1, 2. а) З чого видно, що люди борються за свободу? б) Які результати приносить така боротьба?

СЬОГОДНІ багато хто говорить про рівноправність і свободу. Люди в різних частинах світу хочуть звільнитися від гноблення, дискримінації і бідності. Інші домагаються права на свободу слова, вибору і самовизначення. Можна сказати, що люди повсюдно прагнуть робити те, що хочуть, або жити так, як хочуть.

² Однак задовольнити такі бажання непросто. Якщо говорити про соціальну та політичну сферу, чимало людей вдається до протестів, демонстрацій, повстань і навіть революцій. Але чи таке протиборство приносить бажані результати? Аж ніяк. Часто воно призводить до страждань і втрати життя. Усе це знову засвідчує правдивість натхнених Богом слів, які записав цар Соломон: «Людина панує над людиною їй на шкоду» (Еккл. 8:9).

3. Як ми можемо бути по-справжньому щасливими і задоволеними?

³ Християнський учень Яків показав, як бути по-справжньому щасливим і задоволеним. Він написав: «Коли ж хтось вдивляється в досконалий закон, що несе свободу, і перебуває в ньому... він буде щасливий у тому, що робить» (Як. 1:25). Єгова, який дав цей досконалий закон, найліпше знає, що людям потрібне для цілковитого щастя і задоволення. Він наділив першу пару людей справжньою свободою, а також усім іншим, що було необхідне для щастя.

КОЛИ ЛЮДИ БУЛИ ПО-СПРАВЖНЬОМУ ВІЛЬНІ

4. Яку свободу мали Адам і Єва? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁴ Читаючи перші два розділи книги Буття, ми чітко бачимо, що Адам і Єва мали свободу, про яку люди в наш час можуть тільки мріяти. Вони були всім забезпечені, нічого не боялися, і їх ніхто не гнобив. Перша пара людей зовсім не тривожилася про їжу й роботу і не мучилася через хвороби та смерть (Бут. 1:27—29; 2:8, 9, 15). Чи це означає, що свобода, яку мали Адам і Єва, була абсолютною? Розгляньмо це запитання.

5. Що, на противагу поширеній думці, необхідне людям, аби вони почувалися вільними?

⁵ Сьогодні багато хто думає, що справді вільними є ті, хто може робити все, що заманеться, незважаючи на наслідки. В одній енциклопедії говориться, що свобода — це «здатність робити вибір і втілювати його в життя» («The World Book Encyclopedia»). Але там також сказано, що «з юридичного погляду люди є вільними, якщо суспільство не накладає на них несправедливих, непотрібних і нерозсудливих обмежень». Це означає, що на практиці певні обмеження необхідні, щоб кожен у суспільстві міг почуватися вільним. Тож виникає запитання: хто має право визначати, які обмеження справедливі, потрібні і розсудливі?

6. а) Чому лише Єгова має абсолютну свободу? б) Якою свободою наділені люди і чому?

⁶ Коли йдеться про свободу, нам важливо пам’ятати, що лише Бог Єгова має абсолютну і необмежену свободу. Чому? Тому що він є Творцем усього і всемогутнім Правителем усесвіту (1 Тим. 1:17; Об’яв. 4:11). Згадайте, якими чудовими словами цар Давид описав унікальне і величне становище, яке посідає тільки Єгова. (Прочитайте 1 Хронік 29:11, 12.) Тому всі створіння в небі і на землі мають відносну свободу. Вони повинні визнавати, що тільки Бог Єгова має повне право визначати, які обмеження справедливі, потрібні і розсудливі, а також встановлювати їх. І саме це зробив Єгова відразу після того, як створив людей.

7. Які природні бажання сприяють щастю людини?

⁷ Хоча Адам і Єва спочатку мали багато свободи, для них були встановлені межі. Деякі з цих обмежень були для них цілком природними. Наприклад, наші перші прабатьки розуміли, що для того, аби жити, їм необхідно було дихати, їсти, спати і таке інше. Чи вони вважали, що це обмежувало їхню свободу? Ні, адже Єгова подбав, щоб навіть такі звичні справи приносили їм радість і задоволення (Пс. 104:14, 15; Еккл. 3:12, 13). Хіба нам не приємно дихати свіжим повітрям, їсти улюблену страву чи прокидатися зранку після хорошого сну? Усе це ми робимо з радістю і не почуваємося обтяженими. Безумовно, Адам і Єва почувалися так само.

