Не втрачайте мети свободи від Бога

«Де Дух Господній,— там воля» (2 КОРИНТЯН 3:17).

1. Чому сказане в Ісаї 65:13, 14 стосується Свідків Єгови?

ЄГОВА є Богом свободи. І яким же благословенням є свобода, яку Бог дає? Тому що Його присвячені слуги мають таку свободу, то ці слова Суверенного Господа Єгови стосуються до них: «Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете... Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа» (Ісаї 65:13, 14).

2. Чому люди Єгови духовно багаті?

² Божі люди втішаються цим багатим духовним становищем тому, що їх провадить Його дух, або активна сила. Апостол Павло сказав: «Господь же — то Дух, а де Дух Господній,— там воля» (2 Коринтян 3:17). Яка є мета свободи, яку Бог дає? І чого вимагається від нас, щоб повністю скористати з неї?

Свобода, яку Бог має

3. Яку свободу Бог має, і чому?

³ Тільки Єгова має цілковиту свободу. Жодне з Його створінь не може обмежувати Його свободу, тому що Він є Всемогутній Бог і Всесвітній Суверен. Як сказав вірний чоловік, Йов: «Хто заверне Його, хто скаже Йому: «що Ти робиш»?» (Йова 9:12). Так само вавілонський цар Навуходоносор був змушений признати: «Немає нікого, хто спротивився б Його [Божій] руці та й сказав би Йому: «Що Ти робиш»?» (Даниїла 4:32).

4. Як це, що Єгова обмежує Свою свободу?

⁴ Проте праведні принципи Єгови обмежують ту цілковиту свободу. Це стало відоме коли Авраам виразив турботу про мешканців Содома й запитав: «Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?» Божа відповідь Авраамові показує, що Він усвідомлює Свою відповідальність чинити правильне. Він не знищив би Содома, коли б у ньому було хоч декілька праведних мешканців (Буття 18:22​-33). Бог обмежує Свою свободу тому, що любов і мудрість роблять Його повільним до гніву і Він виявляє самовладання (Ісаї 42:14).

Обмеження людської свободи

5. Які фактори обмежують людську свободу?

⁵ Хоч Бог Єгова має цілковиту свободу, то всі інші створіння діють у межах своєї природи, здібностей, місців перебування, і такий фактор, як недовготривалість людского життя. Бог створив людину з досконалою свободою діяти в межах, які Єгова призначив їй. Є ще інші причини чому свобода людини є обмеженою, а не абсолютною.

6. Як відповідальність перед Богом стосується нашої свободи?

⁶ По-перше, людська свобода є обмежена тому, що Бог створив людину послужити для Його мети. Єгова «Достойний прийняти славу, і честь, і силу, бо Він усе створив, і з волі Його існує та створене все» (Об’явлення 4:11). Отже людина є відповідальною перед Своїм Творцем, Який по праву Творця видав закони на керівництво людині. У стародавньому Ізраїлі, під Мойсеєвим Законом Бог вимагав страти будь-кого, хто зловживатиме Його Ім’ям або порушить закон про суботу (Вихід 20:17; 31:14, 15; Левит 24:13​-16; Числа 15:32​-36). Хоч ми, будучи християнами не є під Законом, то все-таки наша свобода є обмежена тому, що ми підзвітні Єгові, нашому Судді, Законодавцю і Царю (Ісаї 33:22; Римлян 14:12).

7, 8. (а) Як фізичні закони обмежують людську свободу? (б) Які інші Божі закони обмежують нашу людську свободу?

⁷ По-друге, людська свобода є обмежена Божими законами природи. Наприклад, через силу тяжіння людина не може кинутися з хмарочоса і, щоб не пошкодити собі, а навіть убити себе. Немає сумніву, Божі фізичні закони обмежують свободу людини виконувати деякі дії.

⁸ По-третє, людська свобода обмежується Божими законами про мораль. Ви, мабуть, уже бачили результати із слів апостола Павла, написаних у Посланні до галатів 6:7, 8: «Не обманюйтеся,— Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне». Безумовно, закони Бога Єгови про мораль також обмежують нашу свободу, але дотримувати їх є вимогою для життя.

9. Як те, що ми є частиною людського суспільства обмежує нашу свободу?

⁹ По-четверте, людська свобода є обмежена, тому що людина є частиною людського суспільства й повинна мати свободу тільки до такої міри, наскільки ця свобода не перешкоджає свободі інших. Християни мусять коритися «вищій владі», якщо та влада не вимагає, щоб ми порушували Божі закони (Римлян 13:1; Дії 5:29). Наприклад, ми повинні дотримувати закон, який вимагає платежу податків, закони про дозволену швидкість їзди тощо. Те, що ми повинні слухатися таких законів «кесаря», є додатковим доказом того, що наша свобода від Бога не є цілковитою (Марка 12:17; Римлян 13:7).

Чому свобода не цілковита

10, 11. Чому Єгова не дав людям цілковитої свободи?

¹⁰ Але чому Бог Єгова не дав людині цілковитої свободи? Одною причиною цього є те, що Творець бажав, щоб землю заселяли розумні створіння, які приноситимуть Йому честь і хвалитимуть Його Своїми словами й пристойною поведінкою. Людина може таким чином прославляти Бога, тоді як тварини — ні. Тварини, будучи керовані інстинктом, нічого не знають про мораль. Собаку можна навчати не брати якусь річ, але її ніяк не навчите, що красти неправильно. Тварина, дії якої, так би мовити, запрограмовані, ніяк не може вирішувати шанувати Бога Єгову й вихваляти Його, тоді як людина може вибирати служити своєму Творцеві тому, що любить і оцінює Його.

¹¹ Бог також дав людям цю свободу для їхньої особистої користі й щастя. Людина може користуватися своєю обмеженою свободою, щоб розвивати «життьову винахідливість», бути милосердною і поводитися з іншими в дусі співробітництва. Людина також має волю вибирати в таких справах, як професія і місце проживання. У наш час економічні й політичні фактори, як і людська пожадливість, часто обмежують таку свободу вибору, а не через спосіб, у який Бог на початку створив людство.

12. Чому більшість людей знаходяться поневолені?

