1. Як творіння свідчить про щедрість Єгови?

ПЕРШ ніж Єгова почав творити, він був один. Але він думав не лише про себе. Бог подарував життя розумним створінням — як ангелам, так і людям. «Щасливий Бог» Єгова любить давати добрі дари (1 Тим. 1:11; Як. 1:17). І, оскільки Єгова хоче, щоб ми теж були щасливими, він навчає нас виявляти щедрість (Рим. 1:20).

2, 3. а) Чому ми почуваємося щасливими, коли виявляємо щедрість? б) Що ми розглянемо в цій статті?

² Бог створив людину за своїм образом (Бут. 1:27). Інакше кажучи, ми були створені з такими рисами, як у нього. Тож, щоб бути щасливими і задоволеними життям, нам треба наслідувати приклад Єгови — цікавитись іншими і виявляти щедрість (Філ. 2:3, 4; Як. 1:5). Чому? Тому що такими створив людей Єгова. Незважаючи на нашу недосконалість, ми можемо наслідувати щедрість Єгови.

³ З Біблії ми вчимось, як саме виявляти щедрість. У цій статті ми розглянемо, як, виявляючи щедрість, можна отримати Боже схвалення. Також ми побачимо, як ця риса допомагає нам виконувати доручену Богом працю. Крім того, ми дізнаємось, як щедрість пов’язана зі щастям і чому нам необхідно завжди бути щедрими.

ЯК ОТРИМАТИ БОЖЕ СХВАЛЕННЯ

4, 5. Який приклад щедрості подають нам Єгова та Ісус?

⁴ Єгова хоче, щоб люди наслідували його. Він радіє, коли ми виявляємо щедрість (Еф. 5:1). Бог хоче, щоб люди були щасливі. Це чітко видно з того, як ми створені, а також з краси і багатства природи (Пс. 104:24; 139:13—16). Отже, ми несемо славу Єгові, якщо намагаємось дарувати щастя іншим.

⁵ Правдиві християни наслідують Христа, який своїм досконалим прикладом показав, як люди можуть виявляти щедрість. Сам Ісус сказав: «Син людський прийшов не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і віддати своє життя як викуп за багатьох» (Матв. 20:28). Тому апостол Павло заохочував християн: «Майте такий самий склад розуму, як і в Христа Ісуса... він відмовився від усього, прийняв образ раба» (Філ. 2:5, 7). Кожному з нас варто запитати себе: «Чи можу я ще точніше наслідувати Ісусів приклад?» (Прочитайте 1 Петра 2:21.)

6. Чого нас навчив Ісус, навівши приклад про милосердного самарянина? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁶ Ми можемо отримати Боже схвалення, якщо наслідуємо досконалі приклади Єгови та Христа, цікавимось іншими і дбаємо про їхні потреби. У своєму прикладі про милосердного самарянина Ісус пояснив, що його послідовники мають робити все можливе, щоб допомагати людям, навіть якщо вони іншого походження. (Прочитайте Луки 10:29—37.) Чи ви пригадуєте запитання, яке спонукало Ісуса розповісти приклад про милосердного самарянина? Один юдей запитав: «А хто мій ближній?» Відповідь Ісуса показує, що ми, подібно до самарянина, повинні з готовністю виявляти щедрість. Тоді ми будемо мати Боже схвалення.

7. Як щедрість пов’язана зі спірним питанням, яке Сатана підняв в Едемському саду?

⁷ У християн є багато вагомих підстав виявляти щедрість. Приміром, ця риса пов’язана зі спірним питанням, яке Сатана підняв в Едемському саду. Сатана твердив, що Адаму та Єві, а значить, і всім людям буде ліпше, якщо вони зосереджуватимуться на собі і ставитимуть власні інтереси вище від послуху Богові. Єва повелася самолюбно, бажаючи стати як Бог. Адам повівся самолюбно, бажаючи догодити Єві (Бут. 3:4—6). Наслідки їхніх рішень очевидні. Самолюбство приносить не щастя, а біду. Виявляючи щедрість, ми засвідчуємо свою віру в те, що Бог дає найкраще керівництво.

ПРАЦЯ, ЯКУ БОГ ДОРУЧИВ СВОЇМ СЛУЖИТЕЛЯМ

8. Чому перша пара людей повинна була думати про інших?

