Віддзеркалюймо славу Єгови

«Ми ж усі, мов дзеркало... віддзеркалюємо Господню славу» (2 КОРИНТЯН 3:18, Хом.).

1. Що побачив Мойсей і що відбувалося далі?

ЦЕ БУЛО одне з найграндіозніших видінь, які будь-коли спостерігала людина. У відповідь на незвичайне прохання Мойсея йому було дозволено побачити те, чого не бачив більше ніхто з людей. Високо на горі Сінай йому було показано славу Єгови. Звичайно, Мойсей не бачив Єгову безпосередньо. Вигляд Бога є настільки величним, що жодна людина не залишилася б живою, якби побачила його. Тому Єгова тримав над Мойсеєм «руку Свою», немов захисний щит, поки не пройшов мимо. При цьому Бога, очевидно, представляв ангел. Потім Єгова дозволив Мойсею побачити відблиск цього вияву Божої слави. Єгова через ангела також розмовляв з Мойсеєм. Біблія так описує, що відбувалося далі: «І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай... лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним» (Вихід 33:18—34:7, 29).

2. Що писав Павло стосовно слави, яку віддзеркалюють християни?

² Уяви, що ти перебуваєш на горі поряд з Мойсеєм. У якому захваті був би ти, якби побачив сліпуче сяйво слави Всемогутнього Бога й почув його слова! Яка б це була честь зійти з гори Сінай разом з Мойсеєм, посередником Закон-угоди! Однак чи відомо тобі, що в певному розумінні правдиві християни віддзеркалюють Божу славу так, що це навіть перевершує те, як її відображав Мойсей? Ця важлива істина міститься в одному з листів апостола Павла. Він написав, що помазані християни ‘віддзеркалюють Господню славу’, тобто славу Єгови (2 Коринтян 3:7, 8, 18, Хом.). Але можна сказати, що і християни з земною надією певним чином віддзеркалюють Божу славу.

Як християни віддзеркалюють Божу славу

3. У якому розумінні ми знаємо Єгову так, як його не міг знати Мойсей?

³ Як же ми можемо віддзеркалювати Божу славу? На відміну від Мойсея, ми не бачили й не чули Єгову. Проте ми знаємо Єгову так, як його не міг знати Мойсей. Ісус прийшов як Месія приблизно через 1500 років після Мойсеєвої смерті. Тому Мойсей не міг знати, як Закон сповниться через Ісуса, який помер, щоб викупити людей від жахливого гніту гріха й смерті (Римлян 5:20, 21; Галатів 3:19). Крім того, Мойсей лише частково міг усвідомлювати величність Божого наміру, ключове місце в якому відведене Месіанському Царству, а також Раю, що настане на землі завдяки Царству. Отже, ми бачимо славу Єгови не буквальними очима, а очима віри, яка ґрунтується на біблійних вченнях. Голос Єгови ми чуємо не через ангела, а через Біблію, зокрема через Євангелія, які так чудово розповідають про вчення та служіння Ісуса.

4. а) Як помазані християни віддзеркалюють Божу славу? б) Як Божу славу можуть віддзеркалювати ті, хто має земну надію?

⁴ Хоча християни не віддзеркалюють буквального сяйва Божої слави, їхні обличчя по-справжньому сяють, коли вони розповідають іншим людям про величну особистість і наміри Єгови. Пророк Ісая передрік, що в наш час Божі слуги ‘звістять славу Єгови між народами’ (Ісаї 66:19). Крім того, в 2 Коринтян 4:1, 2 ми читаємо: «Мавши за милосердям Божим таке служіння... ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з’явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом». Павло адресував ці слова помазаним християнам, які є «служителями Нового Заповіту» (2 Коринтян 3:6). Але їхнє служіння впливає і на незліченну кількість тих, хто здобуває надію жити вічно на землі. Виконуючи своє служіння, обидві ці групи віддзеркалюють славу Єгови не лише тим, чого навчають, але й усім своїм життям. Ми маємо обов’язок і водночас велику честь відображати славу Всевишнього Бога!