¹² Хоч Єгова дав людям велику свободу, то в наш час більшість людей знаходять себе в гнітючій неволі. Що сталось? Перша людська пара, Адам і Єва, утратили мету свободи, яку Бог дав їм. Вони вийшли поза межу їхньої свободи й заперечили правильність Божого владіння над ними, як Суверенного Господа Єгови (Буття 3:1​-7; Єремія 10:10; 50:31). Не будучи задоволені свободою шанувати Бога, вони користувались нею самолюбно, щоб незалежно вирішувати, що було правильне, а що неправильне, і таким чином разом із Сатаною збунтувалися проти Єгови. Замість здобути більшу свободу, грішні Адам і Єва стали обмежені та поневолені їхньою зменшеною свободою і зрештою смертю. Їхні нащадки успадкували цю втрату свободи: «Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави». «Заплата за гріх — смерть» (Римлян 3:23; 5:12; 6:23).

13. Чому Сатана міг поневолити людство?

¹³ Через бунт у Едемі Адам і його нащадки стали поневолені Сатаною Дияволом. Таж «цілий світ лежить під владою лукавого» (1 Івана 5:19, НС). Завдяки Своїй більшій силі й здібності, Сатана обманув і поневолив усе людство, відчужене від Бога. Крім того, самолюбні люди панували над людьми на їхню шкоду (Екклезіястова 8:9). Тому людство взагалі є поневолене гріхом і смертю, Сатаною та його демонами, світовими політичними, економічними і релігійними системами.

Уможливлення справжньої свободи

14. З чим надія людства на справжню свободу є пов’язана?

¹⁴ Набуття свободи від гріха, смерті, Диявола та його світу є близько пов’язане з Божим рішенням залагодити спірне питання щодо правильності Його власного всесвітнього суверенітету. Тому що Сатана підняв це спірне питання, Єгова дозволив йому існувати так, як Він дозволив фараонові існувати якийсь час для того, щоб Його Ім’я звіщалося по цілій землі (Вихід 9:15, 16). Незабаром Бог виправдає Себе як Усесвітнього Суверена й освятить Своє святе Ім’я усуненням докору, якого бунт Сатани, Адама і Єви, стягнули на Нього. Отже ті що бояться Єгови будуть звільнені від поневолення гріхом і смертю і будуть упроваджені в праведний новий світ свободи, яку Бог дає (Римлян 8:19​-23).

15. Яку роль відіграв Ісус у відновленні свободи для людства?

¹⁵ Щоб відновити свободу для людства, Єгова послав Свого Сина народитися людиною на землі. Добровільно віддавши Своє досконале людське життя в жертву, Божий Син, Ісус Христос, постачив викуп, що є основою для звільнення людства (Матвія 20:28). Він також проповідував звістку свободи. На початку Своєї служби Ісус застосував до Себе такі слова: «Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев’язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в’язням — відчиняти в’язницю [широко розплющити очі, НС]» (Ісаї 61:1; Луки 4:16​-21).

16. Які заходи євреї мусили вживати в першому столітті, щоб здобути справжню свободу?

¹⁶ Як же люди здобуватимуть ту свободу? Ісус сказав: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду,— а правда вас вільними зробить». Тому Ісусові послідовники втішаються духовною свободою (Івана 8:31, 32, 36). Крім того, Ісус сказав римському губернаторові Понтієві Пилатові: «Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос» (Івана 18:37). Євреї, котрі приймали правду, яку Ісус Христос проповідував і виявляв Своїм прикладом, покаялися в своїх гріхах, навернулися з неправильного шляху, присвятили себе Єгові й охрестилися так, як Ісус (Матвія 3:13​-17; Дії 3:19). Таким чином, вони почали втішатися відносною свободою від Бога.

17. Чому Єгова дає Своїм слугам свободу?

¹⁷ Єгова дає Своїм вірним слугам свободу головним чином, щоб виправдати Свій суверенітет, а також на їхню радість або користь. Він вивів ізраїльтян з єгипетської неволі, щоб вони, як царство священиків та Його свідки, прославляли Його (Вихід 19:5, 6; Ісаї 43:10​-12). Подібно до цього Єгова вивів Своїх людей з поневолення у Вавілоні для того, щоб вони відбудували Його храм і відновили правдиве поклоніння (Ездри 1:2​-4). Коли ті вигнанці цікавились тільки своїми матеріальними вигодами, Єгова послав їм Своїх пророків Огія та Захарія, щоб пригадати їм їхні обов’язки перед Богом. Зрозумівши мету своєї свободи від Бога, вони докінчили будувати храм на Божу славу, а також на втіху і добробут Його людей.

Не упустіть мети свободи від Бога

18. Чому можна сказати, що сучасні слуги Єгови не упустили мети своєї свободи від Бога?

¹⁸ Що сказати про Божих сучасних слуг? Як організація вони не втратили їхньої даної Богом свободи. У 1870 роки вони почали звільнятися від вавілонських помилок і втішатися все більшою та більшою християнською свободою. Це відповідає словам у книзі Приповістей 4:18, де говориться: «А путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!» Однак як Божий народ у давнину був поневолений в стародавньому Вавілоні, то в 1918 році сучасні слуги Єгови теж були дещо поневолені Вавілоном великим (Об’явлення 17:1, 2, 5). Члени тієї імперії фальшивої релігії раділи, коли два буквальні «свідки» стали духовно неактивними. Але, завдяки Божій незаслуженій ласці, у 1919 році ці помазані слуги повернулися до життя і були звільнені духовно (Об’явлення 11:3, 7​-11). Користуючись своєю свободою від Бога, вони стали запопадливими свідками Всевишнього. Тому в 1931 році вони радісно прийняли нову назву: Свідки Єгови! (Ісаї 43:10​-12). Особливо з 1935 року, до них приєднався «великий натовп», який має надію жити вічно на землі. Цей великий натовп також не упустив мети своєї Богом-даної свободи (Об’явлення 7:9​-17).

19, 20. (а) В який один значний спосіб Свідки Єгови добре користуються своєю свободою від Бога? (б) В який інший видатний спосіб Свідки Єгови добре користуються своєю свободою від Бога?

