Вони вийшли з переслідувань переможцями

ФРІДА ЄСС народилася 1911 року в Данії, звідки вона разом зі своїми батьками переїхала до міста Гузума в північній Німеччині. Минули роки, Фріда влаштувалася на роботу в Магдебурзі. У 1930 році вона стала охрещеним Дослідником Біблії, як тоді називалися Свідки Єгови. У 1933 році до влади прийшов Гітлер. Для Фріди ця подія позначила початок 23-річного знущання з боку двох тоталітарних урядів.

У березні 1933 року уряд Німеччини оголосив загальні вибори. Доктор Детлеф Ґарбе, директор Меморіального комплексу концтабору Нойєнгамме, поблизу Гамбурга, пояснює: «Націонал-соціалісти хотіли примусити переважну більшість людей підтримати на виборах їхнього канцлера і фюрера Адольфа Гітлера». Свідки Єгови дотримувалися Ісусової вказівки залишатися політично нейтральними й не бути частиною світу, тож вони не взяли участі в голосуванні. Яким був результат? На діяльність Свідків було накладено заборону (Івана 17:16).

Фріда таємно продовжувала свою християнську діяльність і навіть допомагала друкувати журнал «Вартова башта». «Деякі журнали потай передавали в концентраційні табори для наших співвіруючих»,— розповідає вона. У 1940 році її було заарештовано, і після допитів у гестапо вона провела декілька місяців в одиночному ув’язненні. Як їй вдалося вистояти? Вона відповідає: «Молитва була для мене сховком. Молитвою я розпочинала свій ранок і потім молилася кілька разів протягом дня. Молитва давала мені силу й допомагала уникати надмірної стурбованості» (Филип’ян 4:6, 7).

Фріду звільнили, але 1944 року гестапо заарештувало її знову. Цього разу за вироком суду вона мала провести сім років у в’язниці міста Вальдхайм. Фріда продовжує: «В’язничні охоронці дали мені та ще кільком жінкам роботу в убиральні. Мені часто доводилося працювати разом з жінкою-в’язнем з Чехословаччини, і я багато розповідала їй про Єгову та свою віру. Ці розмови допомагали мені залишатися сильною».

Звільнена, однак ненадовго

У травні 1945 року радянські війська визволили всіх, хто перебував у в’язниці Вальдхайма. Фріда повернулася до Магдебурга і поновила своє публічне служіння, однак ненадовго. Свідки знову стали об’єктом дискримінації, але цього разу — з боку органів влади в радянській зоні окупації. Ґеральд Гаке, працівник Інституту Ганни Арендт, де займаються вивченням тоталітаризму, пише: «Свідки Єгови були одною з небагатьох соціальних груп, які майже безперервно зазнавали переслідувань з боку обох диктатур, що існували на німецькій землі».

Чому знову почалася дискримінація? І на цей раз у центрі уваги був християнський нейтралітет. У 1948 році у Східній Німеччині відбувся плебісцит, тобто пряме всенародне голосування, і, як пояснює Гаке, «основною причиною [переслідування Свідків Єгови] стало те, що вони не взяли участі в цьому плебісциті». У серпні 1950 року на діяльність Свідків Єгови у Східній Німеччині наклали заборону. Сотні Свідків були заарештовані, в тому числі й Фріда.

Фріда знову стала перед судом і була засуджена до шести років ув’язнення. «Цього разу зі мною були мої співвіруючі, і спілкування з ними дуже допомагало мені». Після звільнення у 1956 році вона переїхала до Західної Німеччини. Тепер Фріда, якій уже 90, мешкає в місті Гузумі і продовжує служити правдивому Богу Єгові.

Фріда пережила 23 роки переслідувань під двома диктатурами. «Нацисти намагалися знищити мене фізично, комуністи намагалися зламати мій дух. Звідки я черпала силу? На свободі я регулярно й ретельно вивчала Біблію, в ув’язненні постійно перебувала в молитві. Коли тільки було можливо, я спілкувалася зі співвіруючими і при кожній нагоді ділилася з іншими людьми своїми переконаннями».

Фашизм в Угорщині

Ще одна країна, де Свідки Єгови упродовж десятиріч зносили дискримінацію,— Угорщина. Дехто з них зазнав переслідувань з боку не двох, а навіть трьох тоталітарних режимів. Один з таких людей — Адам Сінґер. Адам народився 1922 року в угорському місті Пакші і виховувався у сім’ї протестантів. У 1937 році до нього додому прийшло декілька Дослідників Біблії, і він одразу виявив зацікавлення до їхньої звістки. Завдяки знанням, отриманим з Біблії, він переконався, що вчення його церкви є небіблійними. Тож він залишив протестантську церкву і почав брати участь у публічному служінні Дослідників Біблії.