⁸ Хоча в Едемському саду Адам і Єва були одні, вони мали думати про інших. Чому? Єгова дав їм певне завдання. Він поблагословив першу пару та сказав їм розмножуватися, наповнювати землю й оволодівати нею (Бут. 1:28). Так само як Творець щиро цікавився своїм творінням, перші батьки повинні були думати про те, щоб їхні майбутні діти були щасливі. Адам і Єва разом зі своїми нащадками мали розширювати Рай по цілій землі. Такий величезний проект вимагав співпраці від цілої їхньої сім’ї.

9. Чому люди мали бути щасливими, розширюючи межі Раю?

⁹ Досконалим людям потрібно було тісно співпрацювати з Єговою, щоб розширювати межі Раю, сприяючи виконанню Божих намірів. Так вони могли увійти у відпочинок Єгови (Євр. 4:11). Уявіть собі, наскільки приємною і змістовною мала бути ця праця! Ідучи на жертви заради інших, вони отримали б рясні благословення і відчували б величезну радість.

10, 11. Як ми можемо виконувати працю проповідування і підготовки учнів?

¹⁰ У наш час Єгова доручив своїм служителям виконувати працю проповідування і підготовки учнів. Для цього нам потрібно щиро цікавитися людьми. Ми зможемо далі виконувати цю працю, лише якщо будемо робити це з правильних спонук — з любові до Бога і до ближнього.

¹¹ У першому столітті Павло назвав себе і деяких своїх товаришів «Божими співпрацівниками», оскільки вони садили і поливали насіння правди про Царство (1 Кор. 3:6, 9). Сьогодні ми теж можемо бути «Божими співпрацівниками», щедро жертвуючи своїм часом, силами і матеріальними засобами для виконання проповідницької праці, котру нам доручив Бог. Яка ж це надзвичайна честь!

12, 13. Які благословення, на вашу думку, приносить праця підготовки учнів?

¹² Охоче віддаючи свій час і сили праці проповідування та підготовки учнів, ми відчуваємо велику радість. Мало що приносить таке задоволення. Це можуть засвідчити багато тих, хто проводив чи проводить плідні вивчення Біблії. Нам дуже приємно бачити, як світяться очі зацікавлених, коли вони розуміють духовні істини, поглиблюють свою віру, роблять зміни і починають ділитися правдою з іншими. Ісус також відчув велику радість, коли 70 учнів, яких він посилав проповідувати, повернулися радісними, тому що досягнули хороших результатів (Луки 10:17—21).

¹³ Вісники по цілому світі радіють, коли бачать, наскільки позитивно впливає на життя людей біблійна звістка. Розгляньмо приклад Анниa, молодої неодруженої сестри. Вона розширила своє служіння, переїхавши в Східну Європу, в територію, де є велика потреба у вісниках. Анна пише: «Мені дуже подобається, що тут легко розпочинати біблійні вивчення. Служіння приносить мені велику радість. Я не маю часу зосереджуватися на собі. Вдома я думаю про тих, з ким вивчаю Біблію,— про їхні труднощі й тривоги. Я шукаю можливостей підбадьорити їх і надати практичну допомогу. І я переконуюся, що “більше щастя в тому, щоб давати, а не брати”» (Дії 20:35).

14. Як ви можете отримувати задоволення від служіння, навіть якщо мало людей слухає добру новину?

¹⁴ Навіть якщо люди не бажають слухати нас, ми можемо почуватися щасливими, оскільки даємо їм можливість почути добру новину. Зрештою, наше завдання подібне до завдання пророка Єзекіїля, якому Єгова сказав: «Ти маєш передавати мої слова, чи слухатимуть вони тебе, чи ні» (Єзек. 2:7; Ісаї 43:10). Навіть якщо хтось не цінує нашу звістку, Єгова цінує наші зусилля. (Прочитайте Євреїв 6:10.) Ось що написав про своє служіння один вісник: «Ми садимо, поливаємо і молимося, сподіваючись, що Єгова “зростить” зацікавлення» (1 Кор. 3:6).

ЯК БУТИ ЩАСЛИВИМИ

15. Як реагують на щедрість багато людей і чи їхня реакція має впливати на наші дії?

¹⁵ Ісус хоче, щоб ми виявляли щедрість і були щасливими. Багато людей вдячні за виявлену до них щедрість. Тому він радив: «Давайте — і дадуть вам: насиплють у поділ вашого одягу міру добру, щільно наповнену, утрушену й переповнену. Бо, якою мірою міряєте ви, такою відміряють вам» (Луки 6:38). Звичайно, не всі добре відгукуються на нашу щедрість. Але коли люди таки відгукуються на неї, запускається ланцюгова реакція — вдячність спонукує їх бути щедрими до інших. Тож виявляйте щедрість незалежно від того, цінують її люди чи ні. Ніколи не знаєш, чого можна досягти лише одним виявом щедрості.