¹⁹ Свідки Єгови використовують їхню свободу від Бога двома видатними способами. Передусім, вони користуються своєю свободою, щоб жити праведно (1 Петра 2:16). Яку ж гарну репутацію вони заслужили! Наприклад, одного разу в Цюріху (Швейцарія) до Залу Царства ввійшов чоловік, і виявив своє бажання стати Свідком Єгови. Коли його запитали, чому в нього було таке бажання, він відповів, що його сестра була Свідком і що її виключили за неморальність, і додав: «Це організація, в яку я хочу вступити,— організація, яка не дозволяє поганої поведінки». З доброї причини «Нова Католицька енциклопедія» (англ.), зауважила, що Свідки Єгови набули репутації «однієї з найкращих релігій в світі щодо поведінки».

²⁰ Свідки Єгови також добре використовують свою свободу від Бога, щоб виконувати обов’язок проповідувати цю добру новину свободи, як Ісус робив (Матвія 4:17). Друкованим словом і усно, формально й неформально вони оголошують людям Царство Єгови. У наслідок цього вони самі дуже користають, бо зміцняють власну віру й надію. Крім того, цією діяльністю вони врятують самих себе й тих, хто слухає їх (1 Тимофія 4:16). Про їхню діяльність книжка «Динамічні релігійні рухи» (англ.) каже: «Важко знайти в якій-небудь іншій релігії членів, котрі так старанно беруть до серця свою релігію, як Свідки».

21. Який є доказ того, що Єгова благословить служіння Своїх людей?

²¹ Як Бог Єгова благословить нас за виконання мети нашої свободи від Бога! Боже благословення виявляється в звіті нашої служби за минулий рік — було понад чотири мільйони вісників Царства, а на Спомин Ісусової смерті зібралось понад 10 мільйонів присутніх. В Ірландії було підряд 29 разів найбільше число вісників; у Мексіці 78 протягом 80 місяців, а в Японії 153 місяців підряд!

Добре використовуйте вашу свободу від Бога

22. Які важливі запитання ми повинні запитати себе?

²² Якщо ти є одним з присвячених Свідків Єгови, то чи повністю використовуєш свободу, яку Бог дав нам? Кожен з нас повинен запитати себе: «Чи я стараюся використовувати свою свободу від Бога, щоб ніхто не спіткнувся через мою неправильну поведінку? Чи я сумлінно дотримую закони Кесаря, але маю Божий закон на першому місці? Чи я повністю кооперую з старшими в зборі? Чи я використовую свою свободу від Бога, щоб проповідувати добру новину? Чи я «завжди маю багато праці в Господньому ділі»? Чи я жадібно добиваюся світської кар’єри, тоді як міг би краще використовувати дану Богом свободу, щоб брати більшу участь у службі, чи я кваліфікуюся для більшої відповідальності в зборі, а навіть для повночасної служби?» (1 Коринтян 15:58, НС).

23. Що нам слід робити, щоб не упустити мети свободи, яку Бог дає?

²³ «Скуштуймо й побачмо, який добрий Господь» (Псалом 34:9). Довіряймо Йому, додержуймося Його законів і прославляймо Його святе Ім’я запопадливим проповідуванням Його Царства. Пам’ятайте, що той хто «сіє щедро,— той щедро й жатиме!» (2 Коринтян 9:6). Отже служім Єгові з цілого серця, і таким чином, докажім, що не упустили мети нашої свободи, яку одержали від Бога.

Непохитно держіться свободи від Бога!

«Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (ГАЛАТІВ 5:1).

1, 2. Як було загублено свободу від Бога?

НАРОД Єгови вільний. Але він не шукає незалежності від Бога, бо це було б рабство під ярмом Сатани. Він дорожить своїм близьким спорідненням з Єговою і радіє свободою, яку Він дає їм.

² Наші перші батьки Адам і Єва загубили свободу, від Бога, через гріхопадіння і стали рабами гріха, смерті й Диявола (Буття 3:1​-19; Римлян 5:12). Таж Сатана повів цілий світ дорогою гріха, що веде до знищення! Але, хто непохитно держиться свободи від Бога ходить дорогою, що веде до вічного життя (Матвія 7:13, 14; 1 Івана 5:19).

Свобода від рабства

3. Яку надію Бог подав у Едемі?

³ Єгова мав на меті, щоб люди, які шануватимуть Його Ім’я були вільні від рабства Сатани, гріха і смерті. Він дав таку надію, коли сказав змієві, яким Сатана користувався в Едемі: «Покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:14, 15). Коли Ісус Христос, Насіння небесної організації Єгови, помер на стовпі, то це було Його жаління в п’яту, але таким чином, Бог постачив жертву, щоб звільнити віруюче людство від гріха і смерті (Матвія 20:28; Івана 3:16). Згодом Ісус розчавить Сатані, первісному змієві, голову (Об’явлення 12:9).

4. Якою свободою втішався Авраам, і що Єгова обіцяв йому?

⁴ Близько 2000 років після Божої обіцянки даної в Едемі, «Друг Божий», Авраам, послухав Бога, залишив місто Ур і подався до іншого місця (Якова 2:23; Євреїв 11:8). Таким чином Бог визволив його від рабства із світу Сатани, який складається з фальшивої релігії, зіпсованої політики й ненажерливої комерції. До пророцтва, даного в Едемі, Бог додавав обіцянки, що всі родини землі й народи будуть благословити себе через Авраама і його Насіння (Буття 12:3; 22:17, 18). Авраам не був осуджений, тому що «ввірував... Господеві, а Він залічив йому те в праведність» (Буття 15:6). У наш час близьке споріднення з Єговою також доводить до свободи від Бога, що звільняє від осудження й рабства в світі, який лежить під владою Сатани.

Захоплююча символічна драма

5. З якими умовами було пов’язане народження Ісака?

