По інший бік Японського моря, у японських садах, виробився власний стиль, за яким форма є важливішою, ніж колір, і кожна річ має точно відведене їй місце. Намагаючись передати на обмеженій площі красу та різноманітність природи, садівник уважно розкладає каміння і скрупульозно саджає й виховує рослини свого саду. Це добре видно у мистецтві бонсаі (що означає «рослина у горщику»). Бонсаі є мистецтвом надавати мініатюрному дереву або декільком деревам точної форми і пропорцій.

Хоч за стилем східний сад може дуже відрізнятися від свого західного брата, він також відображає тугу за Раєм. Наприклад, як пише японський історик садівництва Вібе Каутерт, у Японії періоду Хейан (794—1185 роки) садівники намагалися створити атмосферу «раю на землі».

Класичний японський сад.