16. Що має спонукувати нас виявляти щедрість?

¹⁶ По-справжньому щедрі люди, ділячись чимось, не чекають нічого взамін. Саме це Ісус мав на увазі, сказавши: «Коли влаштовуєш бенкет, запрошуй бідних, калік, кульгавих, сліпих, і тоді ти будеш щасливий, бо вони не мають чим тобі відплатити» (Луки 14:13, 14). У Біблії написано: «Щедра людина матиме благословення». Також там сказано: «Щаслива людина, яка дбає про нужденного» (Присл. 22:9; Пс. 41:1). Безперечно, ми виявляємо щедрість тому, що нам приємно допомагати іншим.

17. Як ви можете виявляти щедрість, щоб бути щасливими?

¹⁷ Коли апостол Павло процитував Ісусові слова: «Більше щастя в тому, щоб давати, а не брати», він мав на увазі, що потрібно не лише ділитися матеріальними речами, але й підбадьорювати, давати поради і практично допомагати людям (Дії 20:31—35). Словом і прикладом Павло показав, що важливо йти на жертви заради інших, не шкодуючи свого часу, сил, уваги і любові.

18. Яких висновків про щедрість доходять чимало дослідників?

¹⁸ Дослідники в галузі суспільних наук теж побачили, що щедрість робить людей щасливими. Згідно з однією статтею, «люди кажуть, що почуваються набагато щасливішими, зробивши іншим добро». За словами дослідників, важливо допомагати іншим, щоб життя було «більш змістовним і цілеспрямованим», «адже так задовольняються основні потреби людей». Тож фахівці часто радять займатися волонтерською діяльністю, щоб почувати себе здоровішими і щасливішими. Це не дивує тих, хто вважає Біблію Словом Єгови, люблячого Творця людей (2 Тим. 3:16, 17).

ЗАВЖДИ БУДЬТЕ ЩЕДРИМИ

19, 20. Які ви маєте підстави виявляти щедрість?

¹⁹ Нелегко залишатися щедрими в оточенні людей, які ставлять власні інтереси вище від інтересів інших. Однак Ісус сказав, що необхідно дотримуватися двох найбільших заповідей: любити Єгову всім своїм серцем, душею, розумом та силою і любити свого ближнього, як самого себе (Марка 12:28—31). Як ми побачили в цій статті, той, хто любить Єгову, наслідує його. Єгова та Ісус виявляють щедрість до інших. Вони заохочують нас робити те саме, адже тоді ми будемо по-справжньому щасливими. Якщо ми намагаємося виявляти щедрість у своїх стосунках з Богом і ближніми, це приноситиме славу Єгові і користь нам та іншим.

²⁰ Безсумнівно, ви вже намагаєтеся йти на жертви заради інших, особливо одновірців (Гал. 6:10). Якщо ви й далі це робитимете, то вас будуть любити та цінувати і в результаті ви будете щасливими. У Прислів’я 11:25 говориться: «Щедра людина житиме в достатку, і той, хто відсвіжує інших, сам буде відсвіжений». Звичайно, виявляти безкорисливість, доброту й щедрість можна по-різному і в різних сферах християнського життя та служіння. Деякі з таких можливостей розглядатимуться в наступній статті.

1. Які в нас є можливості співпрацювати з Єговою?

ТВОРЕЦЬ хотів, щоб досконалі люди співпрацювали з ним у виконанні його намірів. Незважаючи на те, що люди тепер недосконалі, вірні служителі все-таки можуть щодня співпрацювати з Єговою. Наприклад, ми стаємо «Божими співпрацівниками», коли проповідуємо добру новину про Боже Царство і навчаємо учнів (1 Кор. 3:5—9). Тільки подумайте, яка це надзвичайна честь, що нас визнано гідними співпрацювати з усемогутнім Творцем всесвіту в такій важливій для нього праці! Усе ж проповідування і підготовка учнів — це не єдині можливості співпрацювати з Єговою. У цій статті ми розглянемо, як ми можемо співпрацювати з Богом, коли допомагаємо своїй сім’ї та одновірцям, виявляємо гостинність, служимо добровольцями, беручи участь у теократичних проектах, і розширяємо своє служіння (Кол. 3:23).