⁵ Щоб Авраамові народилось потомство, його неплідна дружина, Сарра, дала йому свою служницю, Аґару, породити йому дитину. Через неї Авраам став батьком Ізмаїла, але Бог не вибрав його бути обіцяним Насінням. Сталось інакше. Коли Авраамові сповнилось 100 років, а Саррі 90, Єгова дав їм змогу породити сина, Ісака. Коли Ізмаїл глузував з Ісака, Авраам відпустив Аґару з її сином, а Авраамів син від вільної жінки Сарри, залишився безперечним потомством Авраама. Так як Авраам, Ісак теж практикував віру й втішався свободою, яку Бог дає (Буття 16:1​-16; 21:1​-21; 25:5​-11).

6, 7. У чому деякі фальшиві вчителі переконали декотрих християн у Галатах, але що Павло пояснив?

⁶ Тим хто любить свободу від Бога, ці події були прообразом на щось дуже значне. Павло згадав про це в своєму посланні до збору в Галатії близько 50 по 52 років н. е. До того часу керівний орган уже вирішив, що християнам непотрібно обрізуватися. Але фальшиві вчителі переконали декотрих галатів, що обрізання було необхідною вимогою християнства.

⁷ Павло сказав галатам, що людину визнано праведною через віру в Христа, а не вчинками Мойсеєвого Закону (1:1—3:14). Закон не скасував обіцянки даної при складенні угоди з Авраамом, але виявив їхні переступи з наміром допровадити євреїв до Христа (3:15​-25). Своєю смертю Ісус звільнив тих, що були під Законом, і дав їм змогу стати Божими синами. Отже знову дотримуватися днів, місяців, сезонів, та років було б таке саме що й вертатись у рабство (4:1​-20). Павло тоді написав:

8, 9. (а) Власними словами поясніть коротко про що Павло говорив у Посланні до галатів 4:21​-26? (б) У цій символічній драмі, кого або що зображали Авраам і Сарра, і хто є обіцяне Насіння?

⁸ «Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону? Бо написано: «Мав Авраам двох синів, одного [Ізмаїла] від рабині [Аґари], а другого [Ісака] від вільної [Сарри]». Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної,— за обітницею. Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один [Закон угода] від гори Сінай [біля якої Єгова урочисто склав ту угоду з ізраїльтянами], що в рабство народжує, а він — то Аґар [інша угода яку Єгова зробив з Авраамом відносно його Насіння]. Бо Аґар — то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми [потомками Авраама, Ісака, і Якова]. А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам!» (Галатів 4:21​-26).

⁹ У цій символічній драмі Авраам зображав Єгову. «Вільна жінка» Сарра зображала Божу «жінку», або Його святу всесвітню організацію. Ця жінка породила Христа — Насіння тієї символічної жінки й Більшого Авраама (Галатів 3:16). Щоб показати людям як вони могли звільнитися від нечистого поклоніння, гріха, і Сатани, Ісус навчав правду й викривав фальшиву релігію, але Єрусалим з своїми дітьми залишився у релігійному рабстві, тому що відкинув Його (Матвія 23:37, 38). Ісусові послідовники єврейського походження звільнились від Закону, який виявляв їхнє поневолення недосконалістю, гріхом, і смертю. Справді вільними є всі, хто визнаватиме Ісуса бути Тим, Який народився від Божої «жінки», щоб стати Месіанським Царем, визволителем і «полоненим звіщати свободу» (Ісаї 61:1, 2; Луки 4:18, 19).

Уникайте поневолюючого ярма

10, 11. Від якого ярма поневолення Христос визволив Своїх послідовників, і до чого це можна порівнювати?

¹⁰ Тим, що складають Авраамове потомство разом з Христом — Більшим Ісаком, Павло сказав: «Вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам!.. А ви, браття, діти обітниці за Ісаком! Але як і тоді,— хто родився за тілом [Ізмаїл], переслідував тих, хто родився за духом [Ісак], так само й тепер... не сини ми рабині, але вільної! Христос для волі нас визволив [з-під Закону]. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (Галатів 4:26—5:1).

¹¹ Будь-який з Ісусових послідовників був би поневолений ярмом рабства, коли б підкорився Законові. Фальшива релігія є теперішнім ярмом поневолення, і так зване християнство дорівнює стародавньому Єрусалимові з його дітьми. Але помазані християни є дітьми вишнього Єрусалима, тобто Божої вільної небесної організації. Вони та співвіруючі, які мають надію жити на землі не є частиною цього світу, і не є поневолені Сатаною (Івана 14:30; 15:19; 17:14, 16). Ми, будучи визволені правдою і Ісусовою жертвою, стіймо непохитно за нашу свободу від Бога.

Займайте вашу позицію за свободу від Бога

12. Який шлях вибирають увіруючі, і що ми тепер будемо обговорювати?

¹² Мільйони людей тепер утішаються справжньою свободою як Свідки Єгови. Вони вивчають Біблію з іншими мільйонами людей, багато з яких є «схильні до вічного життя». Ставши віруючими, вони займають свою позицію щодо свободи, яку Бог дає і охрещуються (Дії 13:48; 18:8, НС). Але яких заходів необхідно вживати перед християнським хрещенням?

13. Що спільного має знання з хрещенням?

¹³ Перш ніж людина буде хреститися, то мусить набувати точного знання із Святого Письма й застосовувати його в житті (Ефесян 4:13). Тому Ісус сказав Своїм послідовникам: «Ідіть... робіть учнів з людей всіх народів, хрестячи їх у Ім’я Отця і Сина й святого духа, навчаючи їх додержувати всього того, що Я наказав вам» (Матвія 28:19, 20, НС).

14. Якого знання вимагає хрещення в Ім’я Отця, Сина, і святого духа?

¹⁴ Охреститися в Ім’я Отця означає визнавати позицію й владу Єгови як Бог, Творець, і Всесвітній Суверен (Буття 17:1; 2 Царів 19:15; Об’явлення 4:11). Хрещення в ім’я Сина означає визнавати Христову позицію й владу, як високого духовного створіння, Месіанського Царя, і Того через Котрого Бог постачив «відповідну жертву» (1 Тимофія 2:5, 6, НС; Даниїла 7:13, 14; Филип’ян 2:9​-11). Людина, яка хреститься в ім’я святого духа визнає, що це Божа активна сила, якою Єгова користувався в створенні й натхненні письменників Біблії, як і в інший спосіб (Буття 1:2; 2 Петра 1:21). Звичайно, можна навчатися набагато більше про Бога, Христа й святого духа.

