у християнській сім’ї, може, буде небхідно багато працювати над тим, щоб стати кращим слухачем. «Нехай кожна людина,— говорить Яків,— буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів» (Якова 1:19, Деркач). Навчися не робити розпоряджень, не давати вказівок, не повчати дружину тоді, коли вона просто чекає «співчуття» (1 Петра 3:8, Деркач). «Хто стримує свої слова, той володіє знаннями»,— говориться в Приповістей 17:27 (Деркач).

5. Як чоловіки можуть покращитися у висловлюванні своїх думок та почуттів?

⁵ З іншого боку, є «час говорити», і тобі, можливо, треба навчитися краще висловлювати свої думки і почуття (Екклезіястова 3:7). Наприклад, чи щедрий ти на похвалу для своєї дружини, коли вона чогось досягнула? (Приповістей 31:28). Чи виявляєш їй вдячність за тяжку роботу, яку вона виконує, допомагаючи тобі і слідкуючи за домом? (Порівняйте Колосян 3:15). Або тобі, може, потрібно покращитися в усних «виразах ніжності» (Пісня над піснями 1:2, НС). Можливо, спочатку тобі буде ніяково це робити, але це може дуже допомогти твоїй дружині бути більш упевненою у твоїй любові до неї.

6. Що можуть зробити дружини, щоб покращити обмін думками в сім’ї?

⁶ А що можна сказати про дружин у християнських сім’ях? Одна дружина говорила, що її чоловік знає, що вона цінує його, отже, їй не потрібно про це говорити з ним. Однак чоловікам теж подобається, коли їм висловлюють своє цінування чи схвалення (Приповістей 12:8). Чи потрібно тобі бути експресивнішою у цьому? З іншого боку, можливо, тобі потрібно більше звертати увагу на те, як ти слухаєш. Чи навчилася ти доброзичливо й тактовно викликати свого чоловіка на розмову, якщо йому важко відкрито обговорювати свої проблеми, побоювання та турботи?

7. Що може провокувати сімейні сварки і як їм можна запобігти?

⁷ Звичайно, навіть у тих пар, які добре живуть, обмін думками може часом зриватись. Емоції можуть затьмарити розум або спокійна розмова може швидко обернутися в гарячу суперечку (Приповістей 15:1). «Багато ми всі помиляємось», проте сварка у сім’ї не означає кінець подружжя (Якова 3:2). «Крик і лайка» є недоречними і руйнуючими у будь-яких взаєминах (Ефесян 4:31). Не забарюйтеся відновити мир, якщо ви обмінялися образливими словами (Матвія 5:23, 24). Сваркам завжди можна запобігти на початку, якщо ви обоє застосовуєте Павлові слова з Ефесян 4:26: «Сонце нехай не заходить у вашому гніві». Так, обговорюйте проблеми, коли вони ще невеликі, коли з ними ще можна справитися. Не чекайте моменту, коли емоції дійдуть до червоного жару. Кілька хвилин, проведених щоденно в обговоренні турбуючих справ, можуть у великій мірі посприяти обміну думками і запобігти непорозумінням.

«Напоумлення Єгови»

8. Чому дехто з молодих може відійти від правди?

⁸ Здається, що деякі батьки дозволяють своїм дітям іти за течією. Діти відвідують зібрання і беруть участь у польовій службі, але часто вони не розвивають особистих взаємин з Богом. З часом «пожадливість тілесна, і пожадливість очам» могли б відвести таких молодих людей від правди (1 Івана 2:16). Як було б сумно, якби батьки пережили Армагеддон, але через колишню неувагу залишили своїх дітей позаду — серед загиблих!

9, 10. (а) З чим пов’язане виховування дітей «у послусі й напоумленні Господньому»? (б) Чому важливо дозволяти дітям вільно виражати свої почуття?

