Придивімося до віковічної краси дерева

Від нашого кореспондента у Новій Зеландії

ОСТАННІМ часом деревина, особливо місцевих порід, стає дедалі більшою рідкістю. Масштаби вирубування лісів у багатьох країнах світу просто лякають. Нестача лісоматеріалів призводить до надзвичайного підвищення цін на деревину — один із найважливіших товарів у світі, запаси котрого донедавна майже не мали меж.

Парадоксально, але в Новій Зеландії найліпше себе почуває сосна промениста; перші її посадки з’явилися в країні в 1930-х роках. Натомість дерева місцевих порід, наприклад ріму, каурі, бук, а також подокарп, знайти тепер не так легко.

Незмінна краса натурального дерева

Упродовж тисячоліть людина із завзяттям виготовляла з дерева силу-силенну всіляких корисних речей. Багато хто просто в захопленні від дерева: його кольору, унікального візерунка і навіть неповторного запаху, притаманного більшості видів. Різні вироби з дерева — деякі з них бувають дуже цінні — із року в рік, а деколи й протягом сторіч приносили людям задоволення.

Ще з давніх-давен багато помешкань прикрашались меблями з натурального дерева. Послуговуючись простими інструментами та виявляючи художній смак і майстерність, чоловіки й жінки виготовляли такі необхідні у побуті предмети, як столи, келихи, табуретки, бочки, скрині й стільці.

Сьогодні завдяки сучасній технології усі ці речі можна виготовляти з надзвичайною швидкістю. Користуючись такими інструментами, як мотопилка, електродриль, а також стругальними й стрічково-шліфувальними верстатами, необроблену деревину можна вміло та ефективно, хоча й не без шуму, перетворити на меблі з натурального дерева. Багато країн можуть похвалитися своїми деревообробними комбінатами, на яких швидко й у великій кількості виготовляються меблі за досить-таки доступними цінами.

Однак нерідко такі меблі не дуже довговічні; це стається або 1) через використання не натурального дерева, а його замінників (фанера, деревностружкові плити), або 2) через те, що заради швидкості процесу окремі частини механічно скріплюються між собою скобами або цвяхами (деколи з широкою головкою).

Назад до тесла

Не бажаючи змиритися із недоліками, які нібито властиві сучасній технології, дехто вирішив скористатися послугами стародавнього інструмента для обробки деревини — тесла. Згідно з визначенням, це є «різальний інструмент, в якому тонке лезо із закругленим кінцем встановлюється перпендикулярно до держака; застосовується переважно для надання дереву певної форми». У Новій Зеландії майстри народності маорі використовували тесла з нефриту, коли видовбували каное та надавали необхідної форми стовпам, з яких пізніше мали щось вирізувати. Сьогодні ж більшість тесел металеві.

У минулих сторіччях теслярі використовували тесло, щоб вирівнювати й припасовувати дерев’яні частини в будинках та кораблях. Вони обтісували затиснені між ногами дошки, поступово вирівнюючи закругленим кінцем тесла заглиблення чи виїмки, що були на її поверхні.

Його товариш — струг

Природна краса виробу може стати привабливішою, але тоді він має познайомитися ще з одним незамінним інструментом і товаришем тесла — стругом. За допомогою цього знаряддя обробляють краї та поверхні дошки. Як тесло, так і струг завжди повинні бути гострими, мов лезо.

Отже, ви придбали ці інструменти; тепер ви робите наступні кроки: шукаєте необроблений вихідний матеріал, аби перетворити його у будь-які меблі на свій смак. Саме в цьому, на думку теслярів, старомодний кустарний спосіб виготовлення меблів значно переважає більш традиційні технології.

Необроблені дошки (коли вони сухі, невикривлені й непокручені) можна перетворити на меблі, що відзначатимуться як своєю міцністю, так і красою. Можливостей знайти такі дошки є багато: їх можна зняти з непотрібних меблів (шафи, спинки ліжка, верхні частини стола) та старих ящиків, теж можна використати балки з будинків, що пішли під знос, та стовпи зі старих парканів.

