• Пташине перо. Шедевр конструкторської думки
    Пробудись! — 2007 | Липень

    • Пташине перо. Шедевр конструкторської думки

      КІЛЬКА енергійних змахів крил — і чайка здіймається у височину. Вона з легкістю кружляє над землею, ловить повітряні течії та піднімається все вище й вище. Лише трохи змінюючи положення крил та хвоста, чайка, здається, нерухомо ширяє у повітрі. Яка ж граціозність та досконалість рухів! Що допомагає птахам так вільно почуватись у небі? Секрет криється в їхньому пір’ї.

      Птахи — єдині створіння, тіло яких вкрите пір’ям. Загалом існує декілька видів пер. Одним з них є контурні пера. Саме ці, найбільш видимі пір’їни, надають тілу птаха обтічної форми. Контурні пера хвоста та крил відіграють основну роль під час польоту. В колібрі, наприклад, таких пір’їн близько 1000, а в лебедя їх понад 25 000.

      Перо — це справжнє інженерне чудо. Його стрижень гнучкий і водночас навдивовижу міцний. З нього відходять зчеплені між собою відростки, які називаються борідками. Вони утворюють гладенькі опахала пера́. Борідки з’єднані одна з одною кількома сотнями крихітних борідочок. А ті у свою чергу перетинаються і зчіплюються між собою, утворюючи своєрідну «застібку-блискавку». Якщо борідочки «розстібаються», птах, чистячи пір’я, знову їх з’єднує. Ви теж можете зробити це, обережно протягнувши розчепірене перо між пальців.

      Махові пера крил мають асиметричну форму: вузькі на передньому краї та ширші на задньому. Завдяки цьому кожна махова пір’їна функціонує наче маленьке крило. Якщо придивитись до стрижня великого махового пера, на його спідній частині можна побачити жолобок. Цей простий конструкторський елемент робить стрижень досить міцним і дозволяє скручувати й згинати перо, не ламаючи його.