ГЕВА́Л, ГЕВАЛЯ́НИ

(Гевал, можливо, озн. «територія; кордон».)

1. Гевал, фінікійське місто на узбережжі Середземного моря, ототожнюють із сучасним Джубейлем, що лежить приблизно за 28 км на Пн. Сх. від Бейрута. Історики вважають Гевал (грец. «Бібл») одним з найдавніших міст Близького Сходу. (Див. ІсН 13:5, NW, прим.)

Коли за днів Ісуса Навина Єгова казав, якими землями ізраїльтяни мають заволодіти, він згадав «землю гевалян» (ІсН 13:1—5). Критики вбачають тут неузгодженість, адже місто Гевал лежало далеко на Пн. від Ізраїлю (прибл. за 100 км на Пн. від Дана) і, очевидно, ніколи не входило у володіння ізраїльтян. Деякі вчені вважають, що єврейський текст у цьому місці пошкоджено і що раніше там були слова «земля, прилегла до Лівану» або «до кордону гевалян». Однак варто взяти до уваги, що обіцянки Єгови, записані в Ісуса Навина 13:2—7, могли виконатися лише за певних умов. Можливо, ізраїльтяни так і не заволоділи Гевалом через свій непослух. (Пор. ІсН 23:12, 13.)

В XI ст. до н. е. геваляни допомагали Соломону заготовляти матеріали для будівництва храму (1Цр 5:18). Єгова згадав «вмілих майстрів з Гевала» серед тих, хто сприяв економічному процвітанню і славі Тира (Єз 27:9).

2. Ще один Гевал згадується у Псалмі 83:7 разом з Аммоном і Амаликом, тож, очевидно, він лежав на Пд. або Сх. від Мертвого моря. Хоча точне місце його розташування не відоме, деякі дослідники стверджують, що він був розташований неподалік від Петри, приблизно за 100 км на Пн. Сх. від затоки Акаба.