8. Який конкретний наказ Бог дав нашим першим прабатькам і з якою метою?

⁸ Єгова дав Адаму і Єві конкретний наказ — населяти землю і дбати про неї (Бут. 1:28). Чи цей наказ якось обмежував їхню свободу? Звичайно, що ні. Виконуючи його, люди могли здійснити намір Творця — перетворити всю землю на райський дім, в якому досконалі люди жили б вічно (Ісаї 45:18). У наш час ті, хто вирішує не одружуватись або, одружившись, залишатися бездітним, не діють всупереч волі Єгови. Усе ж загалом люди одружуються і виховують дітей, незважаючи на пов’язані з цим труднощі (1 Кор. 7:36—38). Чому? Тому що за нормальних умов це приносить людям щастя і задоволення (Пс. 127:3). Адам і Єва могли насолоджуватися своїм щасливим шлюбом і сімейним життям цілу вічність.

ЯК БУЛО ВТРАЧЕНО СПРАВЖНЮ СВОБОДУ

9. Чому Божий наказ, записаний в Буття 2:17, є справедливим, потрібним і розсудливим?

⁹ Єгова дав Адаму і Єві ще інший наказ, в якому чітко говорилось і про покарання за його порушення. Він сказав: «Плоди з дерева знання добра і зла не їж, бо якщо з’їси, то в той самий день обов’язково помреш» (Бут. 2:17). Чи був цей наказ несправедливий, непотрібний або нерозсудливий? Чи він позбавляв Адама і Єву свободи? Безперечно, ні. По суті, багато біблеїстів кажуть, що цей наказ логічний і розсудливий. Приміром, один вчений зазначає: «З Божого наказу, записаного в [Буття 2:16, 17], можна зробити такий висновок: лише Бог знає, що добре... для людей, і лише Бог знає, що для них недобре. Щоб мати “добро”, люди повинні довіряти Богу і слухатися його. Якщо вони не будуть слухатися, їм доведеться самим вирішувати, що для них добре... і що недобре». А це непосильний тягар для людей.

10. Чому нам треба розуміти різницю між свободою волі і правом вирішувати, що є добром, а що злом?

¹⁰ Прочитавши наказ, який Єгова дав Адаму, багато хто скаже, що Адам був позбавлений свободи робити те, що хотів. Але такі люди не розуміють різниці між свободою волі і правом вирішувати, що є добром, а що злом. Адам і Єва могли самі вибрати, слухатися їм Бога чи ні. Проте тільки Єгова має абсолютне право вирішувати, що є добром, а що злом. Символом цього права було «дерево знання добра і зла» в Едемському саду (Бут. 2:9). Слід визнати, що ми не завжди знаємо, яким буде результат того чи іншого вибору. І ми не знаємо, чи кожен наш вибір принесе добрі наслідки. Саме тому ми часто бачимо, як люди роблять вибір чи приймають рішення з добрими намірами, а в результаті пожинають страждання, біди й нещастя (Присл. 14:12). У цьому велику роль відіграють обмежені можливості людей. За допомогою свого наказу Єгова з любов’ю вчив Адама і Єву, як послуговуватися справжньою свободою. Чому так можна сказати і що зробила перша пара?

11, 12. Чому вибір Адама і Єви призвів до катастрофи? Поясніть на прикладі.

¹¹ На жаль, наші перші прабатьки вирішили не слухатися Бога. Єва не встояла перед спокусливою обіцянкою Сатани, який сказав: «Ваші очі відкриються і ви станете як Бог: ви будете знати, що є добром, а що злом» (Бут. 3:5). Чи вибір Адама і Єви зрештою приніс їм більше свободи? Зовсім ні. Вони не отримали того, що пообіцяв їм Сатана. Невдовзі Адам і Єва довідалися, що непослух вказівкам Єгови і незалежність від нього ведуть до лиха (Бут. 3:16—19). Чому? Тому що Єгова не наділив людей свободою самим визначати, що є добром, а що злом. (Прочитайте Прислів’я 20:24 і примітку; Єремії 10:23.)

