-
Книга практичних порад для сучасного життяКнига для всіх людей
-
-
ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЗДОРОВИХ СІМЕЙ
Декілька років тому один педагог і фахівець у справах сім’ї провів широкомасштабне опитування, в якому взяло участь понад 500 спеціалістів, що працювали з сім’ями. Їх попросили висловити свою думку про те, які риси притаманні «здоровим» сім’ям. Цікаво, що серед найчастіше згадуваних рис були ті, які давно вже радила розвивати Біблія.
Першим у списку стояв добрий обмін думками, який включає ефективні методи залагоджування непорозумінь. У здорових сім’ях «ніхто не лягає спати злий на іншого»,— зауважив ініціатор опитування6. Проте ще понад 1900 років тому Біблія радила: «Гнівайтеся, та не грішіть,— сонце нехай не заходить у вашому гніві» (Ефесян 4:26). У біблійні часи днем називали проміжок часу між заходами сонця. Отже, задовго до сучасних досліджень у сфері родинних проблем Біблія мудро радила: залагоджуйте непорозуміння швидко, поки не закінчився день і не почався новий.
У здорових сім’ях «не обговорюють спірні питання перед сном або перед тим, як треба десь іти,— пише автор.— Знову і знову я чула фразу «у свій час»7. Такі сім’ї мимоволі повторювали біблійну приповістку, записану понад 2700 років тому: «Золоті яблука на срібнім тарелі — це слово, проказане часу свого» (Приповістей 15:23; 25:11). Це порівняння може стосуватися золотих яблук, якими оздоблювалися срібні підноси. Такі підноси були надзвичайно гарними і дуже високо цінилися у біблійні часи. Отже біблійне порівняння передає красу і цінність слів, проказаних у слушний час. У стресових ситуаціях слушні слова, сказані у слушний час, є безцінними (Приповістей 10:19).
-
-
Книга практичних порад для сучасного життяКнига для всіх людей
-
-
Практичне керівництво для подружнього життя
Сім’я, говориться у «Хроніці ООН»,— «це найстаріша і основна одиниця людського суспільства, найважливіша ланка зв’язку між поколіннями». Проте ця «найважливіша ланка» розпадається з тривожною швидкістю. «Сьогодні,— зауважує «Хроніка ООН»,— багато сімей стикаються з жахливими труднощами, які загрожують їхньому функціонуванню і навіть існуванню»2. Яку пораду дає Біблія, щоб допомогти сім’ї вижити?
По–перше, в Біблії багато говориться про те, як чоловік і дружина повинні ставитися одне до одного. Про чоловіків, наприклад, сказано: «Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його» (Ефесян 5:28, 29). Дружині радилося ‘поважати чоловіка’ (Ефесян 5:33, Хоменко).
Розгляньмо, що включає в себе застосування цієї біблійної поради. Чоловік, котрий любить дружину, ‘як власне тіло’, не обходиться з нею жорстоко або з ненавистю. Він не чинить над нею фізичного або словесного насилля і не ображає її почуттів. Натомість він ставиться до неї з такою ж повагою і люб’язністю, як до себе (1 Петра 3:7). Його дружина почуває себе коханою і захищеною від небезпек. Цим він подає дітям добрий приклад того, як треба ставитися до жінок. З другого боку дружина, яка глибоко «поважає» свого чоловіка, не принижує його гідності постійною критикою та кепкуванням. Оскільки вона поважає чоловіка, він відчуває, що йому довіряють і його люблять та цінують.
Чи ці поради мають практичну цінність сьогодні? Цікаво, що люди, які досліджують проблеми сімей, прийшли до подібних висновків. Одна керівниця психотерапевтичної програми для сімей зауважила: «Найздоровші родини, які я знаю,— це ті, де батько та мати мають між собою міцні узи любові... Очевидно, що такі міцні узи між батьками дають дітям почуття безпеки»3.
Час показав, що біблійні поради подружжям є набагато надійнішими, ніж консультації незліченних фахівців з питань сім’ї. Ще не так давно багато фахівців підтримували думку, що розлучення є швидким і легким розв’язанням проблем у неблагополучному подружжі. Сьогодні багато з них заохочують людей зберегти сім’ю, якщо тільки можливо. Але ця зміна поглядів сталася лише після того, як вже було заподіяно чимало шкоди.
На противагу цьому Біблія дає у питаннях подружжя надійні й розсудливі поради. Вона визнає, що розлучення можливе за деяких надзвичайних обставин (Матвія 19:9, Хом.). У той же час Біблія засуджує легковажні розлучення (Малахії 2:14—16). Вона засуджує також подружню невірність (Євреїв 13:4). Біблія вчить, що з подружжям пов’язані певні обов’язки: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом»a (Буття 2:24; Матвія 19:5, 6).
Біблійні поради для подружжя лишаються сьогодні такими ж актуальними, як і тоді, коли Біблія була написана. Якщо чоловік і дружина ставляться одне до одного з любов’ю і повагою та дивляться на подружжя як на винятковий зв’язок, то є більша ймовірність, що збережеться подружжя, а разом з ним і сім’я.
Практичне керівництво для батьків
Декілька десятиліть тому багато батьків під впливом «новаторських ідей» щодо виховання дітей думали, ніби «не можна казати «не можна»8. Вони боялися, що, коли дітей в чомусь обмежити, це викличе травму та розчарування. Маючи найкращі наміри, консультанти у справах виховання дітей наполягали на тому, щоб батьки робили дітям хіба що дуже лагідні зауваження. Але тепер багато цих консультантів змінюють свій погляд на роль дисципліни і стривожені батьки шукають якоїсь ясності у цьому питанні.
Проте Біблія увесь той час пропонувала ясні та розсудливі поради щодо виховання дітей. Майже 2000 років тому вона казала: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні [«у послусі», Хом.] й остереженні Божому» (Ефесян 6:4). Грецький іменник, перекладений словом «напоминання», означає «виховання, тренування, навчання»9. Біблія говорить, що таке виховання в послусі, або навчання, є доказом батьківської любові (Приповістей 13:24). Діти чудово ростуть, коли вони мають чіткі правила моралі та розвинене відчуття добра і зла. Виховання у послусі показує дітям, що батьки турбуються про них і про те, якими людьми вони стануть, коли виростуть.
Але батьківською владою, «різкою картання», ніколи не слід зловживатиb (Приповістей 22:15; 29:15, Хом.). Біблія застерігає батьків: «Не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!» (Колосян 3:21). Вона також визнає, що в більшості випадків тілесне покарання не є найкращим виховним методом. У Приповістей 17:10 говориться: «На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів». Крім того, Біблія рекомендує виховання, яке запобігає проблемам. У Повторення Закону 11:19 батьків заохочується використовувати випадкові нагоди для того, щоб прищеплювати дітям моральні цінності. (Дивіться також Повторення Закону 6:6, 7).
Нестаріючі поради Біблії батькам є ясними. Дітям потрібне послідовне виховання з любов’ю. Практичний досвід показує, що ці поради дійсно приносять користьc.
-