2. Чому було б немудро порівнювати те, що ви робите для Єгови, з тим, що роблять інші?

² Вивчаючи цей матеріал, не порівнюйте те, що ви можете робити для Єгови, з тим, що можуть робити інші. Пам’ятайте, що в кожної людини свій вік, свій стан здоров’я, свої обставини і свої здібності. Апостол Павло під натхненням написав: «Хай кожен перевіряє власні вчинки. Тоді він буде радіти лише особистим досягненням, не порівнюючи себе з іншими» (Гал. 6:4).

ДОПОМАГАЙТЕ СВОЇЙ СІМ’Ї ТА ОДНОВІРЦЯМ

3. Чому можна сказати, що кожен, хто піклується про свою сім’ю, співпрацює з Богом?

³ Єгова очікує, що його служителі будуть дбати про свої сім’ї. Приміром, ви, напевно, працюєте, щоб забезпечувати своїх рідних. Багато матерів вдома доглядають за своїми малими дітьми. Деяким дорослим дітям доводиться піклуватися про своїх немічних батьків. Усе це важливі обов’язки. Боже Слово каже: «Якщо хтось не піклується про своїх, особливо про членів сім’ї, той зрікся віри і гірший, ніж невіруючий» (1 Тим. 5:8). Якщо на вас лежать такі обов’язки, то ви, скоріш за все, не можете виділяти на теократичну діяльність стільки часу, скільки б хотіли. Але не знеохочуйтеся! Єгові приємно, коли ви піклуєтеся про свою сім’ю (1 Кор. 10:31).

4. Як батьки можуть ставити духовні інтереси вище від своїх власних і які результати це приносить?

⁴ Християнські батьки співпрацюють з Єговою, коли ставлять своїм дітям теократичні цілі. У результаті діти нерідко вирішують служити повночасно, дехто навіть далеко від дому. Хтось стає місіонером, інші служать піонерами там, де більша потреба у вісниках, а ще інші — в Бетелі. Через велику відстань деякі сім’ї не можуть збиратися разом так часто, як вони б хотіли. Проте саможертовні батьки заохочують своїх дітей залишатися в такому служінні. Чому? Їм приносить велику радість і задоволення те, що їхні діти ставлять справи Царства на перше місце (3 Ів. 4). Можливо, багато з цих батьків почуваються подібно до Анни, матері Самуїла, яка сказала: «Я позичаю сина Єгові». Ці батьки по праву вважають таку співпрацю надзвичайною честю. Вони не хотіли б нічого змінювати (1 Сам. 1:28, прим.).

5. Як ви можете надавати практичну допомогу членам вашого збору? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁵ Якщо ви не обтяжені сімейними обов’язками, чи могли б ви надавати допомогу одновірцям, наприклад, немічним або стареньким? Чи могли б ви допомагати тим, хто дбає про таких осіб? Подумайте, хто у вашому зборі потребує допомоги. Скажімо, ви могли б посидіти з літніми батьками християнської сестри, щоб вона змогла зайнятися іншими справами. Або ж ви могли б підвезти когось на зібрання, запропонувати піти за покупками, виконати якесь доручення чи відвідати хворого у лікарні. Ваша допомога може виявитися відповіддю на чиюсь молитву, і так ви, по суті, будете співпрацювати з Єговою. (Прочитайте 1 Коринфян 10:24.)

БУДЬТЕ ГОСТИННИМИ

6. Що включає в себе гостинність?

⁶ Божі співпрацівники відомі своєю гостинністю. У Грецьких Писаннях слово, перекладене як «гостинність», означає «доброта до сторонніх» (Євр. 13:2, прим.). У Божому Слові містяться розповіді, з яких ми вчимося виявляти любов, будучи гостинними (Бут. 18:1—5). Ми можемо і повинні шукати нагод, щоб регулярно допомагати іншим незалежно від того, чи вони є нашими одновірцями (Гал. 6:10).

7. Чому варто виявляти гостинність до повночасних служителів?

