8. Як Адам неправильно використав свою свободу волі і до чого це призвело?

⁸ На жаль, Адам не був задоволений своїм завданням від Бога: обробляти і доглядати земний рай. Крім того, він отримав від Бога наказ: «Народжуйте дітей, розмножуйтесь і наповнюйте землю. Оволодівайте нею і пануйте над рибами... над летючими створіннями... і над усіма живими створіннями, що рухаються по землі» (Бут. 1:28). Але Адам був невдоволений своєю великою свободою. Він вирішив переступити визначені Богом межі, з’ївши заборонений плід. Таке грубе зловживання свободою волі принесло Адамовим нащадкам страждання і біль, які вони зносять тисячоліттями (Рим. 5:12). Знаючи про наслідки Адамового рішення, ми повинні відповідально використовувати свою свободу і визнавати межі, встановлені Єговою.

НЕ ЗЛОВЖИВАЙМО СВОБОДОЮ ВОЛІ

12. Чого ми ніколи не повинні робити з даром свободи волі?

¹² Уяви, що ти подарував другові цінний подарунок. Мабуть, тебе дуже засмутило б, якби ти довідався, що він викинув твій подарунок у сміття або, ще гірше, використовував його на шкоду іншим. А тепер подумай, що, напевно, відчуває Єгова, коли бачить, як багато людей зловживають своєю свободою і приймають рішення на шкоду іншим. Біблія передрекла, що в «останні дні» люди будуть «невдячними» (2 Тим. 3:1, 2). Тож ніколи не зловживаймо цим неоціненним даром від Єгови і не вважаймо його чимось належним. Але як не зловживати даром свободи волі?

13. В якому випадку ми не будемо зловживати своєю християнською свободою?

¹³ Всі ми маємо свободу вибирати друзів, стиль одягу і зовнішнього вигляду та розваги. Проте може статися так, що своєю свободою ми прикриватимемо зло, якщо вирішимо бути рабами плотських бажань або йти за примхами й ганебними тенденціями цього світу. (Прочитайте 1 Петра 2:16.) Замість того щоб, користуючись свободою, «задовольняти плотські бажання», ми хочемо завжди приймати рішення, які допомагають нам слухатися поради: «Усе робіть на Божу славу» (Гал. 5:13; 1 Кор. 10:31).

14. Чому потрібно покладатися на Єгову, коли ми послуговуємося свободою волі?

¹⁴ Також ми оберігаємо свій дар свободи волі, якщо покладаємося на Єгову і дозволяємо йому вести нас, встановивши межі, які нас захищають. Тільки Бог навчає нас про корисне і веде дорогою, якою ми маємо йти (Ісаї 48:17). Ми повинні смиренно визнавати правдивість натхнених слів: «Не в волі людини її дорога. Не в волі того, хто йде, скеровувати свої кроки» (Єрем. 10:23). Тож ніколи не покладаймося на власне розуміння, як це зробив Адам і бунтівні ізраїльтяни. Натомість завжди слухаймося поради: «Надійся на Єгову всім своїм серцем» (Присл. 3:5).