15. Чому людина мусить практикувати віру ще до хрещення?

¹⁵ Перед хрещенням людина мусить практикувати віру, яка будується точним знанням. «Догодити ж [Єгові] без віри не можна» (Євреїв 11:6). Людина, яка практикує віру в Бога, Христа, і Божий намір хоче бути Свідком Єгови й жити в гармонії з Божим Словом, і буде брати значну участь у проповідуванні доброї новини. Вона буде говорити людям про славу царювання Єгови (Псалом 145:10​-13; Матвія 24:14).

16. Що таке покаяння, і як воно пов’язане з християнським хрещенням?

¹⁶ Покаяння також є необхідною вимогою перед хрещенням. Покаятися означає «змінити свої думки відносно минулого (або задуманого) вчинку чи поведінки через розкаяння, або незадоволення», а також «жалкувати, розкаятися, чи відчувати докори сумління за вчинений або невчинений вчинок». Євреї в першому столітті мусили покаятися в їхніх гріхах проти Ісуса Христа (Дії 3:11​-26). Декотрі віруючі в Коринті покаялися в статевій неморальності, ідолопоклонстві, порушенні подружньої вірності, гомосексуалізмі, крадіжці, пожадливості, п’янстві, сварливості, і здирстві. Результатом цього, вони «обмилися» кров’ю Ісуса, «освятились» як ті, що є відокремлені для служіння Єгові, і «виправдались» Ім’ям Ісуса Христа та Божим духом (1 Коринтян 6:9​-11). Отже каяття — це крок до доброго сумління й свободи від Бога, що звільняє від почуття провинності за гріх (1 Петра 3:21).

17. Що означає навернутися, і що це вимагає від людини, що хоче охреститися?

¹⁷ Перш ніж людина охреститься на одного із Свідків Єгови, то насамперед мусить навернутися. Людина, яка розкаюється, навертається тоді, коли покине неправильний спосіб життя і вирішить чинити те, що є правильне. Єврейське й грецьке дієслова, зв’язані з наверненням означають «вернутися, обернутися, або повернутися». У духовному значенні це стосується повернення до Бога з неправильного шляху (1 Царів 8:33, 34). Навернення вимагає «чинити діла, гідні покаяння», виконувати Божі накази, покинути фальшиву релігію, і невідхильно віддати наші серця Єгові, щоб служити тільки Йому (Дії 26:20; Повторення Закону 30:2, 8, 10; 1 Самуїлова 7:3). Це вимагає «нового серця та нового духа», для зміненого мислення, характерної природи, і цілі в житті (Єзекіїля 18:31). У результаті нова особистість заступає безбожні риси побожними (Колосян 3:5​-14). Так, правдиве покаяння справді спонукує людину «навернутись» (Дії 3:19).

18. Чому слід присвячувати себе Богові в молитві, і яке є значення цього кроку?

¹⁸ Перед хрещенням людина мусить присвятити себе Богові в молитві. (Порівняйте Луки 3:21, 22). Присвячення означає відокремлювати для святої цілі. Цей крок такий важливий, що в молитві ми повинні висловити Богові наше рішення віддано назавжди служити тільки Йому (Повторення Закону 5:8, 9; 1 Хронік 29:10​-13). Звичайно, ми не присвячуємо себе якійсь праці, але Самому Богові. Цей пункт розяснилось у похоронній промові для першого президента Товариства Вартової Башти, Чарлза Тейза Рассела. На тій оказії в 1916 році секретар-скарбник Товариства, В. Е. Ван Амберг, сказав: «Ця велика всесвітня праця не є працею однієї людини. Вона зовсім завелика для виконування однією людиною. Це Божа праця і вона не змінюється. Бог користувався багатьма слугами в минулому, і безперечно буде користуватись багатьма в майбутньому. Ми не присвячуємо себе людині, або праці людини, але виконувати Божу волю, як Він буде виявляти її нам через Своє Слово й наперед визначене керівництво. Бог до цих пір очолює цю працю». Але, що іншого нам слід робити про наше присвячення Богові?

19. (а) Як прилюдно виявляється присвячення Єгові? (б) Що символізує хрещення у воді?

¹⁹ Коли людина хреститься, то прилюдно виявляє своє присвячення Єгові. Хрещення — це символ того, що людина, яка хреститься у воді безумовно присвятила себе Богові Єгові через Ісуса Христа. (Порівняйте Матвія 16:24). Коли кандидата на хрещення занурюють у воду а тоді виймають, то він символічно вмирає до свого колишнього життя до зовсім нового способу життя, щоб без застережень виконувати Божу волю. (Порівняйте Римлян 6:4​-6). Ісус охрестився, і без застережень представив Себе Своєму небесному Отцю (Матвія 3:13​-17). І Святе Письмо повторно показує, що кваліфіковані віруючі повинні охреститися (Дії 8:13; 16:27​-34; 18:8). Щоб стати одним із Свідків Єгови в наш час, то людина мусить бути віруючою і правдиво практикувати віру, а тоді охреститися. (Порівняйте Дії 8:26​-39).

Стійте непохитно!

20. Які є деякі біблійні приклади показати, що ми зазнаємо велике благословення за те, що вибрали свободу від Бога, як охрещені Свідки Єгови?

²⁰ Якщо ви вже постановили непохитно держатися свободи від Бога, як охрещений Свідок Єгови, то Він поблагословить вас за це, як Він благословив Своїх слуг у давнину. Наприклад, Єгова поблагословив постарілих Авраама та Сарру разом з їхнім богобоязливим сином, Ісаком. Вірою пророк Мойсей вибрав постраждати з Божими людьми «аніж мати дочасну гріховну потіху. Він наругу [будучи давнім прообразом] Христову [або Божого Помазанця] вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські» (Євреїв 11:24​-26). Мойсей мав привілей в тім, що Єгова користувався ним вивести ізраїльтян з-під рабства в Єгипті. Крім того, тому що Мойсей вірно служив Богові, то воскресне й буде служити Йому як один з «князів по цілій землі» під керівництвом Більшого Мойсея, Ісуса Христа (Псалом 45:16, НС; Повторення Закону 18:17​-19).

