У кінці 1998 року в Закарпатті сталося стихійне лихо. Згідно з офіційними повідомленнями, понад 6754 будинки було затоплено, а 895 — повністю зруйновано через селеві потоки. З числа зруйнованих будинків 37 належало Свідкам. Філіал у Львові негайно послав у ту місцевість вантажівку з продуктами харчування, питною водою, милом, ліжками та ковдрами. Пізніше брати з Канади та Німеччини надіслали одяг та побутові речі. Свідки з Польщі, Словаччини, Угорщини та Чеської Республіки забезпечили братів продуктами харчування, а також передали будівельні матеріали для відбудови зруйнованих будинків. Багато місцевих братів також допомагали у відновлювальних роботах. Свідки ділилися їжею, одягом та дровами не лише зі своїми співвіруючими, а й з іншими людьми. Вони допомагали очищувати подвір’я й поля та ремонтували будинки осіб, які не були Свідками.

Правда спонукує людей допомагати іншим і підтримувати їх. Особливо ми відчули це 1998 року, коли у Закарпатті сталася велика повінь, і сотні, авжеж, сотні людей за одну ніч втратили свої домівки і майно.

Через два дні на місце події прибула група братів і було сформовано комітети допомоги. Вони визначали, яку допомогу треба надати кожній сім’ї, кожному селу. Особливо постраждали два села, Вари та Вишкове. Лише за два-три дні було розплановано, скільки кожна сім’я отримає допомоги і хто допоможе. Потім приїхали наші брати на вантажівках і почали відкидати лопатами багно.

Вони привезли сухі дрова, що здивувало місцевих мешканців. Світські люди були надзвичайно вражені. Одна сестра з Вишкова була в місці, де група братів відкидала лопатами багно. До неї підійшов журналіст і запитав: «Чи ви знаєте, хто ці люди?»

«Я не знаю їх добре,— відповіла вона,— бо ми розмовляємо різними мовами: румунською, угорською, українською та російською. Але я знаю одне — вони мої брати та сестри і вони допомагають мені».

Через два-три дні брати надіслали допомогу і подбали про потреби сімей, переселених в інші місцевості. Вже через півроку практично всі будинки Свідків були відбудовані, і наші брати й сестри були першими в тій території, хто повернувся і почав жити у нових будинках.