5. Про що свідчить наше духовне процвітання?

⁵ Сьогодні, як і передрікав Ісус, славетна добра новина про Боже Царство проповідується по всій населеній землі (Матвія 24:14). Люди з усіх націй, племен, народів та мов із за́палом відгукуються на цю добру новину і змінюють своє життя, щоб виконувати Божу волю (Римлян 12:2; Об’явлення 7:9). Подібно до ранніх християн, вони не можуть не говорити про те, що бачили й чули (Дії 4:20). Сьогодні Божу славу віддзеркалює понад шість мільйонів людей, а це більше, ніж будь-коли в історії. Чи належиш до них ти? Духовне процвітання Божого народу переконливо свідчить, що Єгова благословляє його й захищає. На нас перебуває дух Єгови. Це стає чимраз очевиднішим з огляду на те, що проти нас виступають потужні сили. Подивімося, чому це так.

Народ Єгови не змусять мовчати

6. Чому потрібні віра й мужність, щоб стати на бік Єгови?

⁶ Уяви собі, що тебе запросили до суду, щоб свідчити проти безжалісного злочинця. Ти знаєш, що за злочинцем стоїть могутня організація і він піде на все, аби тільки ти не викрив його. Щоб свідчити проти такого злочинця, потрібна мужність, а також упевненість, що органи влади захистять тебе від нього. Ми перебуваємо в подібному становищі. Розповідаючи іншим про Єгову та його намір, ми свідчимо проти Сатани Диявола і викриваємо його як людиновбивцю та брехуна, який вводить в оману всю населену землю (Івана 8:44; Об’явлення 12:9). Щоб стати на бік Єгови і виступити проти Диявола, потрібна віра й мужність.

7. Наскільки сильний вплив має Сатана і що він намагається зробити?

⁷ Звичайно, Єгова — Всевишній Бог. Його сила незрівнянно більша від сили Сатани. Ми можемо не сумніватися, що Єгова і може, і хоче захищати нас, якщо ми віддано йому служимо (2 Хронік 16:9). Однак Сатана править як над демонами, так і над світом відчужених від Бога людей (Матвія 12:24, 26; Івана 14:30). Свобода Сатани обмежується околицями землі, і він сповнений «лютості великої». Він запекло протидіє служителям Єгови і використовує підвладний йому світ, намагаючись змусити мовчати всіх, хто проповідує добру новину (Об’явлення 12:7—9, 12, 17). Як він це робить? Принаймні трьома способами.

8, 9. Як Сатана використовує неправильно скеровану любов і чому нам слід з обачністю вибирати коло спілкування?

⁸ Один зі способів, якими Сатана старається розсіяти нашу увагу,— це життєві турботи. У ці останні дні люди люблять гроші, люблять себе і люблять задоволення. Але вони не люблять Бога (2 Тимофія 3:1—4). Поглинута буденними справами, більшість людей ‘не звертає уваги’ на добру новину, яку ми їм несемо. Вони просто не хочуть знати біблійну правду (Матвія 24:37—39, НС). Таке мислення могло б передатися нам і приспати нас духовно. Якщо ми дозволимо собі розвинути любов до матеріальних речей і життєвих задоволень, то наша любов до Бога охолоне (Матвія 24:12).

⁹ З цієї причини християни виявляють обачність, вибираючи, з ким спілкуватися. «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає,— писав цар Соломон,— а хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповістей 13:20). ‘Ходімо’ ж із тими, хто віддзеркалює Божу славу. Це приносить велике задоволення. Збираючись разом з духовними братами й сестрами на наших зібраннях та з іншого приводу, ми підбадьорюємося завдяки їхній любові, вірі, радості й мудрості. Таке благотворне спілкування зміцняє нашу рішучість продовжувати служіння.

10. Як Сатана використовує глузування проти тих, хто віддзеркалює Божу славу?