¹² Це можна проілюструвати на прикладі пілота. Щоб успішно дістатися до певного місця, він зазвичай має триматися заданого курсу польоту. Сучасне авіаційне обладнання дозволяє пілоту користуватися навігаційними приладами і підтримувати зв’язок з авіадиспетчерами, щоб дістатися до місця призначення. Однак якщо пілот вирішить не звертати уваги на вказівки і полетить, куди йому заманеться, це може призвести до катастрофи. Подібно до такого пілота, Адам і Єва захотіли робити все по-своєму. Вони відкинули Божі вказівки. Яким був результат? Адам і Єва зазнали жахливої катастрофи, стягнувши на себе і на своїх майбутніх нащадків гріх і смерть (Рим. 5:12). Намагаючись здобути право на самовизначення, вони втратили справжню свободу, якою їх наділив Єгова.

ЯК ЗДОБУТИ СПРАВЖНЮ СВОБОДУ

13, 14. Як ми можемо здобути справжню свободу?

¹³ Деякі люди думають, що чим більше свободи вони матимуть, тим у ліпшому становищі вони будуть. Але насправді необмежена свобода — це палиця з двома кінцями. Звичайно, свобода приносить чимало добра, все ж нам страшно навіть подумати, яким би був світ, якби не було жодних обмежень. Ось чому в згаданій вище енциклопедії зазначається: «Закони будь-якого організованого суспільства формують складну систему свобод і обмежень». І вислів «складна система» дуже влучний. Тільки подумайте про безліч законів, написаних людьми, а також про величезну армію юристів та суддів, які мають їх пояснювати і застосовувати!

¹⁴ Проте Ісус Христос вказав простий шлях до справжньої свободи. Він сказав: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові, то ви справді мої учні. Ви пізна́єте правду, і правда зробить вас вільними» (Ів. 8:31, 32). Згідно з Ісусовою вказівкою, щоб здобути справжню свободу, потрібно виконувати дві вимоги: перша — прийняти правду, якої він навчав, і друга — стати його учнем. Лише тоді ми будемо справді вільними. Але вільними від чого? Далі Ісус пояснив: «Кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха... Якщо Син вас визволить, то ви будете справді вільними» (Ів. 8:34, 36).

15. Чому свобода, яку пообіцяв Ісус, робить нас «справді вільними»?

¹⁵ Безсумнівно, свобода, яку пообіцяв Ісус своїм учням, значно перевищує суспільну і політичну свободу, якої прагне більшість людей у наші дні. Коли Ісус сказав: «Якщо Син вас визволить, то ви будете справді вільними», він мав на увазі свободу від найбільшого поневолення і гніту — від рабства гріха. Через гріх ми не тільки чинимо зло, але й не робимо того, що, як нам відомо, є правильним або в наших силах. У цьому розумінні ми є рабами гріха, і, як результат, зазнаємо́ розчарувань, болю, страждань і зрештою помираємо (Рим. 6:23). Апостол Павло гостро відчував цей біль і душевні муки. (Прочитайте Римлян 7:21—25.) Ми зможемо отримати справжню свободу, яку мали колись наші перші прабатьки, лише тоді, коли пута гріха будуть скинуті.

16. Як ми можемо стати справді вільними?

¹⁶ Слова Ісуса: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові» — вказують на те, що нам необхідно дотримуватися певних вимог чи діяти в певних рамках, щоб він звільнив нас. Ставши присвяченими християнами, ми зреклися себе і вирішили жити в рамках учень Христа, які він встановив для своїх учнів (Матв. 16:24). Як і пообіцяв Ісус, ми будемо справді вільними тоді, коли повною мірою відчуємо на собі благословення його викупної жертви.

17. а) Завдяки чому наше життя буде справді змістовним і приємним? б) Що ми розглянемо в наступній статті?

¹⁷ Щоб наше життя було змістовним і приємним, нам, як учням Ісуса, потрібно дотримуватись його вчень. А це у свою чергу дає нам надію на цілковите звільнення від рабства гріха і смерті. (Прочитайте Римлян 8:1, 2, 20, 21.) У наступній статті ми розглянемо, як нам мудро використовувати свою свободу, щоб ми могли вічно віддавати шану Єгові, Богу справжньої свободи.

1, 2. а) Чому людей за днів апостола Павла непокоїли теми рабства і свободи? б) Хто, за словами Павла, є Джерелом справжньої свободи?

ЛЮДИ в Римській імперії, серед яких жили перші християни, з гордістю вважали себе поборниками права, справедливості та свободи. Усе ж своєю могутністю і славою ця імперія великою мірою завдячувала рабам. У певний період раби становили приблизно 30 відсотків її населення. Безсумнівно, теми рабства і свободи непокоїли звичайних людей, у тому числі християн.