У той час в Угорщині зростав вплив фашизму. Декілька разів жандарми, помітивши, як Адам проповідує від дому до дому, затримували його для допиту. Тиск на Свідків посилювався, і 1939 року їхню діяльність оголосили незаконною. У 1942 році Адама заарештували та кинули до в’язниці, де він зазнав жорстоких побоїв. Що допомагало йому, 19-річному юнакові, витримувати страждання впродовж місяців перебування у в’язниці? «Коли я ще був удома, то старанно вивчав Біблію й набув чіткого розуміння намірів Єгови». Адам зміг охреститися як Свідок Єгови лише в серпні 1942 року, після звільнення з в’язниці. Хрещення проводилося під покровом ночі в річці недалеко від його дому.

В’язниця в Угорщині, виправно-трудовий табір у Сербії

Тим часом, протягом Другої світової війни, Угорщина об’єдналася з Німеччиною проти Радянського Союзу, і восени 1942 року Адама призвали на військову службу. Він розповідає: «Я заявив, що не можу служити в армії з огляду на те, про що дізнався з Біблії. Я пояснив свою нейтральну позицію». Його було засуджено до 11 років ув’язнення. Але в Угорщині Адам залишався недовго.

У 1943 році близько 160 Свідків Єгови загнали на баржі та відправили вниз по Дунаю до Сербії. Серед них був і Адам. У Сербії ці в’язні опинилися під владою «третього рейху» Гітлера. Вони були інтерновані у виправно-трудовому таборі в місті Бор, і їх змусили працювати на мідному руднику. Приблизно через рік їх перевезли назад до Угорщини, де навесні 1945 року Адама звільнили радянські війська.

Угорщина під комуністичною владою

Але свобода не була тривалою. Наприкінці 40-х років комуністичні органи влади в Угорщині обмежили діяльність Свідків Єгови так само, як перед війною це зробили фашисти. У 1952 році Адама, якому тепер було 29 років і який був одружений та мав двох дітей, заарештували і пред’явили йому звинувачення, коли він знову відмовився од військової служби. Адам пояснив суддям: «Я не вперше відмовляюся від військової служби. Під час війни мене було ув’язнено й вислано до Сербії з тієї самої причини. Я відмовляюся йти в армію через своє сумління. Я Свідок Єгови і зберігаю політичний нейтралітет». Вирок — вісім років в’язниці. Пізніше його було скорочено до чотирьох років.

Адам відчував на собі дискримінацію до середини 70-х років, упродовж понад 35 років після того, як Дослідники Біблії вперше прийшли в дім його батьків. За цей час шість судів засуджували його загалом до 23 років ув’язнення, яке він відбував у більш ніж десяти в’язницях і таборах. Він безперервно стикався з переслідуваннями під час трьох режимів: під правлінням фашистів у довоєнній Угорщині, німецьких націонал-соціалістів у Сербії та комуністів в Угорщині часів «холодної війни».

Адам і досі мешкає у своєму рідному місті Пакші і віддано служить Богові. Чи він має якісь надзвичайні здібності, завдяки котрим йому вдавалося витримувати тяжкі випробування і залишатись переможцем? Ні. Він пояснює:

«Дуже важливо було вивчати Біблію, молитись і спілкуватися зі співвіруючими. Але мені хотілося б наголосити на двох інших речах. По-перше, Джерелом сили є Єгова. Моє життя залежало від тісних стосунків з ним. А по-друге, я завжди пам’ятав 12-й розділ Послання до римлян, де говориться: «Не мстіть за себе» (Дерк.). Тож я ніколи не затаював злоби. Кілька разів у мене була нагода відплатити тим, хто мене переслідував, але я ніколи цього не робив. Ми не повинні послуговуватися силою, котру нам дає Єгова, щоб платити злом за зло».

Кінець усіх переслідувань

Фріда й Адам тепер можуть вільно поклонятися Єгові. Однак що пережите такими людьми свідчить про переслідування за релігійні погляди? Те, що таке переслідування не має успіху, принаймні коли воно спрямоване проти правдивих християн. Хоча переслідування Свідків Єгови поглинуло багато засобів і спричинило жахливі страждання, воно не принесло очікуваного результату. Сьогодні у Європі, де колись посідали владу дві великі диктатури, Свідки Єгови процвітають.

Як Свідки ставилися до переслідувань? Як видно з прикладів Фріди й Адама, вони застосовували у своєму житті біблійну настанову: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!» (Римлян 12:21). Чи може добро справді здобути перемогу над злом? Так, якщо воно тісно пов’язане з міцною вірою в Бога. Перемога Свідків Єгови у переслідуваннях в Європі була перемогою Божого духу, а також виявом благотворної сили. Цю силу смиренним християнам надає віра, породжена святим духом (Галатів 5:22, 23). У сьогоднішньому жорстокому світі всім варто серйозно замислитись над таким уроком.

[Ілюстрації на сторінці 5]

Фріда Єсс (сьогодні Тіелє) у той час, коли її було заарештовано, і в наші дні.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Адам Сінґер під час ув’язнення і в наші дні.