⁹ Павло писав: «Ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хоменко). Щоб виконувати це, ви самі повинні бути добре ознайомленими з Божими нормами. Ви повинні подати хороший приклад у таких справах, як вибір розваг, особисте вивчення, відвідування зібрань та польова служба. Павлові слова означають теж, що батьки повинні: 1) бути проникливими спостерігачами своїх дітей і 2) підтримувати з ними добрий обмін думками. Тільки тоді ви знатимете, у чому діти потребують «напоумлення».

¹⁰ Домагатися певного рівня незалежності є природною справою для молодих людей. Однак ви мусите пильнувати за чіткими виявами ознак світського впливу у їхній мові, мисленні, одязі, зачісці та виборі друзів. Один мудрий батько сказав так: «Дай мені, сину мій, своє серце» (Приповістей 23:26). Чи ваші діти завжди готові поділитися з вами своїми думками і почуттями? Коли діти не бояться негайного осуду, вони можуть бути більш схильними відкрити своє ставлення до таких справ, як позаурочні заняття, побачення, вища освіта, а навіть ставлення до біблійної правди.

11, 12. (а) Як час обіду можна використовувати для обміну думками у сім’ї? (б) Які результати можуть бути наслідком наполегливих зусиль батьків у підтримуванні обміну думками зі своїми дітьми?

¹¹ У більшості країн є звичай обідати цілими сім’ями. Таким чином обід може дати усім членам сім’ї добру нагоду брати участь у підкріпляючих розмовах. Але часто сімейні обіди витісняються телебаченням або іншими розвагами. Годинами, безперестанку, діти є заложниками у школі, відкриті для впливу світського мислення. Тому час обіду добре використовувати для спілкування з дітьми. «Ми використовуємо час обіду для того, щоб порозмовляти про те, що сталося протягом дня»,— говорить одна мати. Але під час обіду не варто влаштовувати дисциплінарні сцени чи «перехресні допити». Хай цей час залишається спокійним і радісним!

¹² Для того щоб діти могли вільно відкриватися перед вами, вам, можливо, потрібно бути дуже терпеливим. Це може бути нелегкою справою. Але з часом ви можете побачити потішаючі результати. «Наш 14-літній син був пригніченим і замкнутим,— пригадує стурбована мати юнака.— Але з допомогою молитви і наполегливості він почав відкриватися і розмовляти!»

Підкріпляюче сімейне вивчення

13. Чому так важливо навчати дітей у ранньому віці і як це можна робити?

¹³ «Напоумлення» включає в себе систематичне навчання Божого Слова. Як було у випадку з Тимофієм, таке навчання повинно починатися «з дитинства» (2 Тимофія 3:15). Навчання у ранньому віці дає дітям силу, небхідну для того, щоб зустріти випробування віри, що можуть прийти у шкільні роки: дні народження, патріотичні церемонії або релігійні свята. Без потрібної підготовки до такого роду випробовувань віра дітей може зруйнуватися. Отже, використовуйте такі публікації, як книжки «Слухайся Великого Учителя» (англ.) та «Моя книга біблійних оповідань», які Товариство Вартової Башти приготувало для малих дітейa.

14. Як можна підтримувати регулярність сімейного вивчення і що зробив для цього ти?

¹⁴ Сімейне вивчення є ще одною справою, що потребує уваги. Воно легко може стати нерегулярним або млявим і механічним, обтяжливим як для батьків, так і для дітей. Як можна його покращити? По-перше, ви мусите «викупляти час» на вивчення, не дозволяючи телебаченню чи іншим розвагам витісняти його (Ефесян 5:15​-17, НС). «Нам було важко проводити сімейні вивчення регулярно,— признається один голова сім’ї.— Ми пробували в різний час, аж поки не знайшли практичним займатися трохи пізніше ввечері. Тепер наше сімейне вивчення є регулярним».

15. Як можна пристосувати сімейне вивчення до потреб сім’ї?