¹⁰ Другий спосіб, в який Сатана намагається не дати християнам віддзеркалювати Божу славу,— це глузування. Ця тактика не повинна нас дивувати. Під час земного служіння Ісуса Христа з нього теж глузували — над ним насміхалися, кепкували, знущались, на нього навіть плювали (Марка 5:40; Луки 16:14; 18:32). Насмішок зазнавали також ранні християни (Дії 2:13; 17:32). Так само ставляться й до сьогоднішніх служителів Єгови. Апостол Петро передрікав, що їх, по суті, називатимуть лжепророками. Він писав: «В останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: «Де обітниця Його приходу? ...Усе залишається так від початку творіння» (2 Петра 3:3, 4). З Божих слуг глузують, вважаючи, що вони не дивляться на життя реалістично. Біблійні норми моралі розглядаються як застарілі. Для багатьох людей звістка, яку ми проповідуємо,— це «глупота» (1 Коринтян 1:18, 19). Будучи християнами, ми, можливо, стикаємося з глузуванням у школі, на роботі, а іноді навіть у колі сім’ї. Однак це не зупиняє нас. Ми продовжуємо проповідувати, віддзеркалюючи цим Божу славу. Подібно до Ісуса, ми знаємо, що Боже Слово — правда (Івана 17:17).

11. Як Сатана застосовує переслідування, щоб змусити християн мовчати?

¹¹ Третій метод, який застосовує Диявол, намагаючись змусити нас мовчати,— це протидія й переслідування. Ісус сказав своїм послідовникам: «На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє» (Матвія 24:9). І справді, в багатьох місцевостях Свідки Єгови зазнаю́ть жорстоких утисків. Як ми знаємо, Єгова давним-давно передрік, що між Божими служителями і тими, хто служить Сатані Дияволу, виникне ненависть, або ворожнеча (Буття 3:15). Також нам відомо, що, залишаючись непорочними всупереч випробуванням, ми свідчимо про правомірність верховної влади Єгови в усесвіті. Усвідомлення цього може зміцнити нас навіть за найскрутніших обставин. Жодне переслідування не змусить нас повністю замовкнути, якщо ми сповнені рішучості віддзеркалювати Божу славу.

12. Чому потрібно радіти, якщо ми зберігаємо вірність усупереч протидії Сатани?

¹² Чи опираєшся ти принадам цього світу і чи зберігаєш вірність усупереч глузуванню й переслідуванням? Якщо так, то в тебе є причини для радості. Ісус запевнив своїх послідовників: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться,— нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами» (Матвія 5:11, 12). Твоя стійкість свідчить про те, що могутній святий дух Єгови перебуває на тобі й надає сил, щоб ти міг віддзеркалювати Божу славу (2 Коринтян 12:9).

Єгова — джерело витривалості

13. Чому ми стійко продовжуємо своє християнське служіння?

¹³ Ми стійко продовжуємо служіння насамперед тому, що любимо Єгову і відчуваємо велику радість, віддзеркалюючи його славу. Людям властиво наслідувати тих, кого вони люблять і шанують. А хіба є хтось більш достойний наслідування, ніж Бог Єгова? Маючи велику любов, він послав на землю свого Сина, який мав свідчити про правду і викупити покірних людей (Івана 3:16; 18:37). Як і Бог, ми бажаємо, щоб усілякі люди прийшли до каяття і отримали спасіння. Саме тому ми проповідуємо їм (2 Петра 3:9). Це бажання, а також прагнення наслідувати Бога спонукують нас наполегливо віддзеркалювати його славу своїм служінням.

14. Як Єгова зміцнює нас, щоб ми стійко продовжували служіння?

¹⁴ Але силу для того, щоб стійко продовжувати християнське служіння, ми отримуємо від Єгови. Він підтримує нас і зміцнює через свій дух, свою організацію і своє Слово, Біблію. Єгова — «джерело витривалості» для тих, хто прагне віддзеркалювати його славу. Він відповідає на наші молитви і дає мудрість, щоб зносити випробування (Римлян 15:5, НС; Якова 1:5). Більш того, Єгова не допускає, щоб на нас обрушувалися випробування, які неможливо витримати. Якщо ми покладаємось на Єгову, він у будь-якій ситуації дасть вихід, щоб ми могли й далі віддзеркалювати його славу (1 Коринтян 10:13).