Уживані дошки знову повертаються до життя

Старі дошки — якщо тільки вони не почали гнити й не зіпсовані комахами — можуть знову ожити в руках майстра, вражаючи теплом і красою свого малюнка.

Коли меблі виготовляють із уживаних дощок, різні плями, дірки від цвяхів, а також виїмки можуть лише додати меблям неповторності. Чи ви залишите меблі такими, якими вони є, чи вирішите пофарбувати або відполірувати їх, ці добротні й надійні витвори, зроблені вашими власними руками, довго приноситимуть задоволення і насолоду.

Так само як садівник, що обробляє ґрунт, гончар, який замішує глину, або прядильник, що суче натуральне волокно, тесляр, обробляючи брусок дерева, щоб за допомогою тесла й струга виготовити якийсь предмет, по-справжньому тішиться результатами своєї праці. Так, це наполеглива праця. І вона забирає значно більше часу, ніж праця за сучасними методами. Однак усвідомлення того, що ваш труд принесе задоволення і що з виготовлених вашими руками меблів багато років зможуть користати інші, приноситиме вам радість — радість, яку вже багато сторіч отримують ті, хто працює з деревом.

Короткі поради щодо роботи з деревом

Не всяка деревина легко піддається обробці теслом. Як правило, лезо тесла не бере волокна твердих порід тропічних дерев. Зазвичай теслу добре піддається більш м’яка деревина з гладкою текстурою. Сучків можна не боятися. Напівкругла стамеска допоможе позбутися їх, так що на тому місці залишиться лише заглиблення; це зробить поверхню вашого виробу ще оригінальнішою.

Здебільшого найліпший колір має та деревина, котру випиляли від серцевини дерева. Виготовлені з такої деревини меблі рідко коли потребують застосування барвників. Коли ж дерево має досить простий малюнок і вам хотілося б додати йому глибини та неповторності, можна використати барвники; вам буде з чого вибирати, бо барвників є багато, на будь-який смак.

Навіть така обробка може обійтися досить дешево. Працюючи із світлою деревиною, деякі майстри надали своєму виробу вишуканої краси, коли начистили поверхню автомобільним мастилом.

Якщо ви бажаєте надати своєму творінню вигляду закінченості, на поверхню меблів — пульверизатором чи пензлем — можна нанести поліуретан або лак, які також є в широкому асортименті. Коли ж ви хочете, щоби поверхня виглядала більш природно, для полірування можна застосувати спеціальний розчин; він не утворює плівки на деревині, а вбирається нею. Розчин готують так: п’ять частин оцту, чотири частини скипидару, дві частини неочищеної льняної олії та одна частина метилового спирту. Додайте до розчину трохи воску, тоді нанесіть розчин на поверхню дерева і залиште його на декілька днів, щоб дерево могло його ввібрати.

Митецька робота, що приносить задоволення

Меблі з натурального дерева, виготовлені власними руками, відзначаються особливою витонченістю, і вони завжди тішитимуть око, стоячи у вашому улюбленому куточку дому, хоч би яким скромним він був. Чарівні, деколи багатовікові творива меблевих майстрів можна побачити по всіх закутках землі; вони прикрашають як великі палаци, так і маленькі сільські будиночки. Ці меблі красномовно свідчать про обдарованість, старанність та наполегливість їхніх майстрів. Умільці отримували насолоду й радість, виготовляючи свої творива; їх також тішило знання про те, що, коли дбати про меблі з любов’ю, вони завжди служитимуть своїм господарям і тішитимуть їх своєю красою. Вони також додаватимуть неповторності тим господам, які вони прикрашають.

У цей вік пластикових «штамповок» дерево — чудовий дар від Творця — й досі високо цінують, зокрема за деревину, яка вабить завзятих майстрів та спонукує їх створювати чудові дерев’яні меблі.

[Ілюстрації на сторінці 23]

Ріму.

Тава.

Дуб.

Сосна промениста з сучком.

Сосна, оброблена лаком.

Сосна, оброблена мастилом.

Сосна, оброблена темним барвником.

[Ілюстрації на сторінці 24]

Тесло

і струг у роботі.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Буфет ручної роботи.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Поличка в кутку.