¹⁵ По-друге, розгляньте конкретні потреби своєї сім’ї. Багато сімей готуються разом до щотижневого вивчення «Вартової Башти». Однак деколи у вашій сім’ї можуть виникати особливі питання для обговорення, включаючи проблеми у школі. Книжка «Запитання молодих людей — корисні відповіді» (англ.) та статті у журналах «Вартова Башта» і «Пробудись!» можуть допомогти у цій потребі. «Якщо ми помічаємо у наших хлопців якісь риси, що потребують поправки,— говорить один батько,— ми зосереджуємося на відповідному розділі книжки «Запитання молодих людей», який обговорює цю тему». Його дружина додає: «Ми намагаємося бути гнучкими. Якщо ми вже запланували щось для вивчення, але виникає потреба обговорити що-небудь інше — ми змінюємо плани згідно з потребами».

16. (а) Як можна переконатись у тому, що діти розуміють те, чого навчаються? (б) Чого слід, як правило, уникати на сімейних вивченнях?

¹⁶ Як можна переконатись у тому, що діти дійсно розуміють те, чого навчаються? Найбільший Вчитель, Ісус, ставив питання, щоб дізнатися про точку зору інших, наприклад: «Як ти думаєш?» (Матвія 17:25). Роблячи так само, намагайтеся визначити, що ваші діти справді думають. Заохочуйте кожну дитину відповідати своїми власними словами. Звичайно, якщо ви реагуєте на чесні вислови дітей надто бурхливо, з гнівом та обуренням, наступного разу вони можуть задуматись, чи варто відкриватися перед вами знову. Отже, залишайтеся спокійними. Не використовуйте сімейне вивчення для покарань. Воно повинне бути радісним та підкріпляючим. «Коли я помічаю, що хтось з моїх дітей має проблему,— говорить один батько,— я займаюся нею в інший час». «Якщо займатися з дитиною окремо,— додає мати,— вона не є такою збентеженою і більш схильна розмовляти відверто тоді, ніж під час сімейного вивчення».

17. Як можна зробити сімейне вивчення цікавим і що допомогло твоїй сім’ї?

¹⁷ Може бути нелегко спонукати дітей брати участь у сімейному вивченні, особливо якщо ви маєте справу з дітьми різного віку. Молодші діти можуть бути схильними до метушливості, неспокою або можуть бути непосидючими. Як можна цьому зарадити? Намагайтеся підтримувати атмосферу вивчення невимушеною. Якщо ваші діти непосидючі, спробуйте скорочувати вивчення, але проводьте їх частіше. Якщо ви самі будете сповненими ентузіазму, це теж допоможе. «Хто головує — то з пильністю» (Римлян 12:8). Старайтеся, щоб кожен брав участь. Менші діти можуть коментувати ілюстрації або відповідати на прості питання. Підлітків можна попросити пошукати додатковий матеріал або знайти приклади практичного застосування розглядуваної теми.

18. Як батьки можуть прищеплювати Боже Слово при кожній нагоді і які з цього можуть бути результати?

¹⁸ Але духовне навчання не слід обмежувати однією годиною на тиждень. При кожній нагоді прищеплюйте своїм дітям Боже Слово (Повторення Закону 6:7). Виділяйте час, щоб слухати їх. Напучуйте та потішайте їх, коли потрібно. (Порівняйте 1 Солунян 2:11). Будьте співчутливими та милосердними (Псалом 103:13; Малахії 3:17). Якщо ви чинитимете так, то допоможете своїм дітям зберегтися для Божого нового світу, і вони приноситимуть вам «приємнощі» (Приповістей 29:17).

«Час сміятись»

19, 20. (а) Яку роль у сімейному житті відіграє відпочинок? (б) Який відпочинок можуть влаштовувати батьки для своїх сімей?