15. Що допомагає нам не здаватися?

¹⁵ Якщо ми стійко продовжуємо служіння, це показує, що на нас перебуває Божий дух. Для прикладу, уяви собі, що тебе попросили ходити від дому до дому й безкоштовно роздавати людям певний вид хліба. Тобі пояснили, що на це ти мусиш витрачати власний час і власні кошти. Крім того, ти невдовзі дізнає́шся, що дуже мало людей хоче отримувати твій хліб. Дехто навіть заважає тобі його роздавати. Чи продовжував би ти виконувати таке завдання з місяця в місяць, з року в рік? Мабуть, ні. Але добру новину ти, можливо, ревно проголошуєш, витрачаючи на це свій час і свої кошти, і робиш це роками, навіть десятиліттями. Чому? Хіба не тому, що ти любиш Єгову, і тому, що він через свій дух благословляє твої зусилля, аби ти не здавався? Безперечно, що так!

Незабутня праця

16. Що стає можливим для нас і для тих, хто нас слухає, якщо ми стійко продовжуємо своє служіння?

¹⁶ Служіння, пов’язане з новою угодою,— це незрівнянний дар (2 Коринтян 4:7). Так само і християнське служіння, яке виконують по цілому світі інші вівці,— справжній скарб. Стійко продовжуючи своє служіння, ти, як писав Павло до Тимофія, «спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає» (1 Тимофія 4:16). Подумай, що́ це означає. Добра новина, яку ти проповідуєш, надає іншим можливість жити вічно. Ти можеш розвинути міцні узи дружби з людьми, яким допомагаєш духовно. Лише уяви собі, як радісно буде жити вічно в Раю з тими, кому ти допоміг дізнатися про Бога! Безумовно, вони ніколи не забудуть, що́ ти для них зробив. Яке ж задоволення це тобі принесе!

17. Чому період історії, в який ми живемо, можна назвати унікальним?

¹⁷ Ти живеш в унікальний період історії людства. Більше ніколи добра новина не буде проповідуватися серед світу, відчуженого від Бога. У такому світі жив Ной, і він побачив, як той світ перестав існувати. Яку ж радість, мабуть, приносило йому усвідомлення того, що, побудувавши ковчег, він вірно виконав Божу волю і завдяки цьому врятував себе та свою родину! (Євреїв 11:7). Ти теж можеш зазнати такої радості. Подумай, що́ ти будеш відчувати, коли в новому світі згадуватимеш, яку працю ти виконував у ці останні дні, і знатимеш, що в справі Царства ти робив усе, що міг.

18. Яке запевнення і підбадьорення Єгова дає своїм служителям?

¹⁸ Тож продовжуймо віддзеркалювати Божу славу. Якщо ми чинимо так, то ніколи про це не забудемо. Єгова теж пам’ятає наші діла. У Біблії містяться такі підбадьорливі слова: «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите. Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю» (Євреїв 6:10—12).

Християни віддзеркалюють славу Єгови

«Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують» (МАТВІЯ 13:16).

1. Яке питання виникає з огляду на те, як ізраїльтяни зреагували на повернення Мойсея з гори Сінай?

ІЗРАЇЛЬТЯНИ, які зібралися біля гори Сінай, мали всі підстави наближатися до Єгови. Адже він потужною рукою визволив їх з Єгипту. Він дбав про їхні потреби, забезпечуючи поживою та водою в пустелі. Потім він дав їм перемогу над амаликитянами, що напали на них (Вихід 14:26—31; 16:2—17:13). Народ, який розташувався табором у пустелі навпроти гори Сінай, був настільки наляканий громом та блискавками, що тремтів. Згодом ізраїльтяни побачили, як Мойсей сходить з гори Сінай. Його обличчя віддзеркалювало славу Єгови. Але замість того щоб визнати це й відчувати благоговіння перед Божою славою, вони трималися осторонь від Мойсея. «Вони боялися підійти до нього» (Вихід 19:10—19; 34:30). Чому ізраїльтяни боялись дивитися на відображення слави Єгови — того, хто так багато зробив для них?

