Розділ 27

Чи дійсно варто бути чесним?

ЧИ ВИНИКАЛА у тебе колись спокуса обманути? Богдан сказав мамі, що поприбирав у кімнаті, а насправді лише позакидав речі під ліжко. Вадим також намагався обдурити батьків. Він сказав, що отримав погану оцінку не тому, що не вивчив урок, а тому, що «вчитель його не любить».

Батьки й інші дорослі, як правило, легко розпізнають такі дитячі хитрощі. Проте це не зупиняє багатьох підлітків від того, щоб бодай спробувати десь схитрувати, щось перекрутити або просто збрехати в очі, коли це здається вигідним. Звичайно, батьки у конфліктних ситуаціях не завжди реагують спокійно. Тому, повертаючись додому на дві години пізніше, ніж треба було, у тебе з’являється спокуса збрехати, що на дорозі сталась величезна аварія, замість того аби розповісти батькам хай неприємну, але правду — ти просто не стежив за часом.

Чому обманювати невигідно

Іноді здається, що ліпше збрехати, ніж бути покараним. Але Біблія попереджає: «Хто брехні говорить, не буде врятований» (Приповістей 19:5). Рано чи пізно брехню буде викрито, і ти все одно не уникнеш кари. Тоді батьки будуть сердитися не лише через твою провину, але й через те, що ти обманув їх!

Брехня і твоє сумління

Наталя обманула батьків, сказавши, що її брат розбив декоративну прикрасу, але згодом зрозуміла, що повинна зізнатися у брехні. «Увесь той час мені було дуже погано,— каже Наталя.— Батьки довіряли мені, а я їх обманула». Цей приклад добре ілюструє, як в людях діє закладене Богом сумління (Римлян 2:14, 15). Власне воно мучило Наталю, викликаючи почуття вини.

Звісна річ, голос сумління можна ігнорувати. Але чим частіше людина обманює, тим нечутливішою стає до неправильного — така особа ‘спалила сумління своє’ (1 Тимофія 4:2). Невже тобі хочеться мати таке нечутливе сумління?

Божий погляд на брехню

Єгова завжди ненавидів «брехливий язик» (Приповістей 6:16, 17). Врешті-решт, «батьком неправди» є Сатана Диявол (Івана 8:44.). Біблія не робить різниці між брехнею і так званою невинною брехнею. «Всяка лжа не від правди» (1 Івана 2:21).

Кожен, хто хоче бути другом Бога, повинен керуватися в житті чесністю. У 15-му Псалмі ставляться запитання: «Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?» (Вірш 1). Розгляньмо відповіді на ці запитання, які містяться у наступних чотирьох віршах.

«Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм» (вірш 2). Чи цей опис підходить до людини, яка краде з прилавка або шахрує, обманює своїх батьків або видає себе не за того, ким є насправді? Навряд! Отож, якщо хочеш стати другом Бога, потрібно бути чесним не лише у вчинках, але також у серці.

«Хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає» (вірш 3). Чи доводилося тобі бувати у компанії молодих людей, які кидали у чийсь бік дошкульні та їдкі репліки? Розвивай силу волі, необхідну для того, щоб не підтримувати подібних розмов!

«Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло,— і дотримує» (вірш 4). Не вибирай собі за друзів тих, хто обманює, хитрує або вихваляється своїми неморальними походеньками. Вони сподіватимуться, що ти будеш робити так само. Борис сказав: «Друг, з яким ти разом обманюєш, доведе тебе до біди. Це не та людина, якій можна довіряти». Знайди собі друзів, які поважають принципи чесності. (Порівняй Псалом 26:4).

Чи ти звернув увагу, що Єгова цінує, тобто «шанує», тих, хто дотримується свого слова? Скажімо, ти пообіцяв допомогти прибрати в квартирі в суботу, а тепер у той самий час тебе запрошують пограти у футбол. Чи ти легковажно поставишся до своєї обіцянки і підеш з друзями, а хатню роботу звалиш на батьків, чи все-таки дотримаєш свого слова?

Розвивай «добре сумління»

Тож хіба це не достатньо вагомі підстави, щоб уникати всякої брехні? Ось що сказав апостол Павло про себе та своїх товаришів: «Надіємося, що ми маємо добре сумління» (Євреїв 13:18). Чи й твоє сумління чутливе до неправди? Якщо ні, виховуй його, вивчаючи Біблію та біблійні публікації, наприклад, «Вартову башту» і «Пробудись!».

Саме так робить Борис, і це приносить добрі плоди. Він навчився вирішувати проблеми, не вдаючись до брехні. Сумління спонукує його звертатися до батьків і чесно розповідати їм про все. Іноді це закінчується покаранням. Однак він каже, що «у нього спокійно на серці», бо він поводиться чесно.