¹⁹ Є «час сміятись... і час танцювати» (Екклезіястова 3:4, Хоменко). Єврейське слово, перекладене тут словом «сміятись», можна перекласти також таким виразами, як «святкувати», «бавитись», «розважатись», а навіть «веселитись» (2 Самуїлова 6:21, НС; Йова 40:29; Суддів 16:25, Хоменко; Вихід 32:6, НС; Буття 26:8). Гра може бути корисною і є важливою справою для дітей та юнаків. У біблійні часи батьки влаштовували розваги та відпочинок для своїх сімей. (Порівняйте Луки 15:25). Чи ви робите так само?

²⁰ «Ми використовуємо публічні парки,— говорить чоловік з однієї християнської сім’ї.— Запрошуємо декого з молодих братів і граємо в м’яча або влаштовуємо пікнік. Вони веселяться і втішаються здоровим спілкуванням». Інший батько додає: «Ми сплановуємо заняття зі своїми синами. Ходимо плавати, граємо в м’яча, виїжджаємо у відпустку. Але ми тримаємо розваги на належному місці. Я наголошую на потребу зберігати рівновагу». Такий здоровий відпочинок, як пристойні вечірки або прогулянки до зоопарків чи музеїв, може допомогти дитині не захоплюватися світськими задоволеннями.

21. Як батьки можуть не допустити, щоб їхні діти почували себе обмеженими через те, що вони не відзначають світських свят?

²¹ Важливо також, щоб ваші діти не почували себе обмеженими через те, що вони не святкують днів народження чи нехристиянських свят. Вони можуть з нетерпінням чекати на багато цікавих подій протягом року, якщо ви будете їх організовувати. Доброму батькові не потрібно свят, щоб оправдати свій вияв любові матеріальним способом. Так само як його небесний Отець, він знає як «добрі дари своїм дітям давати» — несподівано! (Матвія 7:11).

Безпечне і вічне майбутнє для вашої сім’ї

22, 23. (а) У чому богобоязливі сім’ї можуть бути впевненими, тоді як велика скорбота наближається? (б) Що можуть робити сім’ї, щоб пережити у Божий новий світ?

²² Псалмописьменник молився: «Ти збережеш Своїх, Господи; Ти захистиш їх від цього роду повіки» (Псалом 12:7, Деркач). Тиск з боку Сатани буде обов’язково наростати, особливо це стосується сімей Свідків Єгови. Однак цьому зростаючому натискові можна протистояти. З допомогою Єгови та рішучими зусиллями усіх: чоловіків, дружин та дітей — сім’ї, включаючи і вашу, можуть надіятись на збереження протягом великої скорботи.

²³ Ви, чоловіки, і ви, дружини, вносьте у свою сім’ю мир та гармонію, виконуючи завдання, поставлені перед вами Богом. Батьки, продовжуйте подавати добрий приклад своїм дітям, відкладаючи час для навчання і дисциплінування, чого вони так потребують. Розмовляйте з ними. Слухайте їх. Їхнє життя в небезпеці! Діти, слухайте своїх батьків і будьте їм слухняними. З допомогою Єгови ви зможете успішно забезпечити собі вічне майбутнє в Божому близькому новому світі.

[Примітка]

[Рамка на сторінці 16]

Сильний вплив музики

Наводимо слова автора однієї з книжок про виховування дітей: «Якщо б я прилюдно... захищав п’яні оргії, запаморочення кокаїном, марихуаною чи будь-яким іншим одурманюючим наркотиком, люди дивилися б на мене з величезним здивуванням... [Але] батьки часто дають своїм дітям гроші на пластинки чи касети, які відкрито захищають ці справи» (Ціґ Ціґлар, «Виховування добрих дітей у поганому світі»). У Сполучених Штатах Америки, наприклад, слова сексуального змісту з текстів пісень у стилі реп є на устах багатьох дітей. Чи ви допомагаєте своїм дітям бути перебірливими у виборі музики і таким чином уникати цих сатанинських пасток?