2. Чому, можливо, ізраїльтяни боялися дивитись на славу Бога, яку віддзеркалював Мойсей?

² Імовірно, великою мірою страх ізраїльтян у тій ситуації був пов’язаний з подіями, які сталися раніше. Коли вони свідомо не послухались Єгову і зробили золоте теля, він покарав їх (Вихід 32:4, 35). Чи взяли ізраїльтяни для себе урок із заходів, які Єгова вжив для їхнього виправлення, і чи належно оцінили їх? Ні, більшість з них цього не зробили. Наприкінці свого життя Мойсей нагадав ізраїльтянам про ситуацію із золотим телям, а також про інші випадки, коли вони виявляли непослух. Він сказав народові: «Були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу. Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав» (Повторення Закону 9:15—24).

3. Що можна сказати про те, як Мойсей покривав своє обличчя?

³ Розгляньмо, як Мойсей зреагував на те, що ізраїльтяни відчували страх. У Біблії розповідається: «І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало. А коли Мойсей входив [до скинії] перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому. І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого,— щоб говорити з [Єговою]» (Вихід 34:33—35). Чому Мойсей час від часу покривав своє обличчя? Чого ми можемо з цього навчитися? Відповіді на ці запитання допоможуть нам оцінити свої взаємини з Єговою.

Втрачені нагоди

4. Як апостол Павло пояснив, чому Мойсей закривав своє обличчя покривалом?

⁴ Апостол Павло пояснив, що Мойсей закривав своє обличчя покривалом з огляду на стан розуму й серця ізраїльтян. Павло писав: «Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його... Засліпилися їхні думки» (2 Коринтян 3:7, 14). Як прикро! Ізраїльтяни були вибраним народом Єгови, і він бажав, щоб вони наближалися до нього (Вихід 19:4—6). А вони не хотіли дивитися на відображення Божої слави. Замість того щоб усім серцем та розумом звернутися до Єгови і з любові присвятитися йому, вони, по суті, відвернулись від нього.

5, 6. а) Яка подібність існувала між юдеями І століття та ізраїльтянами Мойсеєвих часів? б) Чим відрізнялися ті, хто слухав Ісуса, від тих, хто його не слухав?

⁵ Подібна ситуація існувала й у I столітті н. е. У той час, коли Павло навернувся на християнство, Закон-угода вже була замінена новою угодою, посередником якої став Ісус Христос, Більший Мойсей. І словом, і ділом Ісус досконало віддзеркалював славу Єгови. Про воскреслого Ісуса Павло написав: «Він був сяєвом [Божої] слави та образом істоти Його» (Євреїв 1:3). Яку незвичайну нагоду мали юдеї! Вони могли чути слова вічного життя від Сина самого Бога! Прикро, але більшість тих, кому проповідував Ісус, не слухали його. Говорячи про таких людей, Ісус процитував пророцтво, яке Єгова дав через Ісаю: «Затовстіло-бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!» (Матвія 13:15; Ісаї 6:9, 10).

⁶ Існувала помітна різниця між цими юдеями і учнями Ісуса, про яких він сказав: «Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують» (Матвія 13:16). Правдиві християни прагнуть знати Єгову і служити йому. Вони з великим задоволенням чинять його волю, яка розкривається на сторінках Біблії. Отже, помазані християни віддзеркалюють славу Єгови, виконуючи служіння «Нового Заповіту», тобто нової угоди. Подібно Божу славу віддзеркалюють і інші вівці (2 Коринтян 3:6, 18).

Чому добра новина закрита покривалом

7. Чому не дивно, що більшість людей відкидає добру новину?

⁷ Як ми вже побачили, і в дні Ісуса, і за Мойсеєвих часів більшість ізраїльтян відкидала унікальну нагоду. Сьогодні відбувається те саме. Більшість людей відкидає добру новину, яку ми їм проповідуємо. Це нас не дивує. Павло писав: «Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,— для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум» (2 Коринтян 4:3, 4). На додаток до того, що Сатана намагається приховати добру новину, чимало людей самі покривають свої обличчя, щоб нічого не бачити.