² У своїх листах апостол Павло багато писав про свободу. Однак метою його служіння не були політичні чи соціальні реформи, яких домагалися люди в той час. Павло і його одновірці не сподівалися отримати свободу завдяки людським правителям чи організаціям. Вони завзято розповідали людям добру новину про Боже Царство і про незрівнянну цінність викупної жертви Христа Ісуса. Павло звернув увагу одновірців на Джерело справжньої свободи. Наприклад, у своєму другому листі до коринфських християн він чітко сказав, що Єгова — «Дух, а де дух Єгови, там свобода» (2 Кор. 3:17).

3, 4. а) Про що написав Павло у віршах, які передують 2 Коринфян 3:17? б) Що ми повинні робити, щоб здобути свободу, яка походить від Єгови?

³ Раніше в цьому листі до коринфян Павло написав про славу, яку випромінювало обличчя Мойсея, коли він зійшов з гори Сінай після того, як говорив з ангелом Єгови. Побачивши Мойсея, люди сповнилися страху, і він закрив своє обличчя покривалом (Вих. 34:29, 30, 33; 2 Кор. 3:7, 13). «Проте коли людина навертається до Єгови, покривало знімається»,— пояснив Павло (2 Кор. 3:16). Що означають його слова?

⁴ Як ми довідалися з попередньої статті, лише Єгова, Творець усього, має абсолютну і необмежену свободу. Тож зрозуміло, що свобода є там, де Єгова і «де дух Єгови». Але щоб здобути таку свободу і пов’язані з нею благословення, ми повинні навернутися до Єгови, тобто розвинути з ним близькі стосунки. У пустелі ізраїльтяни не мали духовного погляду на свої стосунки з Єговою. Їхні серця й розуми наче зачерствіли і були закриті покривалом. Ізраїльтяни хотіли використовувати свою свободу, яку отримали після звільнення з Єгипту, тільки щоб задовольняти свої плотські прагнення (Євр. 3:8—10).

5. а) Яку свободу несе дух Єгови? б) Звідки ми знаємо, що буквальне рабство не обмежує свободу, яку дає Єгова? в) Які запитання нам треба розглянути?

⁵ А втім, свобода, пов’язана з духом Єгови,— це щось більше, ніж звільнення з буквального рабства. Вона перевершує усе те, чого люди сподіваються досягти. Дух Єгови несе визволення з рабства гріха і смерті, а також з рабства фальшивої релігії та її звичаїв (Рим. 6:23; 8:2). Яка ж це славна свобода! Людина може насолоджуватися такою свободою, навіть перебуваючи в ув’язненні чи в рабстві (Бут. 39:20—23). Саме так почувалися сестра Ненсі Юен і брат Гарольд Кінг, які багато років відсиділи у в’язниці за свою віру. Ви можете почути їхні розповіді на телеканалі JW Broadcasting. (Дивіться ІНТЕРВ’Ю І ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ > НЕПОХИТНІ У ВИПРОБУВАННЯХ.) А тепер розгляньмо два запитання: як ми покажемо, що цінуємо свою свободу? І як нам мудро використовувати цю свободу?

ЦІНУЙТЕ СВОБОДУ, ЯКУ ДАЄ БОГ

6. Як ізраїльтяни показали, що не цінували свободу, яку їм дав Єгова?

⁶ Якщо ми отримали від когось дорогоцінний подарунок, то хочемо виявити йому свою вдячність. Ізраїльтяни не цінували свободу, яку їм подарував Єгова, коли визволив їх з єгипетського рабства. Усього лиш через кілька місяців після визволення вони почали прагнути їжі та напоїв, які мали в Єгипті. До того ж вони нарікали на те, що їм давав Єгова, і навіть захотіли повернутися до Єгипту. Тільки уявіть, для ізраїльтян риба, огірки, кавуни, порей, цибуля і часник були важливішими за свободу поклоніння правдивому Богу Єгові, яку він їм дав! Тож не дивно, що Єгова запалав гнівом на свій народ (Чис. 11:5, 6, 10; 14:3, 4). Це для нас дуже важливий урок.

7. Як Павло сам застосовував пораду, яка міститься в 2 Коринфян 6:1, і як ми можемо це робити?

