Галати вже знали рішення керівного органу, що обрізання не було вимогою для християн (Дії 15:22​-29). Але прихильники іудаїзму старались нав’язувати на них вимогу обрізання. Тому Павло говорить про християнську свободу в його Посланні писане до галатів з Коринта або Сірійської Антіохії близько 50—52 року н. е. Наприклад, він каже: «Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства» (Галатів 5:1).

Стійте непохитно!

Своєю смертю, Христос «викупив підзаконних». Але Його послідовники тепер мусять стояти непохитно в християнській свободі (4:1—6:18). Галати мусили протистояти тим, які старались упроваджувати їх назад у рабство під Законом. Крім того, вони не повинні зловживати своєю свободою, але уникати «вчинків тілесних» і виявляти плід Божого духа. Євреї, які старались поневолювати їх Законом, бажали «хвалитися тілом», уникати переслідування, щоб мали причину хвалитись. Проте, Павло доводить, що ні обрізання, ні необрізання немає значення, краще, «створення нове». Він молився, щоб на духовному Ізраїлі, новим створінням, був мир.

Павлове Послання до галатів допомогло їм протистояти євреям, які старались поневолити їх духовно.