⁷ Чи можете ви співпрацювати з Богом, виявляючи гостинність до повночасних служителів, які відвідують ваш збір? (Прочитайте 3 Івана 5, 8.) Нерідко це чудові нагоди для взаємного підбадьорення (Рим. 1:11, 12). Розгляньмо приклад Олафа. Він пригадує, що багато десятиліть тому ніхто з його збору не зміг надати житло неодруженому районному наглядачеві. Молодий Олаф запитав своїх батьків, які не були Свідками, чи міг би районний наглядач пожити в їхньому домі. Вони погодилися, але сказали, що Олафу доведеться спати на кушетці. Однак він про це не пошкодував. Олаф розповідає: «Це був чудовий тиждень. Ми з районним наглядачем щодня вставали рано-вранці та обговорювали за сніданком багато цікавих тем. Я отримав велике підбадьорення, яке спонукало мене розпочати повночасне служіння». За останні 40 років Олаф служив місіонером у кількох країнах.

8. Які ми маємо підстави виявляти доброту, навіть якщо спочатку інші цього не цінують? Наведіть приклад.

⁸ Ви можете по-різному виявляти доброту до сторонніх, навіть якщо вони спочатку не цінують ваших зусиль. Приміром, одна сестра в Іспанії вивчала Біблію з Єсікою з Еквадору. Якось під час біблійного вивчення її зацікавлена постійно плакала. Сестра запитала її, що сталося. Єсіка розповіла, що перед тим, як емігрувати, вона була настільки бідною, що одного дня не мала що їсти. Вона могла дати своїй доньці тільки напитися води. Намагаючись заколисати дитину, Єсіка молилася про допомогу. Невдовзі до неї прийшло двоє Свідків, але вона повелася з ними грубо і порвала журнал, який їй запропонували сестри. «Ви хочете, щоб цим я нагодувала свою доньку?» — запитала Єсіка. Сестри намагалися потішити її, однак їм це не вдалося. Пізніше вони залишили біля її дверей кошик з продуктами. Єсіку зворушила їхня доброта, і їй було прикро, що вона знехтувала тим, як Бог відповів на її молитву. Але тепер Єсіка прагнула служити Єгові. Який хороший результат принесла щедрість сестер! (Еккл. 11:1, 6).

ДОБРОВОЛЬЦІ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ТЕОКРАТИЧНИХ ПРОЕКТАХ

9, 10. а) Коли в біблійні часи виникала потреба в добровольцях з Божого народу? б) Як сьогодні брати можуть з готовністю допомагати в зборі?

⁹ В історії стародавнього Ізраїля не раз виникала потреба в добровольцях (Вих. 36:2; 1 Хр. 29:5; Неем. 11:2). Сьогодні ви також маєте багато нагод охоче жертвувати своїм часом та матеріальними засобами і використовувати свої вміння для того, щоб допомагати братам і сестрам. Скориставшись цими нагодами, ви відчуєте велику радість і отримаєте рясні благословення.

¹⁰ Боже Слово заохочує чоловіків у зборі співпрацювати з Єговою, прагнучи обов’язків служителів збору і наглядачів (1 Тим. 3:1, 8, 9; 1 Пет. 5:2, 3). Такі брати хочуть допомагати іншим як у духовних питаннях, так і в інших справах (Дії 6:1—4). Чи старійшини просили вас бути обслуговуючим або допомагати з літературою, з територіями, у догляді за Залом Царства тощо? Ті, хто виконує такі обов’язки, скажуть вам, що їм дуже приємно допомагати іншим.

11. Як одній сестрі допомагають ті, з ким вона подружилася на будові?

¹¹ Добровольці, які беруть участь у теократичних проектах, часто знаходять нових друзів. Розгляньмо приклад Марджі, яка 18 років працювала на будівництві Залів Царства. Протягом багатьох років вона не раз брала молодих сестер під своє крило і навчала їх. Марджі побачила, що така праця дає чудову можливість підбадьорюватися взаємно (Рим. 1:12). У важкі періоди свого життя вона отримує підбадьорення від тих, з ким подружилася на будові. Чи ви колись допомагали на будівництві теократичних об’єктів? Чому б вам не взяти участь у будівництві, навіть якщо у вас немає навиків?

12. Як ви можете надавати допомогу постраждалим від стихійних лих?