21. Які приклади богобоязливих жінок з давнини підбадьорюють?

²¹ Присвячені християни в наш час також можуть підбадьорюватися прикладами жінок, які справді здобули свободу й радість. Між ними була моавітка Рут, яка зазнала болі через вдівство, як і радість свободи від Бога, що звільняє від фальшивої релігії. Вона залишила свій народ та своїх богів, і зв’язала свою долю з її вдовілою свекрухою, Ноомі. «Куди підеш ти, туди піду й я,— сказала Рут,— а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог» (Рут 1:16). Вийшовши заміж за Боаза, Рут стала матір’ю Давидового діда Оведа (Рут 4:13​-17). Таж, Єгова дав цій покірній неізраїльській жінці «нагороду повну», дозволивши їй стати прародителькою Ісуса, Месії! (Рут 2:12). Як Рут радітиме, коли воскресне й дізнається, що це був її привілей! Подібна радість безсумнівно наповнюватиме серце колишньої воскреслої розпусниці Рахав, яка покинула неморальність і фальшиве поклоніння, як і грішної розкаяної Вірсавії, бо — вони теж довідаються, що Єгова дозволив їм стати прародительками Ісуса Христа (Матвія 1:1​-6, 16).

22. Що буде обговорюватись у наступній статті?

²² Можна розглянути багато більше прикладів тих, які одержали свободу від Бога. Наприклад, до цього числа належать вірні чоловіки і жінки згадані в 11 розділі Послання до євреїв. Вони перетерпіли горе, над ними знущалися, і «світ не вартий був їх». Додайте до цього числа вірних Христових послідовників з першого століття, як і інших вірних з того часу, включаючи мільйони осіб, які тепер служать Його Свідками. Як зараз побачимо, якщо ви вибрали стати по їхній стороні й за свободу, яку Бог дає, то маєте багато причин на радість.

Свобода, яку Бог дає доводить до радості

«Радість у Господі — це ваша сила» (НЕЕМІЇ 8:10).

1. Що таке радість, і чому ті, які присвятили своє життя Єгові можуть зазнавати її?

ЄГОВА наповнює серця Своїх людей радістю. Велике щастя, або радість буває результатом надбання чогось доброго або надії на нього. Люди, присвячені Богові, можуть зазнавати такі емоції тому, що радість є плодом Божого святого духа, або активної сили (Галатів 5:22, 23). Навіть коли нас оточують тяжкі випробовування, ми таки можемо радіти як слуги Єгови, яких провадить Його дух.

2. Чому євреї раділи із спеціальної оказії за днів Ездри?

² Одної спеціальної оказії в п’ятому столітті до н. е., євреї користувалися своєю свободою від Бога святкувати радісне свято Кучок у Єрусалимі. Після того, як Ездра й інші Левіти прочитали й пояснили їм Божий Закон, «пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому» (Неемії 8:5​-12).

Радість у Єгові — наша твердиня

3. Під якими обставинами «радість у Єгові» може бути нашою твердинею?

³ Протягом того святкування євреї зрозуміли правдивість слів: «Радість у Єгові — це ваша твердиня» (Неемії 8:10, НС). Ця радість також є нашою твердинею, якщо наполегливо обстоюємо свободу від Бога, як присвячені, охрещені Свідки Єгови. Дехто з нас став помазаним святим духом і був прийнятим у Божу родину, як співспадкоємець з Христом (Римлян 8:15​-23). Переважна більшість з нас сьогодні має надію жити в раю на землі (Луки 23:43). Як ми повинні радіти з цього!

4. Чому християни можуть зносити страждання і переслідування?

⁴ Незважаючи на такі чудові можливості, то все-таки зносити страждання і переслідування нелегко. Проте ми можемо витерпіти все це, тому що Бог дає нам Свого святого духа. Завдяки Його духові ми маємо радість і переконання, що ніщо не позбавить нас нашої надії або Божої любові. Крім того, ми можемо бути певні, що Єгова буде нашою твердинею якщо будемо любити Його цілим серцем, душею, силою і розумом (Луки 10:27).

5. У чому можна знайти причини на радість?

⁵ Люди Єгови втішаються великим благословенням і мають багато причин радіти. Декотрі з цих причин для радості згадуються в Павловому Посланні до галатів. Інші причини згадуються в інших місцях Святого Письма. Якщо розглянемо такі радісні благословення, то це дуже підбадьорить нас.

Дорожіть свободою від Бога

6. Чому Павло наполягав, щоб християни в Галатах стояли непохитно?

⁶ Будучи християнами, ми зазнаємо радісного благословення з прийнятного становища перед Богом. Оскільки Христос звільнив Своїх послідовників від умов Мойсеєвого Закону, то Павло наполягає, щоб галати стояли непохитно й не поневолювалися «ярмом рабства». А, що сказати про нас? Коли б ми доводили нашу праведність додержуванням Закону, то відлучилися б від Христа. Проте Божий дух допомагає нам чекати бажаної праведності, яка походить від віри, діючої через любов, а не від фізичного обрізання або будь-яких інших діл Закону (Галатів 5:1​-6).

7. Як нам потрібно ставитися до святого служіння Єгові?

⁷ Це велике благословення користуватися нашою свободою від Бога, щоб «служити Єгові з радості» (Псалом 100:2). Справді, це неоцінимий привілей служити «Богові Вседержителю», Самому «Царю вічності»! (Об’явлення 15:3, НС). Коли наплив хвиль негідності пригнічує, то дуже корисно є усвідомлювати, що Бог наблизив нас до Себе через Ісуса Христа й дозволив нам мати участь у «виконуванні святої служби Євангелії Божої» (Римлян 15:16; Івана 6:44; 14:6). Які ж причини на радість і вдячність Богові!

8. Щодо Вавілона великого, яку підставу на радість мають Божі люди?