⁷ Апостол Павло настійно радив усім християнам не сприймати як належне свободу, яку Єгова з добротою дав нам через свого Сина, Ісуса Христа. (Прочитайте 2 Коринфян 6:1.) Павло почувався нещасним і мучився через докори сумління, адже усвідомлював, що його поневолюють гріх і смерть. Усе ж він сказав: «Нехай лине подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа!» Чому? Він пояснив своїм одновірцям: «Бо закон духу, завдяки якому можна жити в єдності з Христом Ісусом, визволяє тебе від закону гріха і смерті» (Рим. 7:24, 25; 8:2). Наслідуючи приклад Павла, ми теж не повинні ніколи сприймати як належне те, що Єгова визволив нас з рабства гріха і смерті. Викуп дає нам можливість служити Богові з чистим сумлінням і отримувати від цього справжню насолоду (Пс. 40:8).

8, 9. а) Яке застереження щодо використання свободи дав апостол Петро? б) Які небезпеки нам загрожують сьогодні?

⁸ Ми маємо не лише виявляти вдячність, але й бути обачними, щоб ніколи не зловживати своєю дорогоцінною свободою. Апостол Петро застерігав, щоб ми не використовували своєї свободи для задоволення плотських бажань. (Прочитайте 1 Петра 2:16.) Хіба це застереження не нагадує нам того, що спіткало ізраїльтян у пустелі? Нам теж загрожує небезпека, можливо, навіть ще більша. У світі Сатани тепер безліч спокус, пов’язаних з одягом, зовнішнім виглядом, їжею, напоями, відпочинком, розвагами тощо. Спритні рекламодавці часто послуговуються людьми з красивою зовнішністю, аби переконати нас у тому, що неможливо обійтися без речей, які насправді нам зовсім не потрібні. Як же легко піддатися на такі хитрощі і неправильно використати свою свободу!

⁹ Порада Петра також стосується і більш серйозних сфер життя, скажімо, вибору освіти чи роботи. Приміром, сьогодні в школі молодих людей спонукують зосереджуватися на здобутті вищої освіти в елітних закладах. Їх переконують у тому, що вища освіта забезпечить їм високооплачувану та престижну роботу. Нерідко їм наводять статистичні дані, які показують, наскільки відрізняється заробіток тих, хто закінчує такі заклади, і тих, хто має лише середню освіту. Усе це може бути дуже спокусливим для молодих людей, котрі стоять перед вибором, який може вплинути на все їхнє життя. Про що вони та їхні батьки повинні пам’ятати?

10. Про що слід пам’ятати, коли ми приймаємо особисті рішення, використовуючи свою свободу?

¹⁰ Декотрі можуть думати: оскільки такий вибір — це особиста справа, я вільний вибирати те, що мені подобається, якщо дозволяє моє сумління. Можливо, вони кажуть: «Чому мою свободу має засуджувати чиєсь сумління?» Хоча в нас є свобода вибору в таких питаннях, як освіта і робота, не забуваймо, що наша свобода відносна і всі наші рішення мають наслідки. Тому Павло сказав: «Усе дозволено [або «законне», прим.], але не все корисне. Усе дозволено, але не все зміцняє» (1 Кор. 10:23). Це, безперечно, показує, що наші уподобання не головне, коли йдеться про використання особистої свободи в різних сферах нашого життя. Існують набагато вагоміші фактори, які треба брати до уваги.

МУДРО ВИКОРИСТОВУЙТЕ СВОЮ СВОБОДУ

11. З якою метою нас було звільнено?

¹¹ Петро не лише застеріг нас, щоб ми не зловживали своєю свободою, але й пояснив, як правильно нею послуговуватися. Він радив нам використовувати свою свободу «як Божі раби». Отже, справжня мета, з якою Єгова через Ісуса звільнив нас від гріха і смерті, полягає в тому, щоб ми присвятили все своє життя служінню Богові.

12. Який приклад подав нам Ной і його сім’я?

¹² Ми не зловживатимемо своєю свободою і не потрапимо в рабство світських цілей та особистих бажань, якщо будемо повністю зайняті духовними справами (Гал. 5:16). Розгляньмо приклад патріарха Ноя і його сім’ї. Вони жили в жорстокому та аморальному світі. Усе ж вони не дозволили, щоб на них вплинули бажання і заняття довколишніх людей. Як їм це вдалося? Вони вирішили зосередитись на всьому тому, що доручив їм Єгова,— будували ковчег, запасали харчі для себе і для тварин та перестерігали людей. «І зробив Ной усе, як наказав йому Бог. Саме так він і зробив» (Бут. 6:22). Завдяки цьому Ной і його сім’я пережили кінець тогочасного світу (Євр. 11:7).