8. Як незнання засліплює багатьох людей і що допоможе цього уникнути нам?

⁸ Символічні очі багатьох засліплені через незнання. У Біблії говориться, що народи «запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них [«через своє незнання», НС]» (Ефесян 4:18). Перед тим як стати християнином, Павло, обізнаний у Законі, був настільки засліплений через незнання, що переслідував Божий збір (1 Коринтян 15:9). Але Єгова відкрив йому правду. Сам Павло пояснив: «Я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя» (1 Тимофія 1:16). Подібно до Павла, багато людей, які колись виступали проти Божої правди, тепер служать Єгові. Це вагома підстава для того, щоб і далі свідчити навіть тим, хто чинить нам опір. Тим часом регулярне вивчення Божого Слова і розуміння його захищатимуть нас, щоб ми не чинили через незнання того, що може викликати незадоволення Єгови.

9, 10. а) Як юдеї І століття показали, що не готові навчатися і змінювати свої погляди? б) Чи існує подібна ситуація в християнському світі? Поясніть.

⁹ Чимало людей не бачать духовного, оскільки вони не готові навчатися і змінювати свої погляди. Багато юдеїв відкидали Ісуса та його вчення тому, що уперто тримались Мойсеєвого Закону. Щоправда, були й винятки. Наприклад, після Ісусового воскресіння «дуже багато священиків були слухняні вірі» (Дії 6:7). Проте стосовно більшості юдеїв Павло писав: «Аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало» (2 Коринтян 3:15). Павло, ймовірно, знав, що Ісус сказав юдейським релігійним провідникам: «Дослідіть-но [«ви вивчаєте», СМ] Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя,— вони ж свідчать про Мене» (Івана 5:39). Писання, які вони так ретельно досліджували, мали допомогти їм зрозуміти, що Ісус — Месія. Однак юдеї дотримувалися власної думки, і навіть Божий Син, який чинив чудеса, не міг переконати їх.

¹⁰ Те саме можна сказати і про багатьох людей у християнському світі. Подібно до юдеїв І століття, «вони мають ревність про Бога, але не за розумом [«точним знанням», НС]» (Римлян 10:2). Хоча дехто з них вивчає Біблію, вони не бажають вірити в те, що в ній говориться. Вони відмовляються визнавати, що Єгова навчає свій народ через вірного й мудрого раба, який складається з помазаних християн (Матвія 24:45). Але ми усвідомлюємо, що Єгова навчає свій народ і що розуміння Божої правди постійно поглиблюється (Приповістей 4:18). Ми дозволяємо Єгові навчати нас, і він благословляє нас знанням його волі та наміру.

11. Чому правда прихована від людей, які вірять лише в те, у що їм хочеться вірити?

¹¹ Інші люди засліплені тому, що вірять лише в те, у що їм хочеться вірити. У Біблії передрікалося, що дехто буде глузувати з Божих служителів і насміхатися над звісткою про Христову присутність, яку вони проголошують. Апостол Петро писав, що «вони просто не хочуть зважати» на те, що Бог навів потоп на світ за часів Ноя (2 Петра 3:3—6, НС). Подібно чимало осіб, які називають себе християнами, охоче визнають, що Єгова виявляє милосердя та доброту і прощає, але ігнорують або відкидають той факт, що він «не залишає нічого без кари» (Вихід 34:6, 7, Хом.). Правдиві ж християни стараються зрозуміти, чого насправді вчить Біблія.

12. Як людей засліплюють передання?