⁸ Інша причина радості є наша свобода від Бога, яка звільняє від Вавілона великого, світової імперії фальшивої релігії (Об’явлення 18:2, 4, 5). Хоч символічно ця релігійна розпусниця «сидить над багатьма водами», що означає «народи та люди, і племена та язики», то вона не сидить над слугами Єгови, тобто не має релігійного впливу й контролю над ними (Об’явлення 17:1, 15). Ми радіємо у Божому чудовому світлі, тоді як прихильники Вавілона великого знаходяться в духовній темряві (1 Петра 2:9). Правда, нам можливо трудно зрозуміти декотрі «Божі глибини» (1 Коринтян 2:10). Але молитися за мудрістю і допомогою святого духа, допомагає нам зрозуміти біблійну правду, яка визволяє духовно (Івана 8:31, 32; Якова 1:5​-8).

9. Що нам слід робити, якщо хочемо зазнавати благословення постійної свободи від релігійних помилок?

⁹ Ми втішаємося благословенням постійної свободи від релігійних помилок, але щоб не загубити тієї свободи, то конче треба цуратися відступництва. Галати добре бігли в християнських перегонах, але дехто перешкоджав їм, щоб вони не слухалися правди. Таке зле переконання не було від Бога, якому слід протистояти. Як мала розчина заквасить усе тісто, то так фальшиві вчителі або напрям до відступництва, може зіпсувати цілий збір. Павло бажав, щоб захисники обрізання, які старалися руйнувати віру галатів, не тільки обрізувалися, але зовсім спотворили себе статево. Справді це круті слова! Але ми повинні так безкомпромісно цуратися відступництва якщо хочемо зберегти нашу свободу від Бога, яка звільняє від релігійної помилки (Галатів 5:7​-12).

З любов’ю служіть один одному

10. Яка є наша відповідальність як члени християнського братерства?

¹⁰ Свобода від Бога з’єднала нас у любляче братерство, але ми самі мусимо проявляти любов. Галати не повинні були користуватися свободою, як «привід догоджати тілу» або виправдувати непривабливе себелюбство. Вони, будучи спонукані любов’ю, повинні служити один одному (Левит 19:18; Івана 13:35). Ми теж мусимо уникати сварок і ненависті через які можемо погубити один одного. Звичайно, ми цього не зробимо якщо будемо любити одні одних (Галатів 5:13​-15).

11. Як ми можемо бути благословенням для інших, і як вони можуть нас благословляти?

¹¹ Користуючись нашою свободою від Бога в гармонії з керівництвом Божого духа, ми будемо проявляти любов і будемо благословенням для інших. Піддаватися контролю і керівництву святого духа повинно бути для нас звичкою. Тоді не будемо схильні нелюб’язно задовольняти наше грішне тіло, яке «бажає противного Духові». Якщо будемо проваджені Божим духом, то будемо чинити іншим добро не тому, що якісь там правила вимагають цього, або через кару нав’язану правопорушникам. Наприклад, любов, а не тільки закон, стримуватиме нас від порочення іншим репутації (Левит 19:16). Любов спонукуватиме нас говорити й поводитись лагідно. Тому що виявляємо любов — плід духа, то інші будуть благословити нас, або говорити нам на користь (Приповістей 10:6). Крім того, спілкування з нами буде благословенням для них (Галатів 5:16​-18).

Протилежні плоди

12. Яких благословень ми будемо зазнавати з уникнення грішних «вчинків тіла»?

¹² Багато благословень пов’язаних з нашою свободою від Бога бувають результатом уникнення грішних «вчинків тіла». Будучи Божими людьми, ми взагалі уникаємо багатьох страждань, тому що не практикуємо статевої розпусти, нечистості й непристойної поведінки. Не будучи ідолопоклонниками, ми зазнаємо радість, тому що задовольняємо Єгову в цьому відношенні (1 Івана 5:21). Тому що ми не займаємось спіритизмом, то демони не запановують над нами. Наше християнське братерство не руйнується ворожнечею, сварками, заздрістю, гнівом, суперечками, незгодами, і єрессю. І ми не втрачаємо радості через п’янство та гулянки. Павло перестеріг, що ті, хто практикує вчинки тіла, не успадкує Божого Царства. Тому що ми слухаємося Його, то не втрачаємо радісної надії на Царство (Галатів 5:19​-21).

13. Яких плодів святого духа Єгова є джерелом?

¹³ Свобода від Бога дає нам радість, тому що християни виявляють плід духа Єгови. З того що Павло написав до галатів, легко бачити, що вчинки грішного тіла є як ті колючки у протилежності доброму плодові, любові, радості, миру, довготерпіння, лагідності, добрості, вірності, тихості, здержливості, вкорінених у побожних серцях. Постановивши не задовольняти бажань грішного тіла, ми бажаємо, щоб Божий дух провадив нас і хочемо жити під його керівництвом. Дух робить нас покірними й мирними, і ми не будемо ставати «чванливі, не будемо дражнити один одного, не будемо завидувати один одному!» Не дивно, що ми зазнаємо радість із спілкування з тими, які виявляють плід Божого духа! (Галатів 5:22​-26).

Інші підстави на радість

14. Яка зброя є потрібна в боротьбі проти піднебесних духів злоби?

¹⁴ Разом з нашою духовною свободою від Бога ми є охоронені від Сатани й демонів. Щоб успішно боротися проти злобних духовних сил, то конче мусимо зодягнутися «в повну Божу зброю». Ми мусимо підперезатися правдою і зодягнутися в броню праведності. Ноги треба взути в готовність Євангелії миру. Потрібним також є великий щит віри, щоб ним гасити огненні стріли лукавого. Треба надіти також шолома спасіння і володіти «мечем духовним», який є Боже Слово. Також «усякою молитвою й благанням кожного часу молімся в дусі» (Ефесян 6:11​-18). Якщо зодягнемося в духовну зброю і будемо відкидати демонізм, то можемо бути мужніми й радісними. (Порівняйте Дії 19:18​-20).

15. Яких радісних благословень ми зазнаємо якщо будемо поводитися згідно з Божим Словом?

¹⁵ Ми радіємо тому що поводимося згідно з Божим Словом, і нас не мучить совість за провинність так як багатьох правопорушників. Ми «пильно дбаємо про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей» (Дії 24:16). Тому ми не боїмося Божої кари, яка випади на долю добровільним, нерозкаяним грішникам (Матвія 12:22​-32; Євреїв 10:26​-31). Застосуванням поради в Приповістей 3:21​-26, ми зазнаємо сповнення тих слів: «Стережи добрий розум і розважність, і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,— Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться! Якщо покладешся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон. Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,— бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!»