13. Яке доручення отримав Ісус і пізніше передав своїм послідовникам?

¹³ А що Єгова наказав нам робити сьогодні? Ми знаємо, що Бог дав Ісусові доручення проповідувати, а Ісус пізніше доручив це завдання своїм учням. (Прочитайте Луки 4:18, 19.) У наш час бог цього світу засліпив розуми більшості людей, і вони перебувають у релігійному, економічному і соціальному рабстві (2 Кор. 4:4). Наш обов’язок — наслідувати приклад Ісуса і допомагати людям пізнати Єгову, Бога свободи, і поклонятися йому (Матв. 28:19, 20). Виконуючи це завдання, ми стикаємося з багатьма труднощами. У деяких країнах люди стають дедалі байдужішими, дехто навіть вороже налаштованим. Кожному з нас варто подумати над таким запитанням: «Чи я можу використовувати свою свободу, щоб більшою мірою підтримувати працю Царства?»

14, 15. Що вирішують робити багато служителів Єгови? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

¹⁴ Дуже підбадьорливо бачити, що чимало служителів Єгови усвідомлюють, в який час ми живемо, і спрощують своє життя, щоб розпочати повночасне служіння (1 Кор. 9:19, 23). Дехто з них служить у своїй території, інші переїжджають туди, де є більша потреба у вісниках. Як показують звіти, за останні п’ять років більш ніж чверть мільйона служителів по цілому світі приєдналися до лав повночасних проповідників і середня кількість сталих піонерів перевищила 1 100 000. Як же чудово, що так багато осіб мудро використовують свою свободу для того, щоб служити Єгові! (Пс. 110:3).

¹⁵ Що допомагає цим братам і сестрам мудро використовувати свою свободу? Розгляньмо приклад Джона і Джудіт, які впродовж останніх 30 років служили в декількох країнах. Вони пригадують, що в 1977 році, коли запровадили Школу піонерського служіння, наголошувалось на тому, щоб переїжджати туди, де була більша потреба у вісниках. Поставивши собі таку мету, Джон багато разів міняв роботу, щоб вести просте життя. Зрештою, Джон і Джудіт поїхали проповідувати в іншу країну. Щоб навчитися нової мови, пристосуватися до нової культури і кліматичних умов, вони просили в Єгови допомоги і покладалися на нього. Як вплинули на них ці роки служіння? «Я був цілковито зайнятим найліпшою у світі діяльністю, яка не зрівняється ні з чим іншим.— каже Джон.— Я відчув, що Єгова справді для мене є люблячим батьком. Тепер я краще розумію, що означають слова з Якова 4:8: “Наблизьтесь до Бога, і він наблизиться до вас”. Я усвідомив, що знайшов те, чого шукав,— справжній зміст у житті».

16. Як тисячі наших одновірців, незважаючи на обмежені можливості, мудро використовують свою свободу?

¹⁶ На відміну від Джона і Джудіт, інші через свої обставини можуть служити повночасно тільки короткий період. Усе ж багато хто використовує нагоди допомагати на будівництві теократичних об’єктів по цілому світі. Приміром, коли будувався всесвітній центр у Ворвіку (штат Нью-Йорк), приблизно 27 000 братів і сестер приїжджали на допомогу і працювали від двох тижнів до року чи більше. Багатьом з них довелося піти на певні жертви, щоб там служити. Який же чудовий приклад того, як мудро використовувати свободу, котру дав нам Єгова, Бог свободи! Адже так ми несемо йому хвалу і честь.

17. Яке славне майбутнє чекає на тих, хто мудро використовує свободу, яку дав Бог?

¹⁷ Ми вдячні Єгові за те, що пізнали його і можемо насолоджуватися свободою, яку приносить правдиве поклоніння. Тож показуймо своїми рішеннями, що ми дорожимо цією свободою. Ніколи не послуговуймось своєю свободою неправильно і не зловживаймо нею. Натомість використовуймо свою свободу і нагоди, які вона дає, щоб служити Єгові повною мірою. У такому разі ми зможемо отримати обіцяні Єговою благословення, коли виконаються слова цього пророцтва: «Саме́ створіння стане вільним від неволі тління та отримає славну свободу дітей Божих» (Рим. 8:21).