Подальші докази того, що у не такому вже й далекому минулому відбувся потоп величезних масштабів, представлені великою кількістю скам’янілостей і тіл, котрі збереглися в промерзлому багні. У газеті «Суботня вечірня пошта» зазначалося: «М’ясо багатьох цих тварин збереглося цілком свіжим, а самі тіла — цілими та неушкодженими, тварини були у стоячому положенні або принаймні навколішках. (...) Картина тут, як на наш попередній погляд, приголомшлива. Численні стада величезних, відгодованих тварин, не пристосованих до життя в умовах дуже холодного клімату, безтурботно паслись на сонячних пасовиськах... Раптом усі вони загинули без жодних видимих ознак насилля, навіть не встигнувши проковтнути те, що було в них у роті, а відтак позамерзали настільки швидко, що всі клітини їхніх тіл чудово збереглися»⁸.

¹⁰ Цей опис відповідає тому, що сталося у великому Потопі. Біблія змальовує його так: «Відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори». «І дуже-дуже вода на землі прибула», що, безсумнівно, супроводжувалося крижаними вітрами в полярних регіонах (Буття 1:6—8; 7:11, 19). Там температурні зміни мали б бути найбільш швидкими й різкими. Тож різноманітні форми життя були поглинуті водою і, замерзнувши в багні, добре збереглись. Серед них міг бути мамонт, викопаний спеціалістами у Сибіру й зображений на ілюстрації справа. У роті й шлунку в нього все ще була зелень, а його м’ясо після розмороження виявилося їстівним.

[Ілюстрація на сторінці 203]

Замерзлий мамонт, знайдений у Сибіру. Минули тисячі років, а у нього в роті й шлунку все ще була зелень і його м’ясо після розмороження виявилося їстівним.