¹² Коли стаються стихійні лиха, Божі служителі мають нагоду співпрацювати з Богом, надаючи одновірцям практичну допомогу. Приміром, вони підтримують постраждалих фінансово (Ів. 13:34, 35; Дії 11:27—30). До того ж вони допомагають у прибиранні або відновлювальних роботах. Сестра з Польщі, на ім’я Габріела, чий будинок майже цілком знищила повінь, зраділа, коли брати з сусідніх зборів приїхали їй на допомогу. Габріела каже: «Я не хочу говорити про те, що втратила. Це лише матеріальні речі. Радше хочу розповісти, скільки я здобула. Цей випадок запевнив мене в тому, що належати до християнського збору — це унікальна честь, а також джерело радості і щастя». Так почуваються багато з тих, хто отримав допомогу після стихійного лиха. А ті, хто співпрацює з Єговою, надаючи таку допомогу, відчувають справжнє задоволення. (Прочитайте Дії 20:35; 2 Коринфян 9:6, 7.)

13. Як, служачи добровольцями, ми можемо зміцнити свої стосунки з Єговою? Наведіть приклад.

¹³ Стефані та інші вісники відчули радість від співпраці з Богом, дбаючи про Свідків, яким довелося втікати до США через війну в їхній країні. Вони допомагали сім’ям біженців знайти дім і обставити його. «Ми були зворушені тим, як вони радіють, відчувши на собі любов всесвітнього братства, і наскільки вони вдячні за це,— каже Стефані.— Ці сім’ї думають, що ми їм допомагаємо, але насправді набагато більше вони допомагають нам». Вона додає: «Ми бачимо любов, єдність, віру і довір’я до Єгови, і це неабияк зміцнює нашу любов до Єгови та поглиблює нашу вдячність за все, що ми отримуємо через його організацію».

РОЗШИРЯЙТЕ СВОЄ СЛУЖІННЯ

14, 15. а) Який дух виявив пророк Ісая? б) Як вісники Царства можуть наслідувати пророка Ісаю?

¹⁴ Чи хочете ви ще більше співпрацювати з Єговою? Чи ви готові переїхати туди, де зможете робити більше в Божій організації? Звичайно, щоб виявляти щедрість, Божим служителям необов’язково їхати далеко від дому. Але деяким братам і сестрам обставини дозволяють це зробити. Вони мають такий же дух, який був у пророка Ісаї. У відповідь на запитання Єгови: «Кого мені послати і хто піде для нас?» — він відповів: «Ось я! Пошли мене!» (Ісаї 6:8). А чи є у вас бажання і можливість відгукнутися на потреби організації? Розгляньмо, які існують потреби.

¹⁵ Про працю проповідування і підготовки учнів Ісус сказав: «Жниво велике, а робітників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоб він вислав робітників на свої жнива» (Матв. 9:37, 38). Чи можете ви служити там, де є більша потреба у вісниках, можливо, розпочавши піонерське служіння? Або чи можете допомогти в цьому комусь іншому? Чимало братів і сестер вважають, що найкращий спосіб виявляти любов до Бога і до ближнього — це служити піонером у території, де потрібно більше «робітників». А як ви могли б розширити або збільшити своє служіння? Якщо ви це зробите, то отримаєте велику радість.

16, 17. Які ви маєте можливості для того, щоб розширити своє служіння Єгові?

¹⁶ Чи хотіли б ви протягом певного періоду або один чи більше днів на тиждень служити в Бетелі або допомагати на будівництві теократичних об’єктів? В організації завжди потрібні люди, які можуть служити Єгові там, куди їх призначать, і виконувати будь-яке доручене їм завдання, навіть якщо вони мають навики і досвід зовсім в іншій галузі. Єгова цінує всіх, хто готовий йти на жертви і служити там, де є потреба (Пс. 110:3).

¹⁷ Чи бажаєте ви отримати додаткове навчання, щоб ще вміліше виконувати священне служіння? Якщо так, ви можете пройти навчання в Школі для проповідників Царства. Завдяки цій школі духовно зрілі чоловіки і жінки, які служать повночасно, можуть робити ще більше в Божій організації. Ті, хто заповнює заяву на навчання в цій школі, мають бути готовими після її закінчення прийняти будь-яке завдання. Чи ви скористаєтеся цією можливістю, щоб отримати більше обов’язків у служінні? (1 Кор. 9:23).

18. Які благословення приноситиме вам щоденна співпраця з Єговою?

¹⁸ Як служителі Єгови, ми охоче виявляємо щедрість, а значить, і такі риси, як великодушність, доброта й любов. Щодня ми дбаємо про інших людей. Це приносить нам радість, мир і щастя (Гал. 5:22, 23). Хоч би якими були ваші обставини в житті, ви можете радіти, наслідуючи щедрість Єгови і залишаючись його дорогоцінними співпрацівниками (Присл. 3:9, 10).