¹² Чимало людей, які відвідують церкву, засліплені людськими переданнями. Звертаючись до релігійних провідників свого часу, Ісус сказав: «Ви ради передання вашого знівечили Боже Слово» (Матвія 15:6). Після повернення з вавилонської неволі євреї з ревністю відновили правдиве поклоніння, але священики загордилися, будучи переконаними у своїй праведності. Релігійні свята стали чистою формальністю, на них не вшановували Бога по-справжньому (Малахії 1:6—8). У дні Ісуса вже існували незліченні традиції, додані до Мойсеєвого Закону книжниками й фарисеями. Ісус викривав лицемірство цих людей, оскільки вони забули про праведні принципи, на яких ґрунтувався Закон (Матвія 23:23, 24). Правдиві християни повинні бути обачними, щоб вигадані людьми релігійні передання не звели їх зі шляху правдивого поклоніння.

‘Бачити Невидимого’

13. Якими двома способами Мойсей бачив Божу славу?

¹³ На горі Сінай Мойсей попросив, щоб Бог показав йому свою славу, і він побачив відблиск слави Єгови. Коли Мойсей заходив до скинії, то не закривав обличчя покривалом. Він мав глибоку віру і бажав виконувати Божу волю. Мойсей отримав можливість певною мірою побачити у видінні славу Єгови, але, по суті, він і раніше бачив Бога очима віри. Біблія говорить, що Мойсей «був непохитний, як той, хто Невидимого бачить» (Євреїв 11:27; Вихід 34:5—7). І він віддзеркалював Божу славу не тільки тим, що від його обличчя якийсь час виходили промені, але й тим, що допомагав ізраїльтянам пізнавати Єгову та служити йому.

14. Як Ісус бачив Божу славу і від чого він отримував задоволення?

¹⁴ Перебуваючи в небі, Ісус безпосередньо бачив славу Бога протягом незчисленних віків, навіть коли ще не був створений Усесвіт (Приповістей 8:22, 30). За цей час між ними розвинулися взаємини, в основу яких лягла глибока любов і прив’язаність. Бог Єгова виявляв найніжнішу любов до цього першого з усіх створінь. А Ісус віддячував Богу, який дав йому життя, своєю глибокою любов’ю (Івана 14:31; 17:24). Батька і Сина об’єднувала досконала любов. Як і Мойсей, Ісус отримував задоволення від того, що віддзеркалював славу Єгови в усьому, чого навчав.

15. Як християни споглядають Божу славу?

¹⁵ Подібно до Мойсея та Ісуса, Божі Свідки, які живуть на землі в наш час, прагнуть споглядати славу Єгови. Вони не відвертаються від сповненої слави доброї новини. Апостол Павло писав: «Коли ж вони навернуться до Господа [щоб виконувати його волю], тоді покривало здіймається» (2 Коринтян 3:16). Ми вивчаємо Святе Письмо тому, що хочемо виконувати Божу волю. Ми відчуваємо благоговіння перед славою, яку віддзеркалював Син Єгови і помазаний Цар, Ісус Христос, і наслідуємо його приклад. Як Мойсею та Ісусу, так і нам довірене служіння — навчати інших людей про славетного Бога, якому ми поклоняємося.

16. Яку користь приносить нам знання правди?

¹⁶ Ісус молився: «Прославляю Тебе, Отче... що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив» (Матвія 11:25). Єгова відкриває розуміння своїх намірів і своєї особистості щирим та смиренним людям (1 Коринтян 1:26—28). Він узяв нас під свою опіку і навчає корисного, щоб ми могли вести по-справжньому щасливе життя. Використовуймо кожну можливість, щоб наближатися до Єгови. Цінуймо всі його численні дари, які допомагають нам пізнавати його чимраз ближче.

17. Як можна повнішою мірою пізнавати риси Єгови?

¹⁷ Павло писав помазаним християнам: «Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу» (2 Коринтян 3:18, Хом.). Хтось з нас має надію жити в небі, а хтось — на землі. Але в будь-якому разі, чим ліпше ми пізнаємо Єгову — його риси й особистість, які відкриває нам Біблія,— тим більше стаємо подібними на нього. Якщо ми з вдячністю роздумуємо над життям, служінням і вченнями Ісуса Христа, то зможемо ще повнішою мірою віддзеркалювати риси Єгови. Як же радісно знати, що ми приносимо хвалу нашому Богові, славу якого прагнемо віддзеркалювати!