16. Як молитва спричиняє радість, і яку роль відіграє дух Єгови щодо молитви?

¹⁶ Інша підстава для радості є наша свобода від Бога приступати до Єгови в молитві будучи впевненими, що Він вислухає нас. Так, Бог відповідає на наші молитви тому, що маємо «страх Господній» (Приповістей 1:7). Крім того, тому що «молимося в Дусі Святім», то це допомагає нам берегти себе в Божій любові (Юди 20, 21). Ми бережемо себе в Його любові, коли виявляємо стан серця, який Єгова схвалює і коли під впливом духа, молимося згідно з Його волею і Його Словом, бо дух виявляє нам, як молитися і чого слід просити в молитві (1 Івана 5:13​-15). Якщо під суворим випробовуванням не знаємо про що молитися, то «Дух допомагає нам у наших немочах і заступається за нас невимовними зідханнями». Бог відповідає на такі молитви (Римлян 8:26, 27). Молімся і просім у Бога святого духа й дозвольмо Йому створювати в нас потрібні плоди, щоб знести якесь особливе випробовування (Луки 11:13). Ми також збільшимо нашу радість якщо будемо богомільно й пильно вивчати Боже, натхненне духом Слово й християнські видання приготовлені під керівництвом Божого духа.

Благословення завжди досяжної допомоги

17. Як Мойсеєві досвіди й Давидові слова показують, що Єгова перебуває зі Своїми людьми?

¹⁷ З правильного користування нашою свободою від Бога, ми зазнаємо радість знаючи, що Єгова підтримує нас. Коли через несприятливі обставини Мойсей вийшов з Єгипту, то вірою «був непохитний, як той, хто Невидимого бачить» (Євреїв 11:27). Мойсей не був сам один; він знав, що Єгова підтримував його. Подібно до цього, сини Кореєві співали: «Бог для нас — охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються, тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів! Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори» (Псалом 46:2​-4). Якщо маємо таку віру в Бога, то Він ніколи не покине нас. Давид сказав: «Бо мій батько та мати моя мене кинули,— та Господь прийме мене!» (Псалом 27:10). Яка ж радість знати, що Бог дуже дбає про Своїх слуг! (1 Петра 5:6, 7).

18. Чому ті, які мають радість у Єгові також мають свободу від Бога, яка звільняє від непереборних турбот?

¹⁸ Маючи радість Єгови, ми також маємо свободу, яка звільняє від непереборних турбот. «Ні про що не турбуйтесь,— сазав Павло,— а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки в Христі Ісусі» (Филип’ян 4:6, 7). Мир Божий — це незрівнянний спокій навіть у найтяжчому становищі. Маючи такий спокій, наші серця не тривожаться і ми користаємо духовно, емоційно, та фізично (Приповістей 14:30). Це також допомагає нам зберігати психічну рівновагу, бо знаємо, що обставини, які Бог дозволяє, ніколи не заподіють нам непоправної шкоди (Матвія 10:28). Ми маємо цей мир, який походить з близького споріднення з Богом через Христа, тому що присвятили себе Єгові й підкоряємося керівництву Його духа, який є джерелом таких плодів як радість і мир.

19. Від чого нам потрібно не відвертати серця, щоб зберегти радість?

¹⁹ Не відвертати серця від нашої свободи від Бога й надії на Царство допоможе нам зберігати радість. Наприклад, деколи неможливо поліпшити погане здоров’я, однак, таки можемо просити в молитві, мудрості й сили, щоб боротись, і думати про наше теперішнє духовне здоров’я як і про фізичне зцілення, якого зазнаємо під правлінням Царства, буде потішати нас тепер (Псалом 41:2​-4; Ісаї 33:24). Хоч сьогодні можливо будемо змушені терпіти через брак життєвих потреб, то в земному Раю, який вже дуже близький, буде всього вдосталь (Псалом 72:14, 16; Ісаї 65:21​-23). Так, наш небесний Отець підтримуватиме нас тепер і в майбутньому доповнить нашу радість (Псалом 145:14​-21).

Дорожіть вашою свободою від Бога

20. Згідно з Псалмом 100:1​-5, як ми повинні приступати до Єгови?

²⁰ Як народ Єгови, ми звичайно хочемо дорожити нашою свободою від Бога з якої зазнали радість і дуже велике благословення. Не дивно, що Псалом 100:1​-5 наполягає, щоб ми входили в Божу присутність «зо співом». Ми є власністю Єгови й Він дбає про нас як люблячий Пастир. Так, «Його ми народ та отара Його пасовиська». Тому що Він є Творцем і має такі чудові риси, це спонукує нас входити в подвір’я Його святині з хвалою і подякою. Ми є спонукані «виславляти Його Ім’я» і говорити на користь Бога Єгови. Крім того, ми завжди можемо покладатися на Його милість, тобто співчутливу турботу. «З роду в рід» Єгова є вірний, і неухильно виявляє любов тим, які виконують Його волю.

21. Яке підбадьорення було надруковане в самому першому номері «Вартової Башти» і що нам слід робити відносно свободи, яку Бог дає?

²¹ Будучи недосконалими, то неможливо уникнути всіх випробувань. Проте з Божою допомогою ми можемо бути мужніми й радісними Свідками Єгови. Значними в цьому відношенні також є ці слова з першого номера цього журналу («Вартова Башта» з липня 1879): «Будь хоробрий... мій християнський брате чи сестро, яка втомно намагається ходити вузькою дорогою. Не турбуйся про крутий шлях; він освячений блаженними ногами Господа. Вважай кожну колючку за квітку; кожну гостру скелю за етап розвитку, і спішися до мети... не спускай з очей нагороди». Мільйони осіб, які вже служать Єгові, не спускають очей з нагороди й мають багато причин бути хоробрими та радісними. Разом з ними, стійте непохитно за свободу від Бога. Не пропустіть її мети, і нехай радість у Єгові завжди буде вашою твердинею.