Гностицизм бере свою назву від грецького слова гноʹсіс, що значить «знання». Гностики сперечались, що спасіння було залежне від спеціального містичного знання, глибшого від знань звичайних християн. Гностики вірили, що це знання уможливлювало їх навчати, так як каже Енциклопедія релігії, «глибші правди виявлені Ісусом».

Джерел гностицизму багато. Від Вавілона, гностики запозичили практику приписувати таємне значення біблійним числом, які припустимо виявляли містичну правду. Гностики також навчали, що тоді як дух був добрий, то всяка речовина природно лукава. «Це такий самий ряд міркувань,— каже німецький автор Карл Фрік,— який вже поширювався в перському дуалізмі й на Далекому сході в китайському «йїн» і «йянь». «Християнство» в писаннях гностицизму точно походить з нехристиянських джерел. Як же ця течія може бути «глибша правда виявлена Ісусом»?

Учений Р. Е. О. Уайт називає гностицизм з’єданням «філософських здогадів, забобонів, напівмагічних обрядів, і деколи фанатичних, а навіть непристойних, культів». Ендрю М. Грілі з Арізонського університету каже: «Ісус гностиків іноді буває непослідовний, іноді незрозумілий, а деколи навіть викликає жах».

[Рамка на сторінці 16]

Приклади догматів гностицизму

Марціон (другого століття) розрізняв між недосконалим Богом у «Старому Завіті», меншим від Ісуса а Ісусовим Отцем, незнаним Богом любові в «Новому Завіті». Ідея про «незнаного бога є основною темою гностицизму»,— пояснює Енциклопедія релігії. Цього незнаного Бога пояснюють бути «всевишній Інтелект, якого людина не може зрозуміти». З другого боку, творець матеріального світу, є нижчий за рангом і зовсім інтелігентний, відомий як Деміург.

Монтаній (з другого століття) проповідував близький поворот Христа й влаштування нового Єрусалима в сьогоднішній Туреччині. Більше цікавлячись поведінкою, ніж догматами, він очевидно старався відновити оригінальні цінності християнства, але вдаючись до крайніх заходів, цей рух зрештою став жертвою розбещеності, яку він осуджував.

Валентин (з другого століття), грецький поет і найвидатніший гностик. Заявляв, що хоч Ісусове тіло явилось через Марію, то дійсно не породилось з неї. Це тому, що в гностиків матерію розглядалося як зло. На їхній погляд, Ісус не міг родитись матеріальним тілом, бо воно було б гріховне. Доцетісти, течія гностицизму, навчали, що боголюдська природа Христа була тільки на вигляд і ілюзією. У цьому включалось Його смерть і воскресіння.

Манес (з третього століття). Йому дали прізвище ал-Бабілію, арабське на «вавілонянин», тому що він заявляв себе бути «Божим вісником прибулим до Вавілона». Він намагався організувати всесвітню релігію об’єднанням догматів християнства, буддизму, і зороастризму.